<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/17477</link>
    <description />
    <pubDate>Fri, 15 May 2026 09:54:26 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-05-15T09:54:26Z</dc:date>
    <item>
      <title>Етнонаціональна політика держави як чинник гарантування права громадян на безпеку</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/18823</link>
      <description>Title: Етнонаціональна політика держави як чинник гарантування права громадян на безпеку
Authors: Балинська, О. М.; Балинський, І. О.; Долинська, М. С.
Abstract: У статті акцентується на тій функції органів влади, яка полягає у всебічному сприянні нормативному врегулюванню етнонаціонального розвитку держави, розробленні та впровадженні оптимальних моделей міжнаціонального порозуміння, запобіганні й унеможливленні конфліктогенних ситуацій, що зумовлені міжетнічними тертями, а також забезпеченні при цьому права кожного громадянина на безпеку в контексті самореалізації та прояву ідентиності (зокрема й національної). Зокрема, ця розвідка демонструє залежність безпекового середовища соціуму від етнонаціональної політики держави, яка, своєю чергою, зумовлює засоби гарантування права громадян на особисту безпеку.&#xD;
Автори резюмують, що етнонаціональна політика держави має передбачати взаємоузгодженість цілої низки концепцій і теорій, зокрема – етнічної та культурної гетерогенності, мультикультурної держави, акультурації, «етніцистської позиції» та інших. При цьому одним із основних критеріїв оцінки якості такої політики має бути рівень гарантованості права громадянам на особисту безпеку в поєднанні з можливістю на вільний розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності, тобто самореалізації та самоідентифікації. А в умовах стрімкого розвитку глобалізації сучасного світу цей аспект обов’язково має супроводжуватися формуванням міжнародної системи захисту прав етнічних і релігійних меншин з урахуванням правових, соціально-економічних, громадсько-політичних і гуманітарних чинників.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/18823</guid>
      <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Типові форми (шаблони) процесуальних документів, як елемент спрощення цивільного судочинства країн-членів ЄС</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/18822</link>
      <description>Title: Типові форми (шаблони) процесуальних документів, як елемент спрощення цивільного судочинства країн-членів ЄС
Authors: Остап'як, Микола Михайлович
Abstract: В даній статті досліджується особливості застосування типових форм (шаблонів) процесуальних документів в цивільному судочинстві країн-членів ЄС. В країнах-членах Європейського Союзу застосування типових шаблонів для подачі процесуальних документів у цивільному судочинстві має свої особливості. Основні риси цього підходу включають: 1. Стандартизація процесу, тобто у багатьох країнах-членах ЄС існують типові форми для різних видів процесуальних документів, таких як позовні заяви, відзиви, клопотання і т. д. Ці форми часто розроблені відповідно до законодавства та процедурної практики, що спрощує їх заповнення та подачу. 2. Простота у використанні для сторін: використання типових шаблонів полегшує завдання сторонам у справі, особливо тим, хто представляє себе без юридичної допомоги. 3. Спрощення процесу заповнення, та форми часто містять конкретні питання, на які сторонам потрібно відповісти. Це спрощує процес заповнення документів, оскільки сторони можуть використовувати готові шаблони і відповідати на конкретні запитання. 4. Полегшення роботи судів: Застосування стандартних форм дозволяє судам ефективніше обробляти та розглядати справи, оскільки це полегшує виділення ключової інформації. 5. Заохочення електронної подачі: у багатьох країнах ЄС впроваджені електронні системи подачі документів, де стандартні форми можна заповнювати та подавати в електронному вигляді. 6. Зменшення можливості помилок, адже стандартні форми допомагають уникнути недорозумінь і помилок у формулюванні правових документів, оскільки вони мають чітко визначені розділи та вимоги.&#xD;
Загальна мета застосування типових шаблонів у цивільному судочинстві країн-членів ЄС – це зробити судовий процес більш доступним, ефективним і зрозумілим для громадян і зменшити адміністративні труднощі для судів. Також, такі процесуальні форми є одним із важливих елементів цивільного судочинства, які присутні у спрощеному позовному проваджені.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/18822</guid>
      <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості тлумачення міжнародних договорів в національній правовій системі</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/18821</link>
      <description>Title: Особливості тлумачення міжнародних договорів в національній правовій системі
Authors: Албу, Андрій Аркадійович
Abstract: У статті здійснено аналіз особливостей тлумачення міжнародних договорів в національній правовій системі, визначено актуальні проблеми реалізації тлумачення та шляхи їх подолання. Україна приєдналася до ряду важливих міжнародних конвенцій, які містять фундаментальні норми, зокрема, щодо прав людини. Ці норми постійно розвиваються та вдосконалюються як через практику міжнародних судових органів, так і через практику іноземних судів, рішення яких можуть містити важливі поняття. Тому, українські судові органи повинні слідкувати та застосовувати сучасні тенденції і концепції тлумачення, що повинно призвести до забезпечення належного захисту прав людини.&#xD;
Без правильного тлумачення міжнародного договору неможливе правильне його здійснення. Завдання тлумачення міжнародного договору полягає у з’ясуванні того, про що домовились сторони в момент укладення договору, та у з’ясуванні узгодженої волі сторін, втіленої в постановах договору. Відповідно, неправильне тлумачення міжнародного договору порушувало б право на справедливий суд.&#xD;
В Україні тлумачення міжнародного договору здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної компетенції. Першою особливістю є використання Конституційним Судом України для аргументації своїх позицій не тільки норм міжнародних договорів, а й загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Така практика є особливою по відношенню до практики судів загальної юрисдикції та арбітражних судів. Ця нечіткість і незрозумілість вимагає тлумачення та доповнення з метою встановлення та гарантування принципу правової визначеності як частини верховенства права. І таке тлумачення має відображати дух часу та базуватися на сучасних методах і підходах, які рідко зустрічаються в рішеннях національних судів.&#xD;
На основі проведеного дослідження зроблено висновки щодо вирішення проблем тлумачення міжнародних договорів в національній правовій системі. Тлумачення договорів потрібно здійснювати насамперед відповідно до основних принципів міжнародного права. Тлумачення мусить бути добросовісним, чесним, мати здоровий глузд. Головним об’єктом тлумачення є текст договору, включаючи всі його частини, тобто преамбулу, додатки, а також будь-яку угоду, що стосується договору, якої було досягнуто між усіма учасниками у зв’язку з укладенням договору.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/18821</guid>
      <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості конституційно-правової відповідальності президента держави у зарубіжних країнах</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/18820</link>
      <description>Title: Особливості конституційно-правової відповідальності президента держави у зарубіжних країнах
Authors: Книш, Віталій Васильович
Abstract: У статті досліджено теоретико-правові та практично-прикладні аспекти конституційно-правової відповідальності президента держави у найбільш розвинених зарубіжних країнах. На авторське переконання, важлива роль відводиться механізмам конституційно-правової відповідальності президента як глави республіки (в окремих випадках – ще й глави виконавчої влади республіки) перед громадянським суспільством, державою та іншими органами публічної влади. При цьому, має значення як позитивна (перспективна), так і негативна (ретроспективна) відповідальність. Для України на сучасному етапі євроінтеграції, а також розвитку та удосконалення механізму конституційно-правової відповідальності глави держави та пов’язаних з ним інституцій важлива роль відводиться досвіду провідних зарубіжних країн у цій сфері. Власне наведені міркування засвідчують теоретичну та прикладну значимість даної проблеми.&#xD;
Саме тому предметом окремого дослідження виступають особливості конституційно-правової відповідальності президента держави у зарубіжних країнах з урахуванням їх позитивного досвіду для України.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/18820</guid>
      <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

