http://hdl.handle.net/123456789/20420 Fri, 15 May 2026 10:43:42 GMT 2026-05-15T10:43:42Z http://hdl.handle.net/123456789/20497 Title: Договір як регулятор корпоративних відносин Authors: Сіщук, Ліліана Василівна Abstract: У статті розглянуто загальні цивілістичні засади регулювання корпоратив-них відносин на підставі договору з урахуванням наукових поглядів та ідей, висловлених у працях відомого українського цивіліста академіка Володимира Луця. Згідно наукового твердження Вченого засновницький договір є різновидом договору про спільну діяльність, що відіграє правове значення до моменту створення господарського товариства. Втім корпоративними відносинами є тільки відносини, що виникають між учасниками та юридичною особою після створення останньої, як самостійного субʼєкта права. У звʼязку з цим доведено, що конструкція цивільно-правового договору після реєстрації підприємницької юридичної особи, що впливала б на регулювання корпоративних відносин, донедавна була відсутня або видозмінювалася у іншу правову форму – установчий документ. Нині регулятором корпоративних відносин є корпоративний договір, про що зазначено у Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і у новому Законі України «Про акціонерні товариства». Корпоративний договір у більшості випадків носить змішаний характер, що зумовлено поєднанням елементів різних договорів в умовах корпоративного договору, наприклад, договору купівлі-продажу, дарування, застави корпоратив-них прав тощо. Більше того, в сучасних умовах правової реальності за допомогою конструкції корпоративного договору вирішуються питання стартапів бізнесу, що потребують фіксації індивідуальних домовленостей саме в межах договору, а не установчого документа. Тому використання договірних і корпоративних інструментів, а саме засновницьких та корпоративних договорів, як регуляторів корпоративних відносин, застосовуються у наступних комбінаціях: 1) змішаний договір, що містить елементи засновницького (партнерського) та корпоративного договору; 2) засновницький договір з умовою подальшого укладення корпоративного договору; 3) засновницький договір до створення товариства та корпоративний договір після створення товариства, що не повʼязані між собою жодними умовами.На основі аналізу впливу цивілістичних засад на правову сутність корпоративного договору, як правочину, аргументовано, що корпоративний договір вчиняється учасниками підприємницького товариства з відповідним обсягом цивільної дієздатності, за вільним волевиявленням, що відповідає їх внутрішній волі, та спрямовується на правові наслідки у вигляді окреслення способів реалізації корпоративних прав. На підставі аналізу умов укладення договору доведено, що регулятивна функція корпоративного договору проявляється в можливості укладення цього договору шляхом досягнення згоди щодо істотних умов договору з урахуванням вимог актів цивільного законодавства та актів локальної правотворчості, звичаїв ділового обороту, вимог розумності, справедливості та вимог, що випливають із суті відносин між сторонами договору. Істотними умовами, завдяки яким корпоративний договір можна вважати укладеним, є умови про предмет договору та усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін було досягнуто згоди. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/20497 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/20496 Title: Застосування «Правил ІНКОТЕРМС» при складанні комерційних правочинів Authors: Мироненко, Ігор Віталійович Abstract: У даній статті розглядаються питання про правову природу, зміст та порядок застосування «Правил ІНКОТЕРМС» при складання комерційних правочинів. Дані правила є розробкою Міжнародної торгової палати та становлять важливу складову механізму здійснення міжнародної торгівлі. Їх широко застосовують у всьому світі при здійсненні міжнародної та внутрішньодержавної комерційної діяльності. «Правила ІНКОТЕРМС» систематично оновлюються відповідно до потреб комерційної практики, найбільш новітньою є редакція від 2020 року.«Правила ІНКОТЕРМС» за своєю правовою природою є кодифікацією зви-чаїв міжнародної торгівлі та не підлягають обов’язковому застосуванню. У разі посилання у міжнародних комерційних договорах на базові умови поставки «Правил ІНКОТЕРМС», сторони цих договорів зобов’язані керуватися положеннями цих «Правил».«Правила ІНКОТЕРМС» спрямовані на уніфіковане закріплення змісту «базисних умови поставки», які є значимі для договорів міжнародної купівлі-продажу товарів та врегульовують питання щодо: розподілу транспортних витрат між продавцем і покупцем; моменту переходу від продавця до покупця ризиків пошкодження, втрати або випадкової загибелі товару; розподілу обов’язків щодо експортної (імпортної) митної «очистки» товару та сплату мита; розподілу між сторонами обов’язків щодо страхування товару.На практиці «Правила ІНКОТЕРМС» спрощують процедуру складання міжнародних комерційних договорів, оскільки, замість деталізації у договорі положень стосовно «базисних умов поставки», достатньо зробити посилання на 3-літерну абревіатуру «Правил ІНКОТЕРМС», вказавши їх редакцію (при необхідності) та місце передачі товару. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/20496 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/20495 Title: Державна реєстрація в динаміці корпоративних відносин у товаристві з обмеженою відповідальністю Authors: Іоніцой-Доценко, Олег Павлович Abstract: Стаття присвячена дослідженню юридичного значення та місця державної реєстрації в динаміці корпоративних відносин у товаристві з обмеженою відповідальністю. Автором досліджується вплив державної реєстрації на момент виникнення речових прав на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальність та права участі в такому товаристві. У статті проаналізовано різні підходи щодо значення державної реєстрації у визначенні моменту виникнення та припинення права участі у товаристві з обмеженою відповідальністю крізь призму національного законодавчого регулювання корпоративних правовідносин, судової практики та доктрини.Автор наводить недоліки та переваги виділених ним підходів щодо значення державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю. У статті обґрунтовується справедливість підходу щодо значення державної реєстрації, який втілений в сучасному законодавстві України: виникнення права участі пов’язується з моментом виникнення права власності на частку в статут-ному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, який, в свою чергу, не обумовлюється державною реєстрацією змін до відомостей про склад учасників товариства. Натомість відомості єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виконують функцію оголошення наявних прав особи на частку необмеженому колу осіб, що має значення як для третіх осіб, так і для товариства в контексті визначення добросовісності поведінки останніх, що тягне за собою відповідні правові наслідки. Однак вказані відомості при цьому не мають абсолютної та виключної доказової сили щодо прав особи, за якою зареєстровано частку. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/20495 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/20450 Title: Принципи європейського договірного права Authors: Васильєва, Валентина Антонівна; Зеліско, Алла Володимирівна Abstract: У статті розглядаються основні тренди у європейському просторі щодо основних принципів договірного регулювання відносин. Робиться акцент на домінуванні приватноправового концепту у сфері договірних відносин. Автор робить висновок, що засадничі принципи договірного регулювання мають оціночну природу. У статті підтримується твердження учених про те, що принципи європейського договірного права мають аксіологічний характер – наповнені оціночним змістом і вимагають трактування у кожному конкретному випадку. Базовими принципами для договірних відносин є принципи справедливості, добросовісності та розумності. Автором наголошується на тому, що ці абстрактні оціночні категорії працюють разом, і лише у взаємодії можуть забезпечити ефективне правове регулювання договірних відносин. Вказані принципи визначають диспозитивність правового регулювання договору в європейському просторі, у тому числі свободу договору. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/20450 2024-01-01T00:00:00Z