DSpace Collection:

Polygonatum multiflorum (L.) All. У Передкарпатті

Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT

Title: Polygonatum multiflorum (L.) All. У Передкарпатті Authors: Різничук, Надія Іванівна; Гнєзділова, Вікторія Ігорівна; Онищенко, Любов Степанівна Abstract: Для популяційних досліджень визначення вікового стану має більше значення, ніж визначення календарного віку. Проведені дослідження вказують, що за віковою структурою ценопопуляції Polygonatum multiflorum (L.) All. у досліджених біотопах Передкарпаття переважно належать до нормального типу. Самопідтримання ценопопуляцій відбувається комбінованим способом внаслідок генеративного та вегетативного розмноження, інтенсивність якого залежить від локальних едафічних і ценотичних умов. Спектри їх вікових станів і репродуктивний потенціал визначаються сукупністю біотопічних умов і мають видову специфіку. Характер спектру вікових станів і величина індексу відновлення є найбільш інформативними індикаційними маркерами. Лівосторонні спектри у поєднанні з високими індексами відновлення вказують на наявність сприятливих умов та високий потенціал відтворення ценопопуляцій. Найбільш сприятливими для реалізації потенціалу відтворення більшості ценопопуляцій досліджених видів є біотопи лісових зрубів; найменш сприятливими – примагістральні біотопи.

Споживання їжі з високим вмістом смальцю або фруктози модулює заляльковування личинок та стресостійкість у дорослих особин Drosophila melanogaster

Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT

Title: Споживання їжі з високим вмістом смальцю або фруктози модулює заляльковування личинок та стресостійкість у дорослих особин Drosophila melanogaster Authors: Гурза, Вікторія Володимирівна; Бутенко, Наталія Володимирівна; Дем’янчук, Олег Ігорович; Балацький, Віталій Андрійович; Деркачов, Віталій Павлович; Лилик, Марія Петрівна Abstract: Ожиріння та метаболічний синдром, стають проблемою номер один для здоров’я сучасного суспільства. Неправильне харчування та сидячий спосіб життя є одними з основних причин ожиріння. Надмірний вміст жиру та фруктози, як найдешевшого підсолоджувача, у харчовому раціоні людини відіграють тут не останню роль. Метою цієї роботи було дослідити вплив смальцю, як джерела жиру, та фруктози як джерела вуглеводів на фізіолого-біохімічні показники в організмі плодової мушки Drosophila melanogaster лінії Canton S. Додавання 10% смальцю до базового середовища, яке містило 5% фруктози, інгібувало заляльковування личинок плодової мухи, тоді як середовище з 15% фруктози не впливало на швидкість заляльковування. Утримування на середовищі з 10% смальцю протягом одного тижня знижувало індуковану рухову активність у 9-денних самців лінії Canton S. Також, середовище з 15% смальцю знижувало індуковану рухову активність у самок. Тижневе годування високофруктозним середовищем (15% фруктози) не впливало на індуковану рухову активність у мух обох статей. Висококалорійні дієти обох типів, зі смальцем та фруктозою, суттєво підвищували стійкість самців до холодового стресу (визначену за зменшенням часу, необхідного для відновлення з холодової коми), але знижували стійкість до теплового стресу (визначену за зменшенням часом впадання у теплову кому) в обох статей. Утривування на середовищі з 10% смальцю але не з 15% фруктозою знижувало стійкість комах до голодування. Їжа з високою концентрацією фруктози або смальцю не впливала на споживання їжі, масу тіла мух, вміст триацигліцеридів, низько – і високомолекулярних тіолів у 9-денних мух обох статтей. Окрім того, вміст глюкози та глікогену демонстрував тенденцію до зниження у мух на середовищі з високим вмістом смальцю, тоді як на середовищі з високим вмістом спостерігалися протилежні ефекти. Таким чином, їжа з високим вмістом фруктози та смальцю модулювала стресостійкість у дорослих мух та могла впливати на енергетичний обмін у мух. Детальні механізми, що лежать в основі фізіологічних ефектів їжі з високим вмістом фруктози та смальцю у дрозофіли, потребують подальших досліджень.

