<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/22462</link>
    <description />
    <pubDate>Fri, 15 May 2026 10:43:39 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-05-15T10:43:39Z</dc:date>
    <item>
      <title>Вивчення хімії у школі: долаємо труднощі разом</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/22495</link>
      <description>Title: Вивчення хімії у школі: долаємо труднощі разом
Authors: Хмель, Наталія Дмитрівна; Шпирка, Зіновія Михайлівна
Abstract: У статті проаналізовано найважливіші теоретичні та методичні аспекти вивчення хімії у закладах загальної середньої освіти. Для глибшого розуміння труднощів, які виникають у здобувачів середньої освіти під час вивчення хімії, проведено констатувальний експеримент. Анонімно здійснено опитування учнів 7–9 класів СЗШ № 67 м. Львова (Україна). Результати констатувального експерименту засвідчили, що основними труднощами, з якими стикаються учні, є низький інтерес до предмету, складність для розуміння деяких понять і теорій, недостатній зв’язок із практичним застосуванням у реальному житті. З’ясовано, що 65% учнів 9-х класів, 55% учнів 8-х класів та 35% учнів 7-х класів, вважають хімію складним предметом (складнішим, ніж фізика чи біологія). Виявлено, що найчастіше хімію асоціюють із цікавістю – 55,2%, страхом – 26,5%, деякі учні відчувають нудьгу під час уроків – 9,6%, серед інших емоцій учні зазначили: здивування, сум тощо. Досліджено: приблизно 60 % учнів вважають, що хімія тісно пов’язано з іншими предметами, зокрема, фізикою, математикою, біологією, приблизно 40 % зазначили, що такого взаємозв’язку немає; 15 % школярів вважають, що хімічні знання реально можна використовувати у повсякденному житті, понад 60 % вбачають у ній лише часткову користь, а 25 % - не вважають цей предмет особливо значущим, не бачать практичної користі для його вивчення. Приблизно 75% школярів хотіли б збільшити практичну (експериментальну) складову уроку. За результатами опитування, самооцінювання учнями рівня сформованості їхніх умінь і знань з хімії засвідчило, що низький рівень мають 13% семикласників, 23% восьмикласників і 5% дев’ятикласників. Вияв достатнього рівня становив 45%, 54% і 5%, а вияв середнього 35%, 20% і 85% відповідно. Наведено практичні рекомендації для вирішення труднощів, які часто виникають під час вивчення хімії, та підвищення якості освітнього процесу.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/22495</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Вплив функціональної асиметрії півкуль мозку в учнів фізико-математичного ліцею на результати їх навчання</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/22493</link>
      <description>Title: Вплив функціональної асиметрії півкуль мозку в учнів фізико-математичного ліцею на результати їх навчання
Authors: Іккерт, Оксана Володимирівна; Король, Тетяна Валеріївна; Глазунова, Катерина Михайлівна; Цінкевич, Ірина Миколаївна
Abstract: Функціональна асиметрія півкуль головного мозку людини (моторна, сенсорна та психічна) відображає відмінність у розподілі нервово-психічних функцій між його правою та лівою півкулями. Ліва півкуля відповідає за абстрактно-логічне, індуктивне мислення та вербально-аналітичні функції головного мозку. Права півкуля забезпечує наочно-образне, дедуктивне мислення людини. Домінування лівої півкулі головного мозку визначає лівопівкульний тип мислення, правої – правопівкульний, синхронне функціонування обох півкуль – рівнопівкульний тип мислення. Відповідно до цього розподілу буде спостерігатися різний стиль та результативність навчально-пізнавальної діяльності учнів. Саме тому нашою метою було дослідити та порівняти типи домінування півкуль головного мозку в учнів фізико-математичного ліцею, які навчаються у класах з фізико-математичним та хіміко-біологічним профілями. З’ясували, що у 84,4% учнів обох статей незалежно від обраного профілю навчання домінувала ліва півкуля із середнім рівнем функціональної асиметрії. Серед учнів хіміко-біологічного профілю навчання, які активно беруть участь в олімпіадах, є представники з лівопівкульною (високий, середній та низький коефіцієнтом асиметрії), правопівкульною та рівнопівкульною функціональною організацією головного мозку. Серед учнів фізико-математичного профілю навчання, залучених до олімпіад, були з лівопівкульним типом мислення (низький та середній коефіцієнт асиметрії). Серед 14 учнів, які брали участь в олімпіадах, 86% (12) більшою мірою володіли правою рукою, а 14% (2) – лівою рукою. Це свідчить про те, що тип міжпівкульної асиметрії не є фактором, що  зумовлює проблеми з навчанням чи навпаки. У статті підсумовано необхідність урахування в освітньому процесі індивідуальних психофізіологічних особливостей учнів, зокрема їх функціональної асиметрії півкуль головного мозку. Наголошено на потребі впровадження на уроках відповідних форм, методів і прийомів навчання, що відповідають певному типу мислення задля активізації можливостей обох півкуль головного мозку в учнів фізико-математичного ліцею з математичним та біологічним профілем навчання.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/22493</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Дослідження викликів у формуванні університетського викладацького складу – на прикладі університетів іноземних мов</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/22492</link>
