http://hdl.handle.net/123456789/7959 Fri, 15 May 2026 09:59:45 GMT 2026-05-15T09:59:45Z http://hdl.handle.net/123456789/8025 Title: Фізично-топологічне моделювання кремнієвого/арсенідгалієвого транзистора Шотткі субмікронної технології ВІС Authors: Новосядлий, Степан Петрович; Луковкін, Володимир Віталійович; Мельник, Р.; Павлишин, А. В. Abstract: В даній статті описані досліджені основи і фізичні механізми, арсенідгалієвих ПТШ на моно-Si-підкладках на бар’єрі Шотткі. Проведено комп’ютерне моделювання ПТШ з p-каналом: розподілів потенціалу, об’ємного заряду, струму в каналі та його характеристик. На основі проведеного моделювання відкрито новий ефект в ПТШ, а саме екранування об’ємного заряду, що суттєво впливає на струмовий розподіл в каналі. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/8025 2020-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8024 Title: Вплив вмісту вуглецю та швидкості охолодження на структуру високобористих сплавів Fe–B–С Authors: Сухова, Олена Вікторівна Abstract: У роботі досліджено структурний та фазовий склад сплавів Fe–В–С в області концентрацій 9,0–16,0 % В, 0,001–1,7 % С, Fe – залишок (у мас. %). Швидкість охолодження сплавів становила 10–103 К/с. Використано методи кількісного металографічного, рентгеноструктурного, мікрорентгеноспектрального і диференціального термічного аналізів. Встановлено, що максимальна розчинність вуглецю в гемібориді Fe2B становить 0,55 %, а в монобориді FeB – 0,41 %. Залежно від структури можна виділити сплави, що належать до двофазної перитектичної (Fe2(B,C)+Fe(B,C)), двофазної перитектико-евтектичної (Fe2(B,C)+Fe(B,C)) та трифазної перитектико-евтектичної (Fe2(B,C)+Fe(B,C)+С) областей діаграми стану Fe–В–С. Появу евтектичних складових у структурі досліджених сплавів пояснено переходом перитектичної реакції L+Fe(В,С)®Fe2(В,С) в евтектичну реакцію L®Fe(В,С)+Fe2(В,С) в інтервалі температур 1623–1583 К в присутності вуглецю. Збільшення швидкості охолодження з 10 до 103 К/с супроводжується подрібненням структурних складових, зміною їх об’ємного вмісту, збільшенням мікротвердості та коефіцієнта тріщиностійкості. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/8024 2020-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8023 Title: Закономірності структуроутворення та фізичні властивості багатошарових композитів на основі W, Ta, Нf, Ti, Mo, Сr, Al та С Authors: Перекрестов, В'ячеслав Іванович; Космінська, Юлія Олександрівна; Ганніч, Юрій Вячеславович; Корнющенко, Ганна Сергіївна Abstract: Запропонована нова технологія отримання багатошарових композитів на внутрішній поверхні труби шляхом іонного розпилення стрижня, складеного з різних металів та графіту. Установлено, що за умови градієнтної зміни елементного складу композиту у напрямку Сr →W→ Mo→ Ta →Hf →Ti→C→ Ti/Al →C відбувається перехід від карбіду суміші металів з середніми розмірами зерен декілька одиниць нанометрів до ТіС із розмірами зерен ~ 8–15 нм. З’ясовано, що підвищення мікротвердості до ~ 26 ГПа визначається додатковим розігрівом поверхні нарощування тепловим випромінюванням розігрітого іонами стрижня та елементним складом прошарків композиту. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/8023 2020-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8022 Title: Мікрореактор періодичної дії для моніторингу фотокаталітичних реакцій Authors: Данилюк, Назарій Володимирович; Татарчук, Тетяна Романівна; Шийчук, Олександр Васильович Abstract: Фотокаталітичне окислення органічних забруднень є актуальною темою екологічних досліджень. Однак для ефективного процесу очищення потрібен ефективний фотореактор. При цьому типові джерела світла, такі як ртутна та галогенні лампи, повинні бути замінені на енергоефективні світлодіоди. У цій роботі представлено мініатюрний фотореактор, який для досліджень потребує малу кількість фотокаталізатора. Робота мікрофотореактора досліджувалася з використанням анатазу та титан (IV) оксиду (P25), як модельних фотокаталізаторів, та родаміну B, як модельного забруднювача. Ключовим елементом мікрореактора є змінний УФ-світлодіод. Довжина хвилі його випромінювання становить 365 нм і є оптимальною для модельного забруднювача барвника родаміну Б. Представлений мікрореактор здатний майже повністю мінералізувати забруднюючий барвник і його можна використовувати для різних фотокаталітичних досліджень. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/8022 2020-01-01T00:00:00Z