<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/20171</link>
    <description />
    <pubDate>Fri, 15 May 2026 07:54:02 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-05-15T07:54:02Z</dc:date>
    <item>
      <title>Діджиталізація митних процедур: сучасний стан та перспективи розвитку</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/20198</link>
      <description>Title: Діджиталізація митних процедур: сучасний стан та перспективи розвитку
Authors: Єрешко, Катерина; Хома, Олена; Пислиця, Анна
Abstract: Стаття присвячена дослідженню сучасного стану процесів діджиталізації митних процедур в Україні та визначенню перспективи розвитку цього процесу в Україні. Вдосконалення системи електронного документообігу на митницях узгоджується з євроінтеграційними прагненнями України. Електронне декларування здатне не лише мінімізувати час проведення митних процедур, а й боротися з корупцією, розвивати міжнародну співпрацю та взаємодіяти з інформаційними системами державних організацій країни. Метою дослідження є визначити вплив цифрової економіки на трансформацію митної справи в Україні та проаналізувати наявні недоліки цієї системи. У роботі розкрито особливості та сучасний стан цифровізації митних процедур у контексті спрощення митного контролю. Проаналізовано стан впровадження сучасних електронних сервісів для автоматизації митних процедур в Україні. Зазначено необхідність розвитку світової торгівлі та здійснення процедур митного контролю за допомогою технологій зв’язку та електронних комунікацій. Визначені позитивні сторони запровадження інформаційних технологій. Окреслено досягнення та проблеми процесу реформування сучасних інформаційних технологій в роботі Державної митної служби України у рамках стратегічного курсу розвитку держави. Встановлено, що скорочення часових рамок митного оформлення можна досягти запровадженням таких нових методів діяльності митниці: 1) сучасні процеси в сфері управління ризиками з використанням багатофункціональної системи оформлення декларацій; 2) максимально широке застосування методик пост-митного контролю; 3) поступовий перехід від транзакційного контролю до контролю на основі аудиторських методів; 4) самостійний контроль учасниками зовнішньоекономічної діяльності за дотриманням законодавства шляхом запровадження інституту авторизованих економічних операторів. Підкреслено, що впровадження сучасних цифрових технологій обслуговування у практику діяльності Державної митної служби України дасть змогу поліпшити імідж цього державного органу як в Україні, так і на міжнародній арені.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/20198</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Моніторинг цифрової конкурентоспроможності в контексті сталого розвитку і економічного зростання: світові тенденції та українські реалії</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/20197</link>
      <description>Title: Моніторинг цифрової конкурентоспроможності в контексті сталого розвитку і економічного зростання: світові тенденції та українські реалії
Authors: Краус, Катерина
Abstract: В епоху цифрової трансформації економіки та глобалізації економічних процесів, конкуренція між країнами набуває нового формату і стає цифровою. Суперництво ведеться вже не лише за природні, людські та фінансові ресурси, в центрі боротьби – інформація, інноваційні розробки, передові цифрові технології. Мета статті – дослідження динаміки і причин зміни рейтингу цифрової конкурентоспроможності країн світу; моніторинг позицій України у світовому рейтингу цифрової конкурентоспроможності; окреслення перспективних можливостей зміцнення конкурентної сили України. Авторка виявила, що у 2023 році у загальному рейтингу цифрової конкурентоспроможності першими стали США, Нідерланди та Сінгапур завдяки технологічному лідерству, увазі до підвищення рівня знань в країні і розробці стратегічних підходів до майбутнього розвитку. В результаті аналізу цифрової конкурентоспроможності України у 2019–2021 рр. авторка з’ясувала, що країна мала позитивну динаміку за всіма факторами, а найбільшого прогресу досягла за фактором “Знання” завдяки підтримці талановитої молоді у наукових дослідженнях; поглибленні орієнтації навчання у закладах освіти на європейські принципи; створення наукових осередків дослідників для пришвидшення обміну між ними ідеями. Наукова новизна та практична цінність публікації полягає у наданих рекомендаціях для забезпечення кращої цифрової конкурентоспроможності України, зокрема, в частині посилення розвитку цифрових навичок громадян, удосконаленні національної системи кібербезпеки і захисту персональних даних у мережі Інтернет, стимулювання підвищення якості наукових досліджень. Таким чином, авторка рекомендує створити потужний технологічний каркас країни, посилити захист прав інтелектуальної власності, посилити інформаційний захист, що в комплексі забезпечить зростання довіри та захисту в країні.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/20197</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Торговий кредит: окремі питання обліку та аналізу дебіторської заборгованості</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/20194</link>
      <description>Title: Торговий кредит: окремі питання обліку та аналізу дебіторської заборгованості
Authors: Гнатюк, Тарас Михайлович; Шкромида, Віталій Васильович; Шкромида, Надія Ярославівна