      <description>Title: Дослідження викликів у формуванні університетського викладацького складу – на прикладі університетів іноземних мов
Authors: Цзін, Донг
Abstract: З прискореним розвитком глобалізації вищої освіти вивчення іноземних мов у Китаї постійно зазнає інноваційних трансформацій. Зростає попит на підготовку міждисциплінарних кадрів з іноземних мов. Брак спеціалізованих викладачів, особливо висококваліфікованих, є критичною проблемою, яку необхідно невідкладно вирішувати в процесі розвитку та трансформації університетів. Як ефективно структурувати педагогічний склад, забезпечити сталий розвиток викладацького складу та зміцнити ідеологічно-політичний розвиток викладачів – це важливі завдання, які потрібно вирішити в процесі створення університету високого рівня. У статті проаналізовано сучасні тенденції розвитку методів навчання іноземних мов з урахуванням реформи освітнього процесу у закладах вищої освіти відповідно до європейських стандартів. На думку автора, ключовою метою викладання іноземних мов сьогодні є комунікативна компетенція студента, а кваліфікована мовна підготовка неможлива без використання інноваційних освітніх технологій. Для цього програми безперервного професійного розвитку викладачів повинні бути спрямовані на покращення їх навичок міжкультурної комунікації та глобального світогляду. У статті зазначено, що цілі можуть бути досягнуті через міжнародні академічні обміни, навчання та спільні дослідження з міжнародними установами. Автором розкрито сучасні методи навчання іноземних мов за допомогою інноваційних освітніх технологій, а також наголошено на необхідності більш наукової та обґрунтованої оцінки викладацького складу, зокрема за результативністю викладання, наукових досягнень, внеском у розвиток міжнародного мислення і навичок міжкультурної комунікації. За висновком автора це сприятиме безперервному  підвищенню кваліфікації та самоудосконаленню викладачів, використанню інновацій в освітній діяльності, що, своєю чергою, допоможе загальному розвитку викладацького складу в університетах іноземних мов.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/22492</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Застосування наративів національної ідентичності у підготовці інклюзивних вчителів</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/22491</link>
      <description>Title: Застосування наративів національної ідентичності у підготовці інклюзивних вчителів
Authors: Сидорів, Сергій Мирославович; Сидорів, Лідія Михайлівна
Abstract: У статті висвітлено проблеми підготовки педагогів до організації інклюзивного освітнього середовища в умовах екзистенційної загрози українській нації. Константовано, що епістемічна несправедливість, яку автори розглядають в аспектах герменевтичної та свідченнєвої несправедливості, і яка спричинена колоніальною політикою ворога має долатися механізмами, які забезпечують резилентність поліетнічної української нації. Визначено, що ця національна ідентичність складається з комплексу індивідуальних і спільнотних ідентичностей, формування яких потребує деколоніального та інклюзивного підходу. Авторами описано дослідження розуміння майбутніми вчителями, учнями з особливими освітніми потребами, батьками і учасниками спільнот історичного періоду діяльності Легіону Українських січових стрільців, його вплив на формування національної ідентичності і державності в першій половині ХХ століття, та зв’язок із сучасністю. З’ясовано, що респонденти (якими були здебільшого майбутні педагоги) не володіють систематизованими знаннями і навичками  аналітичного порівняння історичного періоду і сучасності. Авторами розроблено і запропоновано методику підготовки та інклюзивної взаємодії педагогів і учнів з порушеннями слуху, яка синтезує елементи національно-патріотичного виховання на матеріалі історичної епохи Українських січових стрільців. Підтверджено гіпотезу, що жестова мова, якою користуються українці з порушеннями слуху, містить елементи калькованої російської мови, але не має унікальних жестів для конотації багатьох національно-забарвлених мовних одиниць. Дослідження обґрунтовує завдання: контекстуального ознайомлення майбутніх педагогів і школярів з історичним періодом формування феномену Українського січового стрілецтва, освітніми, просвітницькими аспектами діяльності національних і громадських персон у період Визвольних змагань на початку ХХ століття; вироблення методик дослідження ідейних засад і культурних практик стрілецтва для сучасних студентів і школярів через усвідомлення і формування наступності та зв’язку поколінь; упровадження елементів патріотичного виховання в інклюзивні практики української освіти; формування національно свідомої жестомовної особистості; інформування міжнародних спільноти про більш як сторічний досвід актуалізації  української нації. Акцентовано, що доступ молоді з порушеннями слуху до історичної, культурної і мовної спадщини нації слугує дієвим аспектом її інклюзії у творення і захист держави.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/22491</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

