<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/15436</link>
    <description />
    <pubDate>Fri, 15 May 2026 07:52:11 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-05-15T07:52:11Z</dc:date>
    <item>
      <title>Організаційно-педагогічні умови управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/15567</link>
      <description>Title: Організаційно-педагогічні умови управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти
Authors: Прокопенко, Альона Олександрівна
Abstract: Наукове дослідження щодо процесу едукації МУ в умовах діджиталізації освіти спрямовує автора на необхідність вивчення питання реалізації управління процесом едукації. Для цього потрібно дослідити проблему забезпечення організаційно-педагогічних умов та висвітлити авторське бачення розв’язання цієї проблеми. Здійснено вивчення та аналіз наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців щодо розуміння проблеми педагогічних та організаційно-педагогічних умов забезпечення процесу едукації МУ, а також організації цих умов під час діджиталізації освітнього простору вищої освіти. Автором зазначено, що процес організації та управління едукацією МУ повинен передбачати кілька особливостей. Серед них виокремлено: мотиваційна та вікова складова, яка спрямована на активність та цілеспрямованість МУ під час едукації; взаємодія із стейкхолдерами, які висувають актуальні вимоги до конкурентноспроможності випускників, а й від так коригують освітні програми, сприяють поглибленню передбачуваних результатів едукації МУ; урахування особливостей умов діджиталізації освіти, що пов’язані із формування готовності МУ до використання інформаційно-комунікативних засобів едукації у своїй майбутній професійній діяльності. У статті досліджено дві організаційно-педагогічні умови управляння едукацією МУ в сучасних умовах діджиталізації вищої освіти, а саме модернізація діяльності управлінського кластера та забезпечення ефективності функціонування студентоцентриського середовища. Визначено, що ці умови ґрунтуються на формуванні практичного досвіду кожного майбутнього фахівця, який готовий до освітніх та наукових викликів сьогодення, а також здатен до самоосвіти в умовах діджиталізації. Так ці організаційно-педагогічні умови сприяють забезпечення продуктивне управління едукацією МУ в умовах діджиталізації освіти.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/15567</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Методика формування в молодших школярів компетенції вивчення англійської мови за допомогою аудіювання та читання текстів</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/15565</link>
      <description>Title: Методика формування в молодших школярів компетенції вивчення англійської мови за допомогою аудіювання та читання текстів
Authors: Романишин, Ігор Михайлович; Яців, Світлана Остапівна
Abstract: Стаття присвячена проблемі формування в молодших школярів компетенції вивчення англійської мови за допомогою аудіювання та читання текстів. Автори розкривають теоретичні аспекти вивчення англійської мови та її місце і роль у сучасній освіті. Визначено основні завдання та зміст профільного навчання; досліджено методики читання та аудіювання текстів. Зроблено висновок, що профілізація школи на сьогоднішній день є одним із важливих напрямів модернізації української загальної освіти. Уведення профільного навчання у молодших (1-4- х) класах загальноосвітніх навчальних закладів зумовлено сучасними тенденціями розвитку національної освіти, соціальним замовленням до школи з боку держави та суспільства, соціально-економічним і соціально-культурним розвитком України, а також аналізом позитивного досвіду шкільної освіти зарубіжних країн. Теоретичною базою впровадження профільного навчання є низка освітніх документів: закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Концепція профільного навчання у молодшій школі, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Концепція «Нова українська школа» та інші нормативно-правові документи. Основні теоретичні напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених з урахуванням практичного досвіду в організації навчання школярів молодших класів утілено в Концепції профільного навчання в початковій школі. Наголошено, що сучасній українській школі, як ніколи, потрібні ініціативні, творчі, професійні педагоги, готові до постійної самоосвіти та саморозвитку, пошуку ефективних форм навчання, орієнтованих на використання інноваційних педагогічних технологій у галузі вивчення іноземної мови, тому успішна реалізація предметно-орієнтованого навчання учнів початкової школи (створення нормативно-правової бази, навчально-методичного забезпечення тощо) потребує системної та ефективної співпраці керівників освіти, науковців та всіх учасників навчально-виховного процесу.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/15565</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Соціально-педагогічна підтримка дітей внутрішньо переміщених сімей за умов воєнного стану</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/15560</link>