Зміщення ареалу Agapanthiola leucaspis на північ в умовах кліматичних змін

Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT

Title: Зміщення ареалу Agapanthiola leucaspis на північ в умовах кліматичних змін Authors: Візнович, Віолетта Юріївна; Заморока, Андрій Михайлович Abstract: Agapanthiola leucaspis – степовий транспалеарктичний вид скрипунових, який широко розповсюджений від Паннонської низовини до Монгольського плато. В Україні вид раніше був відомим з Причорноморських рівнин та Кримського півострову. Однак в останнє десятиліття виявлено низку нових локалітетів A. leucaspis далеко за межами первинного ареалу. Раніше нами було запропоновано гіпотезу про можливий зв'язок між експансією A. leucaspis на північ та кліматичними змінами сучасності. У чинному дослідженні ми здійснили тестування даної гіпотези за допомогою комп'ютерного моделювання з використанням ГІС-технологій. Нашою основною метою було виявити критичне значення ключових кліматичних чинників, які потенційно могли стати причиною для розширення ареалу A. leucaspis на північ та у гори. Для цього ми зібрали усі доступні дані, включаючи наші власні дослідження, наукові колекції, опубліковані матеріали та відомості громадянської науки про розповсюдження A. leucaspis в межах України та сусідніх країн. Ці дані були розділені за часом знахідок до 2000-го та після 2000-го року, відповідно до теперішніх уявлень про зміну кліматичної норми внаслідок глобального потепління. В результаті досліджень ми визначили екологічну валентність A. leucaspis щодо кліматичних чинників і побудували модель її вихідного ареалу. Подальше моделювання було спряжене зі зміною параметрів глобальних температур на +2.0°С з кроком 0,5°С та збільшенням і зменшенням кількості опадів на 30% з кроком 10%. Таким чином, нам вдалось встановити, що найбільш критичними для флуктуації ареалу A. leucaspis є кількість опадів та сезонність температур, особливо зимових. Підвищення середньозимових температур елімінує лімітуючий фактор, яким є морози, для поширення A. leucaspis на північ. А зниження кількості опадів у середньорічному вимірі підвищує виживання виду на територіях, де це раніше було неможливим. Ми продемонстрували, що для наявного на сьогодні розширення ареалу A. leucaspis достатнім є потепління клімату у середньорічному вимірі на +0.5°C та зменшення кількості опадів на 10%. Тепліший і сухіший клімат є основним абіотичним драйвером експансії A. leucaspis у вищі широти та гірські пояси.

Зміни каротиногенезу індикаторних дріжджів Rhodotorula aurantiaca в присутності солей Купрум (ІІ)

Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT

Title: Зміни каротиногенезу індикаторних дріжджів Rhodotorula aurantiaca в присутності солей Купрум (ІІ) Authors: Крупєй, Христина Сергіївна; Кравченко, Гліб Володимирович Abstract: Дріжджі Rh. aurantiaca є убіквітарними мікроорганізмами та зустрічаються у воді, ґрунті, наземних частинах рослин тощо. Оскільки головною вимогою індикаторних організмів є їх широка зустрічальність в природі, цей вид може бути інформативним біоіндикатором екологічного стану навколишнього середовища. Метою роботи було вивчення впливу сполук Купруму (ІІ) на інтенсивність накопичення каротиноїдних пігментів двома штамами дріжджів Rh. aurantiaca (Y-1193 та Y-1195). Штам Rh. aurantiaca Y-1193 був уразливіше до дії сполук Купруму (ІІ) ніж дріжджі штаму Rh. aurantiaca Y-1195. Так, за дії Купрум (ІІ) хлориду та Купрум (ІІ) сульфату синтез пігментів у Rh. aurantiaca Y-1193 пригнічувався з концентрації 100 та 200 мг/дм3, відповідно, що у 2 та 2,5 рази нижче тих концентрацій, за яких штам Rh. aurantiaca Y-1195 втрачав здатність до каротиноутворення. Найбільш токсичну дію на дріжджі Rh. aurantiaca спричинила сполука Cu(NO3)2, росту клітин не було за концентрації 200 мг/дм3 йонів Cu2+, концентраційного інтервалу між втратою пігментів та затримкою росту також не виявлено. Помічено, чим більше була різниця в кольорі пігментів між контролем та дослідними зразками дріжджів, тим більшим було значення dE – різниці в інтенсивності пігментонакопичення мікроорганізмів. Так, для інтенсивно пігментованих колоній цей показник варіював від 7,4 до 9,6 ум. од., проте для апігментних колоній за дії сполук Купруму (ІІ) dE був у межах від 19,8 до 21,5 ум. од. Для підтвердження ефективності використання шкали для візуальної оцінки пігментонакопичення мікроорганізмів визначали кількісний вміст каротиноїдів у дріжджах Rh. aurantiaca Y-1193 спектрофотометричними методами. При порівнянні візуальної оцінки пігментонакопичення дріжджів та концентрації каротиноїдів в клітинах було встановлено наявність сильного кореляційного зв’язку (r) = 0,9. Залежність ознак статистично значуща (p<0,05). Отже, каротиносинтезувальна культура Rh. aurantiaca Y-1193 може бути рекомендована для використання в біоіндикаційних дослідженнях при забрудненні води сполуками Купруму (ІІ). Перспективою подальших досліджень є вивчення впливу інших сполук І та ІІ класу небезпеки та інтенсивність пігментонакопичення дріжджів роду Rhodotorula.