http://hdl.handle.net/123456789/22 <small> У фонді містяться документи, що були самозаархівовані зареєстрованими користувачами. Тут розміщені наукові публікації, навчально-методичні видання та інші матеріали, що пов’язані із професійною діяльністю співробітників університету та навчальною діяльністю його студентів. </small> Fri, 26 Jun 2026 17:25:30 GMT 2026-06-26T17:25:30Z http://hdl.handle.net/123456789/25626 Title: Педагогіка вищої школи : методичні рекомендації до вивчення курсу Authors: Салига, Наталія Миколаївна Abstract: Методичні рекомендації включають опис навчального курсу, програму курсу, тематичний план лекційних занять, тематичний план практичних занять, індивідуальні завдання та завдання для самостійної роботи студентів, питання для підготовки до екзамену, тестові завдання для контролю знань, список рекомендованої літератури. Методичні рекомендації адресовані студентам спеціальності В6 – Перформативні мистецтва, спеціалізація В6.01 – Сценічне мистецтво, В6. – 03 Хореографія, а також аспірантам, викладачам педагогічних спеціальностей закладів вищої освіти. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/25626 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/25625 Title: Точкові дефекти у напівпровідникових кристалах Authors: Горічок, Ігор Володимирович Abstract: У посібнику описано основні типи дефектів у кристалах та методи їх дослідження. Головний акцент зроблено на аналізі природи точкових дефектів: механізмів їх утворення та факторів, що впливають на концентрацію. Розглянуто аналітичні та експериментальні методи визначення термодинамічних параметрів дефектів, зокрема, ентальпій утворення та енергій йонізації. Викладено основи методів розрахунку концентрацій точкових дефектів з наведеними прикладами конкретного застосування. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/25625 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/25623 Title: Секрет успіху Богдана Гаврилишина Authors: Гаврилишин, Петро Михайлович; Гаврилишин, Тетяна Юліанівна Abstract: Метою публікації є доповнити наші попередні знання про особисту ефективність вченого, дослідити «таємний» секрет успіху Богдана Гаврилишина, враховуючи нововиявлені джерела (щоденник 1947-1948 рр.), родинну атмосферу та новітні здобутки графології. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/25623 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/25617 Title: Деконструкція росієцентризму в політиці ЄС: роль і розкол Вишеградської четвірки Authors: Гурак, Ігор Федорович; Голобин, Максим Володимирович Abstract: У запропонованій роботі досліджено процес деконструкції росієцентризму в зовнішній політиці Європейського Союзу та роль Вишеградської четвірки у цій трансформації. Проведено комплексний аналіз еволюції стратегічних підходів країн блоку – Республіки Польщі, Словацької Республіки, Чеської Республіки та Угорщини – у контексті відносин із Російською Федерацією від початку 2000-х років до 2025 року. Теоретичним фундаментом дослідження виступили засади неореалізму (застосовувалися для аналізу безпекових дилем та національних інтересів Республіки Польщі й Чеської Республіки) та ліберального інституціоналізму (через який оцінювалися політика «зміни через торгівлю» та інституційні механізми Східного партнерства). Відмінності в історичній пам'яті країн Центральної Європи розкрито через призму концепцій геополітичної ідентичності. У рамках наукової розвідки виявлено глибоку трансформацію групи: від ролі єдиного «адвоката» європейської інтеграції східних сусідів до формування внутрішнього розколу за моделлю «два плюс два». Підкреслено контраст між «північним вектором» (Республіка Польща, Чеська Республіка), що базується на стратегії жорсткого стримування та військової підтримки України, та «південним вектором» (Угорщина, Словацька Республіка), де переважає економічне пристосування, енергетична залежність від російських енергетичних компаній та на системній основі проявляється проросійська риторика очільників держав. Доведено, що повномасштабне вторгнення Російської Федерації у 2022 році стало каталізатором системної кризи Вишеградської четвірки, перетворивши її з дієвого політичного суб'єкта на формальний консультативний майданчик. Зроблено висновок, що сучасний розкол Центральної Європи є новою геополітичною реальністю, яка відображає ширші проблеми єдності Європейського Союзу у питаннях безпеки та свідчить про остаточний крах ілюзії щодо єдності країн об’єднання перед обличчям російської загрози. In the proposed study, the process of deconstructing Russia-centrism in the foreign policy of the European Union and the role of the Visegrad Group in this transformation are examined. A comprehensive analysis is conducted of the evolution of the strategic approaches of the bloc’s member states – the Republic of Poland, the Slovak Republic, the Czech Republic, and Hungary – in the context of their relations with the Russian Federation from the early 2000s to 2025. The theoretical foundation of the research is based on the principles of neorealism (applied to analyze security dilemmas and national interests of the Republic of Poland and the Czech Republic) and liberal institutionalism (through which the policy of “change through trade” and the institutional mechanisms of the Eastern Partnership are assessed). Differences in the historical memory of Central European countries are interpreted through the lens of geopolitical identity concepts. The study reveals a profound transformation of the group: from the role of a unified “advocate” of the European integration of Eastern neighbors to the emergence of an internal division following a “two plus two” model. The contrast is emphasized between the “northern vector” (the Republic of Poland and the Czech Republic), based on a strategy of firm deterrence and military support for Ukraine, and the “southern vector” (Hungary and the Slovak Republic), where economic accommodation, dependence on Russian energy companies, and systematically manifested pro-Russian rhetoric of state leaders prevail. It is demonstrated that the full-scale invasion by the Russian Federation in 2022 became a catalyst for a systemic crisis of the Visegrad Group, transforming it from an effective political actor into a formal consultative platform. The conclusion is drawn that the current division of Central Europe constitutes a new geopolitical reality, reflecting broader challenges to the unity of the European Union in security matters and signaling the final collapse of the illusion of unity among the member states in the face of the Russian threat. Fri, 15 May 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/25617 2026-05-15T00:00:00Z