      <description>Title: Соціально-педагогічна підтримка дітей внутрішньо переміщених сімей за умов воєнного стану
Authors: Протас, Оксана Любомирівна
Abstract: За сучасних умов воєнного стану в країні, що за своїми впливами відповідає складним життєвим, а часто і травмуючим обставинам, мільйони українських сімей із дітьми змушені були залишити постійне місце проживання, переміщаючись у більш безпечні місця. Викликом стає необхідність забезпечити потреби нових мешканців у соціальних, медичних, психологічних, юридичних, соціально-педагогічних послугах, належних умовах проживання. Вимушений переїзд може викликати стани емоційного й фізичного напруження, страх, депресію, нездатність адекватно оцінювати події й ухвалювати рішення, реагувати на них, адаптуватись до змінених умов. Актуалізується необхідність соціального захисту та психологічної і соціально-педагогічної допомоги сім’ям, зокрема дітям, що опинились у складних життєвих обставинах унаслідок воєнних дій. У статті розглянуто особливості надання соціально-педагогічної підтримки дітям внутрішньо переміщених сімей за умов воєнного стану. Актуалізовано необхідність багаторівневої комплексної системи підтримки постраждалих та переміщених осіб, організації міжсекторальної та міжвідомчої взаємодії між фахівцями відповідних служб у забезпеченні психологічної і соціально педагогічної допомоги та координації зусиль різних фахівців. Наголошено на потребі здійснення соціально-педагогічної та психологічної підтримки дітей внутрішньо переміщених сімей, які можуть потребувати поновлення їх психічного здоров’я та соціального благополуччя, адекватного реагування на воєнні дії, адаптації за нових, змінених умов. З’ясовано, що соціально-педагогічна підтримка дітей являє собою вид діяльності соціального педагога, який спрямований на організацію ним превентивної та оперативної соціально-психолого-педагогічної допомоги в попередженні та подоланні ситуацій, що порушують їх життєдіяльність . Здійснено аналіз моделей соціально-педагогічної підтримки дітей вимушених переселенців, які перебувають у складних життєвих обставинах. Розглянуто технологію реалізації соціально-педагогічної підтримки дітей внутрішньо переміщених осіб. Окреслено актуальні напрями та зміст соціально-педагогічної підтримки дітей внутрішньо переміщених сімей за умов воєнного стану. Наголошено, що моделювання та організація соціально- педагогічної підтримки дітей внутрішньо переміщених сімей, які постраждали від воєнних дій чи вимушено залишили свої домівки, допоможе їм подолати психічні травми від воєнних подій, сприятиме успішній адаптації в нових, змінених умовах.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/15560</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Розвиток історичної пам’яті в учнів молодшого шкільного віку на уроках української мови</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/15554</link>
      <description>Title: Розвиток історичної пам’яті в учнів молодшого шкільного віку на уроках української мови
Authors: Наконечна, Лариса Богданівна; Кіліченко, Оксана Іванівна
Abstract: Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення – формуванню історичної пам’яті в учнів початкової школи. Історична пам’ять є важливою складовою стратегії націокультурної політики держави, системи національно- патріотичного виховання дітей та молоді у закладах освіти різних рівнів, чинником об’єднання суспільства і національної самоідентифікації особистості. Мета статті проаналізувати і описати ефективні шляхи формування історичної пам’яті молодших школярів у процесі вивчення української мови. Для досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: аналіз та синтез, абстрагування, узагальнення, анкетування, що дозволило проаналізувати педагогічні умови формування історичної пам’яті в учнів початкової школи на уроках української мови та визначити основні напрямки цього процесу. Автори, опираючись на численні дослідження науковців, з’ясували сутність поняття «історична пам’ять» у зв’язку з іншими поняттями патріотичного виховання, розглянули її значення для суспільства як оберега нації і чинника національної самоідентифікації особистості. Зупинили свою увагу на тих нормативних освітніх документах, які визначають суть і завдання процесу формування історичної пам’яті громадян в Україні. Докладно розглянули зовнішні чинники, які впливають на історичну пам’ять особистості і які, безсумнівно, необхідно брати до уваги педагогам у роботі над формуванням історичної пам’яті вихованців. Докладно розглянуто шляхи формування історичної пам’яті молодших школярів на уроках української мови, дали рекомендації щодо змістового наповнення відповідного дидактичного матеріалу. З’ясовано, що уроки української мови у початковій школі є доброю базою для формування патріотичних почуттів та історичної пам’яті молодших школярів, для пробудження відчуття глибинного зв’язку учнів з попередніми поколіннями свого народу, його культурними та історичними здобутками, своєї причетності до величного, сильного, давнього народу, почуття гордості за свою Батьківщину.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/15554</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

