http://hdl.handle.net/123456789/23069 Fri, 15 May 2026 09:14:10 GMT 2026-05-15T09:14:10Z http://hdl.handle.net/123456789/23157 Title: Особливості соціально-економічного розвитку територіальних громад гірських населених пунктів: порівняльний аналіз Львівської та Закарпатської областей Authors: Івасюк, Іван Abstract: Стаття присвячена дослідженню особливостей соціально-економічних розвитку територіальних громад гірських населених пунктів у Львівській та Закарпатській областях. Проведено порівняльний аналіз специфіки соціально-економічного розвитку цих регіонів в умовах децентралізації, що стала ключовою реформою для місцевого самоврядування в Україні. У статті розглядаються такі аспекти, зокрема, як економічна спроможність громад, забезпечення соціальних послуг. Аналізується вплив різних факто-рів на розвиток цих громад, зокрема роль сільського господарства, туризму та соціального забезпечення в умовах сучасних викликів. В контексті зростаючої конкуренції та глобалізаційних процесів дослід-жуються особливості функціонування гірських територій, що суттєво впливають на рівень життя населення. Стаття підкреслює, що аграрний сектор залишається важливим джерелом зайнятості та економічної стабільності, проте його розвиток обмежується географічними та кліматичними факто-рами. Водночас, туризм, як один з основних рушіїв економічного зростання, стикається з проблемами інфраструктурного забезпечення та недостатньої промоції. Особлива увага приділяється соціальному забезпеченню, яке є критично важливим для підтримки вразливих верств населення в умовах економічних труднощів. З метою оцінки ефективності місцевих ініціатив автор використовує порівняльний метод, що дозволяє виявити найкращі практики та рекомендації для вдосконалення управлінських стратегій на рівні територіальних громад. Висновки базуються на порівняльних даних трьох областей і надають рекомендації щодо покращення соціально-економічної ситуації в гірських громадах. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/23157 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23156 Title: Синергія в партійному менеджменті: основні підходи та інтерпретація Authors: Січенко, Констянтин Abstract: У статті досліджується поняття «синергія» та «синергетика», встановлено основні концепції та підходи щодо дослідження даних дефініцій, фективність використання синергетичного підходу в управлінні політичних партій. Розглянуто категорію «синергетичний ефект» з політологічної точки зору. Висвітлено напрями застосування синергетичного підходу в партійному менеджменту. Визначено основні принципи та категорії, які визначають утворення синергії в партійному менеджменті. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/23156 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23155 Title: Взаємовідносини медіа та політики в Україні Authors: Савлюк, Богдан Abstract: У статті аналізуються аспекти взаємодії медіа та політики в Україні. Розглянуто функції, які виконують медіа в політичній комунікації. В умовах російсько-української війни, акцентовано увагу на «оборонній» функції медіа в протидії ворожої пропаганди. Проаналізовано нормативно-правову базу, котра регулює діяльність ЗМІ в Україні, зокрема, новий закон «Про медіа». Розглянуто теорію агенди в медіа. Здійснено історичний огляд розвитку державної політики у сфері ЗМІ. На основі емпіричних даних досліджено динаміку рівня довіри громадськості до медіа. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/23155 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23154 Title: Електоральні результати праворадикальних партій на виборах до європейського парламенту 6-9 червня 2024 року Authors: Остапець, Юрій Олександрович; Ключкович, Анатолій Юрійович Abstract: Охарактеризовано результати виборів до Європейського парламенту Х скликання, які відбулися 6–9 червня 2024 року. Зазначено, що ці вибори характеризувалися найвищою явкою за всю історію про-ведення виборів до Європарламенту. Визначено такі потужні стимули до участі у виборах: 1) наростаюче відчуття страху й невизначеності перед непередбачуваними кризами (економічною, міграційною, кліматичною); 2) занепокоєння з приводу розгортання повномасштабного військового конфлікту у Європі, пов’язаного з російсько-українською війною; 3) геополітичні зміни, які торкнулися і європейців; 4) зростання впливу праворадикальних, євроскептичних партій, деякі з яких відкрито підтримують імперську путінську політику – «Альтернатива для Німеччини» (AfD), польська «Конфедерація Свободи та Незалежності» (KWN), «Австрійська партія свободи» (FPÖ); 5) стурбованість щодо збереження єврозони (єдиного європейського простору); 6) специфічні національні чинники та інше.Підкреслено, що за результатами виборів у Європейському парламенті було сформовано 8 фракцій. Якщо розглядати структуру Європарламенту по шкалі «ліві – праві», то вона виглядає наступним чином: «Ліві в Європейському парламенті» (The Left), Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D), Зелені – Європейський вільний альянс (Greens/EFA), «Оновлення Європи» (Renew Europe), Європейська народна партія (EPP), Європейські консерватори та реформісти (ECR), Патріоти за Європу (PfE), «Європа суверенних націй» (ESN). З них чотири проєвропейські: 1) Європейська народна партія, 2) Прогресивний альянс соціалістів і демократів, 3) «Оновлення Європи», 4) «Зелені – Європейський вільний альянс» (454 депутати) і чотири євроскептичні: 1) «Європейські консерватори та реформісти», 2) «Ліві», 3) «Патріоти за Європу», 4) «Європа суверенних націй» (233 депутати). Акцентовано, що європейські вибори дещо змінили партійний ландшафт Європейського Союзу, при чому в деяких країнах їхні результати називають «політичним землетрусом» (наприклад, у Франції, Бельгії, Німеччині). У порівнянні з попередніми виборами до Європарламенту 2019 р. покращили свої результати Європейська народна партія, праворадикальні партії («Ідентичність і демократія», «Європейські консерватори та реформісти»), натомість погіршили – європейські «зелені» (фракція «Зелені – Європейський вільний альянс») і ліберальні партії (фракція «Оновлення Європи»).Зроблено висновок, що мейнстримні право- (ЄНП) та лівоцентристи (ПАСД) залишаються і надалі найбільшими фракціями Європарламенту, основою депутатської більшості, що свідчить про незмінність курсу на розвиток демократії, захист індивідуальних і колективних свобод у Європейському Союзі. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/23154 2024-01-01T00:00:00Z