http://hdl.handle.net/123456789/9098 Thu, 14 May 2026 09:05:48 GMT 2026-05-14T09:05:48Z http://hdl.handle.net/123456789/11119 Title: Українське представництво у Галицькому Крайовому Сеймі: правовий статус та повноваження Authors: Присташ, Лідія Тихонівна Abstract: У науковій статті йдеться про процеси, що стосуються історичного досві­ду українців у діяльності Галицького Крайового Сейму, як важливого етапу бо­ротьби за становлення структур громадянського суспільства. Автор досліджує правовий статус та повноваження українських депутатів у Галицькому крайо­вому сеймі; харакреризує перелік вимог, які ставились до послів (назва посади депутата) для того, щоб бути обраним; перелік підстав, які унеможливлювали обрання; права і обов’язки депутатів та напрямки діяльності у сеймі, тощо. Українські посли в крайовому сеймі були репрезентантами інтересів краю. З самого початку своєї діяльності вони утверджували національну ідентичність галичан, боролися за їх соціально-економічні, національно-політичні і культур- ноосвітні права, брали активну участь у становленні мовно-освітнього та вибор­чого законодавства, а також у діяльності загальнодержавних парламентських установ. Загалом, трактували Крайовий Сейм як поле боротьби за національну рівноправність і, таким чином, пробуджували національну свідомість широких прошарків населення. Створення та діяльність Галицького сейму стало для українців вагомим досвідом на шляху формування власної концепції національної державності та ефективним місцем для отримання політичного досвіду. Вивчаючи та аналізуючи факти з історичного минулого України, потрібно виносити чітке розуміння прагнень українства на створення власної самостій­ної, соборної, національно гідної держави з усіма її атрибутами. Саме події кін­ця ХІХ - початку ХХ ст. у Східній Галичині та діяльність українських послів у Галицькому крайовому сеймі стали тим ключовим моментом підтвердження наявності державотворчої свідомості українського населення краю та вміння знаходити політичний компроміс у потрібний момент. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11119 2020-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11118 Title: Становлення та розвиток конституційно-правової відповідальності на українських землях у Литовсько-Польську добу Authors: Книш, Віталій Васильович Abstract: У статті досліджено особливості генезису та подальшого розвитку консти­туційно-правової відповідальності на українських землях у Литовсько-Поль­ську добу. На авторське переконання, під час Литовсько-Польської доби на укра­їнських землях основні управлінські тенденції та джерела права цього періоду вплинули і на формування та розвиток інституту конституційно-правової від­повідальності на українських землях. До таких особливостей досліджуваного виду відповідальності варто віднести цілу низку особливостей. Першою з них стало поєднання централізації та децентралізації у сфері позитивної конститу­ційно-правової відповідальності та реалізації державної політики між Великим князем литовським та місцевими князями у XIV ст. При цьому, взаємини між Великим князем і місцевими князями мали васальний характер. Місцеві князі мали широку автономію у внутрішніх справах, але, на вимогу Великого князя, повинні були брати участь у воєнних походах зі своїм військом і платити данину. Отже, централізаційні тенденції відповідальності стосувалися Великого князя литовського і зводились до позитивної відповідальності за військово-оборонну сферу та загальнодержавні податки. Що ж стосувалось децентралізаційних за­сад відповідальності, то це була сфера місцевих князів, яка зводилась до широ­ких внутрішніх повноважень на підконтрольних їм землях. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11118 2020-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11117 Title: Правнича освіта у закладах вищої освіти МВС України: Pro E Contra Authors: Нікітіна, Юлія Дмитрівна; Балан, Ю. Р.; Лащук, Наталія Романівна Abstract: У статті розглянуті аргументи за і проти щодо можливості підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Право» у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання у таких варіантах: 1) можливість здійснен­ня підготовки за спеціальністю, виключно «Правоохоронна діяльність» і лише слідчих, дізнавачів, оперативних працівників, криміналістів для потреб націо­нальної поліції чи інших органів державної влади; 2) можливість здійснення підготовки за спеціальністю, виключно «Правоохоронна діяльність» слідчих, дізнавачів, оперативних працівників, криміналістів для потреб національної по­ліції чи інших органів державної влади, а за кошти фізичних та юридичних осіб «широкопрофільних» юристів за спеціальністю «Право»; 3) можливість здійс­нення підготовки як за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» так і «Право» слідчих, дізнавачів, оперативних працівників, криміналістів для потреб націо­нальної поліції чи інших органів державної влади, а за кошти фізичних та юри­дичних осіб «широкопрофільних» юристів за спеціальністю «Право». Констатовано, що навчання правників у закладах вищої освіти зі специфіч­ними умовами навчання не тільки можливе, але й доцільне. Законодавче обме­ження кола навчальних закладів, що можуть навчати правників веде до відсут­ності конкуренції, а конкуренція є запорукою підвищення якості. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11117 2020-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11116 Title: Передуюче кримінальне правопорушення як обов’язкова умова вторинної злочинної діяльності Authors: Мікіш, Артем Сергійович Abstract: В юридичній літературі останніх років почали застосовувати поняття вто­ринного злочину, яке давно використовується у німецькому кримінальному пра­ві і засноване на теорії причетності до злочину. Аналіз вітчизняної криміналь­но-правової літератури дозволяє стверджувати, що вказане поняття в достатній мірі до цього часу ніким не розкрито. Слід сказати, що і проблемам причетності до злочину приділяється набагато менше уваги, ніж, наприклад, співучасті. Це можна пояснити тим, що причетність розглядається окремими вченими в рамках інституту співучасті. Термін «передуючий» покликаний підкреслити ту обставину, що вчинення основного складу зкримінального правопорушення не можливе без попередньо­го, одночасного або наступного реального вчинення, або без раніше сформо­ваного наміру вчинити інше кримінальне правопорушення. В зв’язку з цим необхідно зазначити: говорячи про «передуючість», мається на увазі не суворо часову залежність, коли одне діяння об’єктивно передує в часі іншому, а мисленнєво-логічну залежність, коли одне діяння або реально передує другому, або по крайній мірі існує в задумі до вчинення останнього. Передуючий злочин не входить в структуру основного складу криміналь­ного правопорушення, залишаючись самостійним складом. Таке криміналь­не правопорушення тільки доповнює ознаку складу основного кримінального правопорушення особливим змістом, звужує його і тим самим описує, хоч само по собі в ознаку даного складу основного кримінального правопорушення не перетворюється. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11116 2020-01-01T00:00:00Z