http://hdl.handle.net/123456789/9100 Fri, 15 May 2026 12:45:05 GMT 2026-05-15T12:45:05Z http://hdl.handle.net/123456789/11100 Title: Історія кримінально-правової політики забезпечення охорони державних закупівель Authors: Чередарчук, Артем Миколайович Abstract: Розвиток кримінально-правової політики у сфері державних закупівель в Україні, зокрема законодавства, що регулювала б цю сферу, розпочався на по­чатку 1990-х років. Впродовж 1993-1997 років розміщення державних замов­лень у закордонних постачальників регулювалися Указами Президента України та Постановами Кабінету Міністрів України. Практика розміщення державних замовлень в іноземних постачальників на конкурентних засадах була поширена на вітчизняні ринки й мала своїм наслідком затвердження правової бази закупі­вель на вітчизняному ринку. Тривалий час, хоча і не цілком досконала, але надійна система здійснення державних закупівель існувала до моменту, коли Верховна Рада у кінці 2004 року внесла в закон три поправки, які кардинально змінили ситуацію у сфері державних закупівель в Україні. Ухвалення цих поправок зруйнувало усталені на той час інституційні структури. Відбулося значне розпорошення обов’язків у цій сфері між різними державними органами, Верховною Радою та неурядо­вими організаціями. Так, внаслідок вимушеного передання урядових функцій неурядовій організації (Тендерній палаті України) було втрачено інституційну спроможність. Декілька приватних організацій розпочали відігравати у сфері державних закупівель домінуючу роль, що призвело до серйозного викривлен­ня системи. Сучасний стан розвитку такої політики полягає в тому, що з набранням чинності Законом України «Про публічні закупівлі» під тендером розуміється процес здійснення конкурентного відбору учасників, який має на меті визна­чити переможця торгів. Відповідно, для такого відбору замовникам доведеться здійснювати окремі знайомі процедури, що були передбачені попередніми держзакупівельними законами. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11100 2020-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11099 Title: Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики злочинів, що вчиняються на Ґрунті нетерпимості Authors: Созанський, Тарас Іванович; Газдайка-Василишин, Ірина Богданівна Abstract: У статті аналізуються норми чинного Кримінального кодексу України в частині, що стосується нетерпимості. В більшості з них йдеться про вчинення злочинів, що вчиняються з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпи­мості. Аналіз кримінально-правових норм Загальної та Особливої частини КК України дав можливість розкрити і інші формулювання, які схожі за змістом, але різні за формою, та значно розширити розуміння поняття нетерпимості у КК України. Кримінально правова характеристика складів злочинів, що так чи інакше містять посилання на расову, національну, релігійну чи іншу нетерпимість, по­казала необхідність внесення змін до чинного кримінального законодавства (з метою забезпечення єдності його застосування), які власне і запропоновані у цій статті. Також пропонується вирішення окремих питань кваліфікації цих складів злочинів. Зокрема, запропоновано вирішення питання конкуренції цих норм та кваліфікації вчиненого за сукупністю злочинів. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11099 2020-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11098 Title: Особливості конституційно-правової відповідальності у конституційному провадженні України Authors: Розвадовський, Володимир Іванович Abstract: У статті автор обґрунтовує думку про те, що проблематика конституцій­но-правової відповідальності є невід’ємним складовим елементом правового статусу учасників конституційного провадження в Україні. Це, одного боку, пов’язане з правами та обов’язками учасників зазначеного виду провадження, а з іншого боку - стан реалізації заходів такої відповідальності впливатиме на ефективність самого конституційного провадження та на ступінь захисту закон­них інтересів учасників зазначеного провадження. Саме тому зазначене питання відзначається актуальністю та практичною значимістю. На переконання автора, ключовими методологічними засадами у питаннях визначення кола суб’єктів конституційно-правової відповідальності в конститу­ційному провадженні є наявність спеціального конституційно-правового стату­су. З числа учасників зазначеного провадження такий статус має лише Консти­туційний Суд України, а також його органи та судді. Іншим важливим питанням, яке пов’язане з детермінацією конституційно-правової відповідальності, є пи­тання про позитивний (перспективний) та негативний (ретроспективний) аспек­ти даного виду відповідальності у конституційному провадженні. Враховуючи вищесказане, автор відстоює думку про те, що перспективний та ретроспективний аспекти конституційно-правової відповідальності також можна поєднати і при дослідженні правового статусу учасників конституційного провадження. Він виділяє наступні аспекти: 1) позитивна та негативна консти­туційно-правова відповідальність Конституційного Суду України; 2) позитивна та негативна конституційно-правова відповідальність органів Конституційного Суду України; 3) позитивна та негативна конституційно-правова відповідаль­ність суддів Конституційного Суду України. За результатами дослідження зроблено висновки, що у законодавстві на­лежним чином відображена лише індивідуальна негативна відповідальність суддів Конституційного Суду України, а колегіальна (колективна) негативна конституційно-правова відповідальність органів Конституційного Суду України потребує додаткової регламентації. Саме тому пропонується у Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачити окремий розділ, у якому слід системно поєднати механізми індивідуальної та колегіальної відповідальності у конституційному провадженні. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11098 2020-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11097 Title: Теоретико-правова характеристика поняття та призначення вільних економічних зон Authors: Петровська, Ірина Ігорівна Abstract: У статті аналізуються законодавчі та наукові підходи до змісту поняття віль­ні (спеціальні) економічні зони. Вільна економічна зона є частиною території країни, на якій функціонує спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території ВЕЗ запроваджуються спеціальні митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови еконо­мічної діяльності резидентів та нерезидентів. Функціонування ВЕЗ має свої переваги та проблеми, проте здебільшого вони сприяють залученню інвестицій та створеню робочих місць, приросту ВВП регіону і країни, в якій створені. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11097 2020-01-01T00:00:00Z