http://hdl.handle.net/123456789/171 Sat, 27 Jun 2026 11:59:37 GMT 2026-06-27T11:59:37Z http://hdl.handle.net/123456789/25623 Title: Секрет успіху Богдана Гаврилишина Authors: Гаврилишин, Петро Михайлович; Гаврилишин, Тетяна Юліанівна Abstract: Метою публікації є доповнити наші попередні знання про особисту ефективність вченого, дослідити «таємний» секрет успіху Богдана Гаврилишина, враховуючи нововиявлені джерела (щоденник 1947-1948 рр.), родинну атмосферу та новітні здобутки графології. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/25623 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/25617 Title: Деконструкція росієцентризму в політиці ЄС: роль і розкол Вишеградської четвірки Authors: Гурак, Ігор Федорович; Голобин, Максим Володимирович Abstract: У запропонованій роботі досліджено процес деконструкції росієцентризму в зовнішній політиці Європейського Союзу та роль Вишеградської четвірки у цій трансформації. Проведено комплексний аналіз еволюції стратегічних підходів країн блоку – Республіки Польщі, Словацької Республіки, Чеської Республіки та Угорщини – у контексті відносин із Російською Федерацією від початку 2000-х років до 2025 року. Теоретичним фундаментом дослідження виступили засади неореалізму (застосовувалися для аналізу безпекових дилем та національних інтересів Республіки Польщі й Чеської Республіки) та ліберального інституціоналізму (через який оцінювалися політика «зміни через торгівлю» та інституційні механізми Східного партнерства). Відмінності в історичній пам'яті країн Центральної Європи розкрито через призму концепцій геополітичної ідентичності. У рамках наукової розвідки виявлено глибоку трансформацію групи: від ролі єдиного «адвоката» європейської інтеграції східних сусідів до формування внутрішнього розколу за моделлю «два плюс два». Підкреслено контраст між «північним вектором» (Республіка Польща, Чеська Республіка), що базується на стратегії жорсткого стримування та військової підтримки України, та «південним вектором» (Угорщина, Словацька Республіка), де переважає економічне пристосування, енергетична залежність від російських енергетичних компаній та на системній основі проявляється проросійська риторика очільників держав. Доведено, що повномасштабне вторгнення Російської Федерації у 2022 році стало каталізатором системної кризи Вишеградської четвірки, перетворивши її з дієвого політичного суб'єкта на формальний консультативний майданчик. Зроблено висновок, що сучасний розкол Центральної Європи є новою геополітичною реальністю, яка відображає ширші проблеми єдності Європейського Союзу у питаннях безпеки та свідчить про остаточний крах ілюзії щодо єдності країн об’єднання перед обличчям російської загрози. In the proposed study, the process of deconstructing Russia-centrism in the foreign policy of the European Union and the role of the Visegrad Group in this transformation are examined. A comprehensive analysis is conducted of the evolution of the strategic approaches of the bloc’s member states – the Republic of Poland, the Slovak Republic, the Czech Republic, and Hungary – in the context of their relations with the Russian Federation from the early 2000s to 2025. The theoretical foundation of the research is based on the principles of neorealism (applied to analyze security dilemmas and national interests of the Republic of Poland and the Czech Republic) and liberal institutionalism (through which the policy of “change through trade” and the institutional mechanisms of the Eastern Partnership are assessed). Differences in the historical memory of Central European countries are interpreted through the lens of geopolitical identity concepts. The study reveals a profound transformation of the group: from the role of a unified “advocate” of the European integration of Eastern neighbors to the emergence of an internal division following a “two plus two” model. The contrast is emphasized between the “northern vector” (the Republic of Poland and the Czech Republic), based on a strategy of firm deterrence and military support for Ukraine, and the “southern vector” (Hungary and the Slovak Republic), where economic accommodation, dependence on Russian energy companies, and systematically manifested pro-Russian rhetoric of state leaders prevail. It is demonstrated that the full-scale invasion by the Russian Federation in 2022 became a catalyst for a systemic crisis of the Visegrad Group, transforming it from an effective political actor into a formal consultative platform. The conclusion is drawn that the current division of Central Europe constitutes a new geopolitical reality, reflecting broader challenges to the unity of the European Union in security matters and signaling the final collapse of the illusion of unity among the member states in the face of the Russian threat. Fri, 15 May 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/25617 2026-05-15T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/25616 Title: Україна у зовнішній політиці адміністрації Барака Обами після Революції гідності: військовий вимір Authors: Гурак, Ігор Федорович; Пітей, Наталія Анатоліївна Abstract: У статті проаналізовано військовий