http://hdl.handle.net/123456789/22997 Fri, 15 May 2026 11:10:48 GMT 2026-05-15T11:10:48Z http://hdl.handle.net/123456789/23282 Title: Жіночі єпархіальні училища в системі духовної освіти на Волині (1864-1917 рр.) Authors: Лелюх, Софія Романівна Abstract: У статті проаналізовано зміст і особливості діяльності жіночих релігійних навчальних закладів на Волині – єпархіальних шкіл для дочок духовенства, заснованих у Житомирі (1864 р.) та Кременці (1884 р.). Визначено основні риси функціонування Волинської єпархіальної школи на трикласному етапі (1864–1884 рр.), шестикласному етапі (1884–1903 рр.) та етапі за Статутом 1891 року (1903–1914 рр.). Зазначено, що мета жіночих релігійних навчальних закладів зосереджувалася на вивченні Закону Божого, молитовних практик і розвитку навичок ведення домашнього господарства. Проаналізовано зміст освіти у Волинській єпархіальній жіночій школі. Особливу увагу приділено ролі педагогіки як предмета, введеного до навчальної програми єпархіальних шкіл Волині наприкінці XIX століття, що надавало випускницям право здобути звання домашніх наставниць. Наголошено на важливості створення парафіяльної школи при Волинській єпархіальній школі як місця практики для майбутніх учителів. Визначено основні форми та методи навчальної діяльності в жіночих єпархіальних школах на Волині, які переважно були репродуктивними: читання, переписування текстів, заучування їх напам'ять і відтворення, а також письмові творчі завдання. Зазначено, що особливе місце в мережі релігійних навчальних закладів Волині посідали жіночі єпархіальні школи для дівчат духовного походження. Таким чином, не тільки хлопчики, а й дівчата, народжені в сім'ях священиків та інших представників духовенства, здобували релігійну освіту і залишалися в цьому духовному стані в зрілому віці, забезпечуючи розшарування цієї соціальної групи протягом тривалого історичного періоду. У статті також розглянуто персонал жіночих релігійних навчальних закладів (начальниця, декан, виховательки, викладачі, помічниці виховательок, завідувачка господарської частини тощо). Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/23282 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23281 Title: Медіаосвіта як основа формування монологічного мовлення здобувачів початкової освіти Authors: Червінська, Інна Богданівна; Вербещук, Світлана Василівна; Луцан, Надія Іванівна Abstract: Автори розкривають сутність медіаосвіти як основи формування монологічного мовлення здобувачів початкової освіти Нової української школи. Розкривають актуальність проблеми якісної освіти школярів як однієї з найактуальніших соціальних проблем у період глобальних інновацій, що відбуваються в сферах економіки, культури, техніки. Увиразнивши напрацювання науковців щодо проблеми медійної освіти та досвід її впровадження в освітній процес, описують її роль та особливості впливу на формування монологічного мовлення здобувачів початкової освіти. Методологічною основою дослідження слугують теоретичні положення та низка концептуальних ідей, що знайшли своє відображення у вітчизняній філософській, педагогічній та психолінгвістичній літературі з формування мовної особистості. Під час роботи над організацією наукових розвідок використовувався комплекс загальнонаукових методів. Теоретичні методи сприяли узагальненню та аналізу психолого-педагогічної літератури, що уможливило визначення ключових аспектів проблеми. Застосування емпіричних методів пов’язано із накопиченням науково-дослідницького матеріалу (опитування, опрацювання нормативно-правової бази), бесіди з педагогами щодо їхньої готовності до реалізації ідей, форм, моделей та технологій медіаосвіти у процесі розвитку монологічного мовлення здобувачів початкової освіти. У статті наголошується на важливість якісної організації освітнього процесу під час якого учні здійснюють різні види навчальної діяльності, під час яких розвивається мовлення, уміння комунікувати, вести діалог з однокласниками, вчителями, батьками й іншими знайомими й незнайомими людьми. Дослідники суголосні відносно значимості надбань сучасної медійної освіти в організації ефективної взаємодії під час організації освітнього процесу задля розвитку монологічного мовлення здобувачів початкової освіти. Вказується, що проблема розвитку мовної особистості школяра під час навчання в школі є складним і багатогранним завданням, яке потребує теоретичного осмислення, пошуку нових методів і підходів, пропаганди конструктивних ідей та їх експериментальної перевірки. