http://hdl.handle.net/123456789/16391 Fri, 15 May 2026 12:47:34 GMT 2026-05-15T12:47:34Z http://hdl.handle.net/123456789/17435 Title: Спадкування у римському приватному праві та Кодексі Східної Галіції Authors: Щербина, Богдан Сергійович Abstract: Стаття присвячена аналізу особливостей спадкування у римському приватному праві та Цивільному кодексі Галичини 1797 року. Метою даної статті є дослідження історії становлення та розвитку законодавства про спадкування в Римському праві та на теренах Галичини за Цивільним кодексом 1797 року. Проблематика історичного розвитку українського права в умовах розбудови української держави не може залишатися поза увагою науковців і практиків. Важливе значення має спадкове право, яке зародилося у Давньому Римі та продовжує розвиватись у сучасному світі. З огляду на це значущим і актуальним є здійснення історико-правових досліджень щодо формування інституту спадкового права в Римському праві та на західно-українських землях в період дії Цивільного кодексу Галичини 1797 року. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/17435 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/17434 Title: Інновація як об’єкт цивільно-правового регулювання: історичний та порівняльний аспекти Authors: Олійник, Оксана Степанівна Abstract: Стаття присвячена дослідженню теоретичних питань правового регулювання відносин в сфері інноваційної діяльності. У науковій статті досліджено проблематику розуміння категорій «інновація», «інноваційний продукт», «інноваційна продукція», «об’єкти права інтелектуальної власності». Досліджено ретроспективу становлення поняття інновація. Зроблено висновок про комплексну природу категорії інновація. Окрему увагу присвячено встановленню співвідношення між такими базовими для інноваційних відносин категорія як інновації та об’єкти інтелектуальної діяльності. Зроблено висновок, що інновації належать до об’єктів інтелектуальної власності, але об’єкти інтелектуальної власності не обмежуються лише інноваціями. Стверджується про необхідність змін підходів законодавця до розуміння інноваційного продукту та відповідності зазначеного поняття інноваціям.Досліджено значення інституту договору як механізму регулювання інноваційних відносин, зроблено висновок про цивільно-правову природу інновацій-них договорів, відкритий характер системи інноваційних договорів. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/17434 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/17433 Title: Державна кримінально-виконавча служба України та В’язнична служба Республіки Польща: напрями міжнародного співробітництва Authors: Кернякевич-Танасійчук, Юлія Володимирівна Abstract: У науковій статті представлений ретроспективний аналіз основних напрямів міжнародної співпраці між Державною кримінально-виконавчою службою України та В’язничною службою Республіки Польща. Визначено основних суб’єктів реалізації кримінально-виконавчої політики в Україні та Республіці Польща, окреслено їх організаційну структура та комплекс повноважень, що за-кріплені на рівні кримінально-виконавчих кодексів та профільних законів кожної з держав. Виокремлено ключові вектори українсько-польського співробітництва у сфері виконання-відбування покарань, серед яких: 1) обмін досвідом між сторонами в результаті організації і проведенні семінарів та робочих зустрічей, а також за допомогою навчальних візитів, що дають змогу вирішити практичні питання, пов’язані із діяльністю та впровадженням набутого досвіду та організації стажування; 2) обмін інформацією, документацією та відповідними мате-ріалами у рамках національного законодавства держав, а також підготовка публікацій за напрямами співробітництва; 3) здійснення спільних досліджень, що стосуються проблем пенітенціарних відомств України і Польщі; 4) розробка і спільна участь у програмах, що фінансуються Європейським Союзом; 5) надання експертів у якості радників щодо розроблення законодавчих актів або впровадження набутого досвіду; 6) вдосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації персоналу у сфері організації виконання покарань з урахуванням норм міжнародного права, що стосується питань поводження із засудженими тощо. Згадано про найважливіші спільні заходи України та п Польщі, які були реалізовані протягом останнього десятиріччя у сфері кримінально-виконавчої політики. Наголошено, що в умовах воєнного стану в Україні В’язнична служба Республіки Польща регулярно забезпечує надання посильної гуманітарної допомоги, насамперед, працівникам та засудженим особам установ Північ-но-Східного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань, які знаходяться в епіцентрі бойових дій, за що необхідно висловити польським партнерам особливу подяку. Окрему увагу закцентовано на науковій міжнародній співпраці, а також перспективах подальшого обміну досвідом між партнерськими сторонами у сфері виконання-відбування покарань. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/17433 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/17432 Title: Права та обов’язки суб’єктів правовідносин використання мисливських природних ресурсів Authors: Данилюк, Леся Романівна Abstract: Суб’єктами правовідносин використання мисливських природних ресурсів є їх учасники, які наділені суб’єктивними правами та юридичними обов’язками, здатні реалізовувати ці суб’єктивні права й виконувати відповідні юридичні обов’язки та нести юридичну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання юридичних обов’язків, перевищення меж здійснення своїх суб’єктивних прав. Суб’єктів правовідносин використання мисливських природних ресурсів за ступенем участі в цих правовідносинах можна поділити на основних і додаткових. До основних суб’єктів правовідносин використання мисливських природних ресурсів належать: 1) користувачі мисливських угідь; 2) власники та/або користувачі земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя; 3) органи державного управління в галузі мисливського господарства; 4) мисливці. А до додаткових: 1) фізичні та юридичні особи, які виступають однією з сторін за договорами щодо продукції полювання та мисливських трофеїв; 2) фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які займаються мисливським собаківництвом; 3) фізичні особи, які використовують мисливські природні ресурси в порядку загального використання та фізичні, юридичні особи, які використовують їх у порядку спеціального використання при так званих вторинних видах використання; 4) громадські організації мисливців; 5) громадські інспектори з охорони довкілля та громадські мисливські інспектори. Права та обов’язки суб’єктів правовідносин використання мисливських природних ресурсів, в силу специфіки самих правовідносин і широкого кола їх потенційних учасників, характеризуються об’ємністю та розпорошеністю як у рамках Закону України «Про мисливське господарство та полювання», так і по інших нормативно-правових актах. Тому визначення та систематизація прав і обов’язків, закріплених законодавством за конкретними суб’єктами правовідносин використання мисливських природних ресурсів і надалі залишаються актуальними. Мета цієї статті полягає в вивченні та упорядкуванні нормативно визначених прав і обов’язків суб’єктів використання мисливських природних ресурсів. Відповідно в даній статті зроблено спробу, шляхом детального аналізу спеціального законодавства, встановити систему прав і обов’язків основних і додаткових суб’єктів правовідносин використання мисливських природних ресурсів. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/17432 2022-01-01T00:00:00Z