компонент українсько-американського міждержавного діалогу за часів президентства Барака Обами, починаючи з 2014 р. Особливий акцент зроблено на дослідження трансформації підходів офіційного Вашингтону щодо України в умовах зростаючої російської агресії, в тому числі окреслено дипломатичні зусилля, санкційні кроки, законодавчі ініціативи, розкрито її нову роль в рамках політики США у Східній Європі. У цьому контексті головний акцент було зроблено на аналізі «Акту на підтримку свободи України» та Стратегії національної безпеки США від лютого 2015 р. З’ясовано, що не дивлячись зростаючу фінансову та матеріально-технічну підтримку, «українська» політика адміністрації Барака Обами після Революції гідності характеризувалася винятковою обережністю, що найбільшою мірою проявилося через відмову від надання Україні летального озброєння. В контексті дослідження військової допомоги зроблено акцент на вивченні особливостей та значення тренувальних місій і програм на кшталт JMTG-U, IMET, USAI та TCCC, які суттєвим чином вплинули на підвищення боєздатності та професіоналізм нової генерації офіцерського складу української армії, який все більш відходив від радянських традицій управління та наближався до стандартів, які характеризують війська країн НАТО. В кінцевому підсумку встановлено, що військова підтримка з боку США впродовж 2014–2016 рр., не дивлячись на її обмежений характер, виступила вагомим фактором трансформації сектору безпеки і оборони України та відіграла суттєву роль у зміцненні обороноздатності нашої держави. The article analyzes the military component of the Ukrainian-American interstate dialogue during the presidency of Barack Obama, starting from 2014. Particular emphasis is placed on examining the transformation of Washington’s official approaches toward Ukraine in the context of increasing Russian aggression, including an outline of diplomatic efforts, sanctions policy, and legislative initiatives, as well as the identification of Ukraine’s evolving role within U.S. policy in Eastern Europe. In this regard, special attention is given to the analysis of the Ukraine Freedom Support Act of 2014 and the U.S. National Security Strategy February 2015. It is established that, despite growing financial and material-technical assistance, the Obama administration’s “Ukraine policy” after the Revolution of Dignity was characterized by notable caution, most clearly reflected in the refusal to provide Ukraine with lethal weapons. Within the framework of examining military assistance, particular focus is placed on training missions and programs such as JMTG-U, IMET, USAI, and TCCC, which significantly contributed to enhancing the combat effectiveness and professionalism of a new generation of Ukrainian military officers, gradually moving away from Soviet management traditions and aligning more closely with NATO standards. Ultimately, it is found that U.S. military support in 2014–2016, despite its limited nature, became an important factor in the transformation of Ukraine’s security and defense sector and played a significant role in strengthening the country’s defense capabilities. Wed, 27 May 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/25616 2026-05-27T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/25615 Title: Інтерактивні методи та цифрові інструменти на уроках громадянської та історичної освітньої галузі Authors: Паска, Богдан Валерійович; Паска, Тарас Валерійович Abstract: У статті висвітлено особливості використання інтерактивних методів і цифрових інструментів на уроках громадянської та історичної освітньої галузі в закладах загальної середньої освіти. Наголошується, що в умовах реалізації Концепції Нової української школи цифрові технології та інтерактивні методи допомагають вчителям вдосконалювати предметно-методичні компе-тентності, моделювати зміст навчання відповідно до обовʼязкових результатів навчання. Підкреслюється, що серед ключових компетентностей, які необхідно сформувати у процесі реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, визначено інформаційно-комунікаційну компетентність здобувача освіти. Представлено методичні прийоми і форми проведення інтерактивного уроку з громадянської освіти на тему «Що таке ідентичність людини» з використанням цифрових інструментів.Розкрито особливості використання цифрових технологій під час навчально-екскурсійної роботи з учнями. Висвітлено переваги віртуальних турів та екскурсій, віртуальних музеїв. Наголошується, що віртуальний музей став новим типом електронно-цифрової версії музею, якому діти і молодь часто віддають перевагу в умовах військовогостану. Підкреслюється, що у процесі формування національної і громадянської ідентичності учнівської молоді важливо використовувати потенціал національних, державних, громадських музеїв України, зокрема віртуальні тури, розміщені на вебсайтах цих закладів.У статті наголошується, що цифрові інструменти на уроках суспільних дисциплін дозволяють накопичувати і зберігати дидактичну і методичну базу вчителя, забезпечують оперативну комунікацію між вчителем і здобувачем освіти. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/25615 2025-01-01T00:00:00Z