<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/23066</link>
    <description />
    <pubDate>Fri, 15 May 2026 09:57:53 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-05-15T09:57:53Z</dc:date>
    <item>
      <title>Проблематика визначення поняття «інститут політичної експертизи» в зарубіжній науковій літературі</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/23229</link>
      <description>Title: Проблематика визначення поняття «інститут політичної експертизи» в зарубіжній науковій літературі
Authors: Никорович, Юрій-Андрій
Abstract: Стаття досліджує проблему тлумачення поняття «інститут політичної експертизи» в зарубіжній політологічній літературі. Проведено огляд різних підходів до визначення інституту політичної експертизи, звертається увага на розмаїття поглядів і тлумачень цього поняття. Розглядаються підходи американських, канадських, британських, польських і німецьких науковців щодо тлумачення інститутів політичної експертизи. Автором наукової статті зроблено спробу узагальнити поняття «інститут політичної експертизи».Намагаючись дати визначення терміну «інститут політичної експертизи», ми стикаємося з труднощами, пов’язаними з перекладом терміна з англійської на українську мову. Адже, незважаючи на спроби перекладу, не вдалося зберегти його первісне значення й історію появи такого типу дослідницьких груп. Оригінальна назва Think tank народилася під час Другої світової війни, коли американські експерти та військові стратеги працювали над концепцією операцій для армії США в укриттях або спеціальних приміщеннях. Після Другої світової війни аналітичні центри перейшли від безпекових операцій до соціально-економічної політики. Вищезгаданий термін, пов’язаний з армією США, приховує справжню природу цього типу установ, оскільки перші організації були створені ще до Другої світової війни, деякі з них датуються 19-м століттям і не були американськими, але лише в післявоєнний період інститути політичної експертизи набули свого значення й остаточної форми.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/23229</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Політичні комунікації в українському інформаційному просторі</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/23228</link>
      <description>Title: Політичні комунікації в українському інформаційному просторі
Authors: Шлемкевич, Тетяна Вікторівна
Abstract: Налагодження якісних комунікацій є запорукою успіху будь-якої кампанії. У сучасних умовах політична комунікація обов’язково підкріплюється медіаресурсами та ресурсами соціальних мереж, що дає змогу говорити про масштабування цього процесу. У статті розглянуто специфіку ведення політичних комунікацій під час передвиборчих кампаній на прикладі останніх виборів в Україні. Проаналізовано тенденції зміни платформ для просування політичних меседжів з огляду на зростаючий вплив соціальних мереж. Охарактеризовано онлайн-комунікації як елемент впливу на суспільну свідомість в умовах сьогодення.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/23228</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Мас-медіа України в контексті політичних трансформацій суспільства</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/23227</link>
      <description>Title: Мас-медіа України в контексті політичних трансформацій суспільства
Authors: Матвієнків, Світлана Миколаївна; Кирничний, Себастьян
Abstract: У  статті  розглядається  роль  мас-медіа  в  Україні  в  контексті  політичних  трансформацій суспільства. Досліджується вплив засобів масової інформації на політичний ландшафт країни у період змін, що відбуваються в українському суспільстві. Стаття розглядає важливі аспекти взаємодії між мас-медіа та політичними процесами, звертаючи увагу на роль ЗМІ у формуванні громадянської свідомості, ставлення суспільства до політичних подій і вплив на формування громадянської позиції. Аналізується динаміка змін у мас-медіа просторі України під час переходу до нових політичних реалій, звертається увага на трансформації в роботі ЗМІ та їхню роль у сучасному політичному діалозі.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/23227</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Політична система України в умовах воєнного стану: проблеми ефективності</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/23226</link>
      <description>Title: Політична система України в умовах воєнного стану: проблеми ефективності
Authors: Кобець, Юлія Василівна
Abstract: Авторка аналізує модель політичної системи сучасної України після подій 2013–2014рр., її еволюційні характеристики, чинники, котрі впливали на процес модернізації та трансформації. Зосереджено увагу на викликах, що досі стоять перед політичною системою в силу її якості та транзитивності. Запропоновано принципи, які повинні зробити ефективною політичну систему України через модернізацію і ефективне лідеро- і елітотворення, накопичення соціального капіталу та результативні політичні, економічні та соціальні реформи. Події 24 лютого 2022 року стали справжнім шоком для всього українського суспільства. Повно-масштабне вторгнення Росії в Україну вплинуло на всі сфери життя, зокрема на політичну систему нашої держави.Робота спрямована на аналіз якісно нового стану політичної системи України в структурі трансформації та взаємодії громадянського суспільства та влади, формування адекватної і ефективної системи політичних інститутів, політичного управління після подій 2013–2014 рр. і в період воєнного стану.Встановлено, що політична система України у кризовій ситуації широкомасштабного вторгнення  РФ  продемонструвала  ефективність  і  стійкість,  а  також  уміння  адаптуватися  до  умов зовнішнього середовища. Наголошено, що відбулася часткова деолігархізація суспільних відносин, що створило широкий спектр потенційно нових можливостей для змін у політичному й медійному просторі. Проаналізовано зародження нової структури в політичній системі України – волонтери, громадські організації та благодійні фонди, що мають потужну структуру й донаторів усередині країни.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/23226</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