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/23281 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23280 Title: Українознавчий компонент літературних творів письменників США як джерело формування національної ідентичності дітей та юнацтва Authors: Трухан, Оксана Іванівна Abstract: Художня література має великий виховний потенціал. Новочасна зарубіжна література, до якої прийнято відносити твори, написані від 90-х рр. ХХ ст. і до сьогодні, розмаїта за змістом і за формою. Певне місце у творчому здобутку письменників США становлять автори, які мають українське походження (Юрій Тарнавський, Аскольд Мельничук, Ірена Забитко, Олександр Мотиль, Аня Юрчишин, Марина Левицька, Орест Пелех, Олена Дженнінґс, Дзвіня Орловська та ін.). Їхні твори написані англійською мовою, проте тематично вони тісно пов’язані з Україною: українознавча проблематика виразно представлена в їхньому здобутку. Цей пласт діаспорної художньої літератури практично невідомий українському учнівству та студентству. А втім, він може слугувати ефективним засобом виховання духовності, національно-патріотичних почуттів, історичної пам’яті, оскільки порушує важливі й особливо актуальні з огляду на сучасні виклики, російську агресію проблеми національної ідентичності, усвідомлення свого національного «Я». Об’єктом вивчення стали твори американських письменників українського походження: Айрін Забитко (книги «Невмите небо», «Коли Люба покидає дім», оповідання «Зобов’язання), Аскольда Мельничука «Будинок вдів» та ін. На прикладі роману А. Мельничука «Будинок вдів» та оповідання І. Забитко «Зобов’язання» (збірка новел «Коли Люба покидає дім») проаналізовано способи художнього відтворення історичної пам’яті, показано її зв’язок з травматичним досвідом насильства, втрати батьківщини й еміґрації. Художню модель пам’яті І. Забитко створює через жіночу перспективу переживання минулого (твір «Зобов’язання»). Цих авторів об’єднує те, що вони народилися в сім’ях українців, які емігрували до США після Другої світової війни. Це покоління емігрантів цікаве з огляду культурної асиміляції, вони – носії подвійної ідентичності, і тому їм «треба бути дуже сильним, щоб жити з двома ідентичностями». Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/23280 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23279 Title: Шляхи організації інноваційного виховного середовища в НУШ Authors: Оліяр, Марія Петрівна; Копчак, Лілія Василівна; Довгий, Олег Ярославович Abstract: Актуальність дослідження пов’язана з методичною і технологічною недосконалістю виховного процесу в освітніх закладах, його фрагментарністю, недостатнім рівнем психолого-педагогічної готовності педагогів до інноваційних змін у виховній роботі в умовах сучасного інформаційного суспільства та широкомасштабної війни в Україні. Мета статті - розкрити теоретико-методичні засади організації інноваційного виховного середовища в закладі загальної середньої освіти. Автором здійснено аналіз наукових джерел з проблем виховання учнівської молоді та різних аспектів розвитку інноваційних процесів в освіті. Проаналізовано основні проблеми в українському освітньо-виховному просторі. Зазначено, що інновації за сучасних умов стають одним із найважливіших напрямів виховної діяльності закладів освіти, однак нові практики виховання впроваджуються повільно та часто здійснюються без урахування змін соціальних та регіональних умов. Схарактеризовано новий формат виховної роботи, що визначає особистісний розвиток учнів як єдину мету виховання у всіх освітніх установах. Визначено чинники, які впливають на якість виховного процесу. Висвітлено трактування українськими вченими понять «інновації у вихованні», «інноваційність», «інноваційний процес», «інноваційне виховне середовище закладу загальної середньої освіти». Схарактеризовано інноваційне виховне середовище НУШ та окреслено шляхи його створення як інноваційної виховної взаємодії педагога й учнів на суб’єкт-суб’єктних засадах. Професійною місією вчителя НУШ у виховній роботі визначено педагогічний супровід процесу індивідуального становлення і розвитку особистості учня в період його шкільної освіти, прогнозування, організацію, контроль та аналіз повсякденного життя й діяльності школярів. Акцентовано на тому, що в основі розвитку нової виховної системи лежать сучасні технології, основними принципами відбору яких є перспективність, демократичність, гуманістичність, інтегративність, реалістичність, цілісність, керованість, економічність, актуальність. Визначено ціннісний підхід у вихованні найважливішою умовою особистісного розвитку учнів, що реалізується через конструювання структури ціннісного виховного простору сучасного закладу освіти. Виховання визнано провідним пріоритетом в освітньому просторі, очікувані результати якого можуть бути отримані лише в процесі оновлення його змісту, скоригованого на нові цілі та орієнтири компетентнісної освіти. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/23279 2024-01-01T00:00:00Z