Abstract: Статтю присвячено дослідженню обліку та аналізу дебіторської заборгованості, зокрема торговельного кредиту, як ключового інструменту фінансового управління в умовах глобального конкурентного середовища. Досліджено теоретичні та практичні аспекти управління дебіторською заборгованістю та методи оцінки її впливу на фінансову стабільність. Наголос зроблено на теоретичному обґрунтуванні нестандартних практик в обліку та аналізі торговельного кредиту як окремого активу, що допомагає краще ідентифікувати ризики втрат від безнадійних боргів, які впливають на життєздатність підприємств. У дослідженні зазначається, що бухгалтерські записи для реєстрації доходу призводять до постійної наявності  дебіторської заборгованості в складі активів, що вимагає відповідних стратегій управління. Дебіторська заборгованість клієнтів, часто пов'язана з торговельним кредитом, потребує окремої політики управління боргами та їх стягнення для мінімізації операційних ризиків. Автори зазначають, що національні та міжнародні бухгалтерські стандарти не класифікують торговельний кредит як окремий актив, що ускладнює управління та аналіз фінансових ризиків. Ефективні методи управління, включаючи збір даних про кредитоспроможність клієнтів, є критичними для фінансової стабільності. Стаття підкреслює важливість систематизації емпіричних досліджень для підтримки теоретичного розвитку в обліку та аналізі дебіторської заборгованості. Ефективне управління торговельним кредитом є життєво важливим для конкурентоспроможності підприємств. Дослідження використовує діалектичний та дедуктивний підходи для формування логічних висновків щодо взаємозв'язку між управлінням дебіторською заборгованістю та фінансовою стабільністю. У статті проаналізовано українське та міжнародне законодавство, щоб визначити правові аспекти управління дебіторською заборгованістю. Високий відсоток векселів у загальній сумі дебіторської заборгованості свідчить про кредитний ризик клієнтів, що вимагає ефективної кредитної політики. Рекомендації включають аналіз кредитоспроможності клієнтів та використання сучасних методів оцінки фінансових ризиків. Ця стаття пропонує підходи до обліку та аналізу дебіторської заборгованості, покращуючи наукову теорію фінансового управління та підвищуючи рівень прикладного використання теоретичних знань у сучасному економічному управлінні.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/20194</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Розробка та аналіз інвестиційних стратегій в енергоефективність для українських побутових споживачів</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/20193</link>
      <description>Title: Розробка та аналіз інвестиційних стратегій в енергоефективність для українських побутових споживачів
Authors: Прокопенко, Ольга Володимирівна; Коваленко, Євген Володимирович; Литвиненко, Світлана Миколаївна; Рябцев, Дмитро
Abstract: Ця стаття досліджує розробку та аналіз інвестиційних стратегій у підвищення енергоефективності для українських домогосподарств-продуцентів, використовуючи економетричну модель. Дослідження визначає ключові чинники, що впливають на інвестиційні рішення домогосподарств-продуцентів, такі як рівень доходів, ціни на енергію, державні субсидії, екологічна обізнаність, прийняття технологій, урбанізація та освіта. Застосовуючи економетричну модель, дослідження надає надійні висновки для політиків, зацікавлених сторін енергетичної галузі та самих домогосподарств-продуцентів для покращення енергоефективності та сприяння сталим енергетичним практикам в Україні. Аналіз охоплює період з 2019 по 2023 роки і базується на вторинних джерелах даних, включаючи урядові звіти, публікації в енергетичній галузі та академічні дослідження. Економетрична модель включає фіксовані ефекти та випадкові ефекти для врахування неспостережуваної гетерогенності та специфічних ефектів панелі з залежними змінними та інструментальними змінними для вирішення проблеми ендогенності. Результати показують, що вищий рівень доходів, державні субсидії, екологічна обізнаність, прийняття технологій, урбанізація та освіта позитивно впливають на інвестиції домогосподарств-продуцентів у підвищення енергоефективності. Ціни на енергію мають негативний вплив, ймовірно, через занепокоєння щодо вартості. Кейси успішних інвестиційних стратегій домогосподарств-продуцентів, таких як сонячні панелі, енергоефективні прилади, технології розумного дому та утеплення/ізоляція, додатково демонструють здійсненність та переваги інвестицій у підвищення енергоефективності. Ці висновки надають цінну інформацію для політиків та інших зацікавлених сторін, щоб підтримати домогосподарств-продуцентів у прийнятті обґрунтованих та сталих інвестиційних рішень, що в кінцевому результаті сприяє більш енергоефективному та сталому майбутньому України. Дослідження підкреслює необхідність постійної політичної підтримки для збереження інвестиційного імпульсу, особливо в контексті поточної війни та її впливу на енергетичну інфраструктуру України. Крім того, наголошується на важливості відновлення та покращення енергетичних систем країни в період післявоєнного відновлення для забезпечення довгострокової стійкості.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/20193</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

