<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Community:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/13331</link>
    <description />
    <pubDate>Fri, 15 May 2026 10:25:20 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-05-15T10:25:20Z</dc:date>
    <item>
      <title>Перфторполіефіри - мастильні матеріали, що застосовуються у жорстких умовах тертя</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/13379</link>
      <description>Title: Перфторполіефіри - мастильні матеріали, що застосовуються у жорстких умовах тертя
Authors: Луцишин, Наталія</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2004 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13379</guid>
      <dc:date>2004-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості механізму оксидаційних процесів при деградації поліолефінів</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/13378</link>
      <description>Title: Особливості механізму оксидаційних процесів при деградації поліолефінів
Authors: Сиротинська, Ірина Дмитрівна</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2004 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13378</guid>
      <dc:date>2004-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Дослідження носіїв каталізаторів процесу окислювального хлорування етилену у виробництві вінілхлориду</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/13373</link>
      <description>Title: Дослідження носіїв каталізаторів процесу окислювального хлорування етилену у виробництві вінілхлориду
Authors: Пелехан, Наталія; Хома, Ростислав; Яковина, Ярослава
Abstract: Основні виробники вінілхлориду - важливого мономера для одержання полівінілхлоридної смоли практично цілком відмовились від технологій, які базувались на використанні ацетилену, взявши за основу етилен.&#xD;
Звичайно, зменшення ризику, пов'язаного з вибухо- і пожежонебезпсчністю ацетилену є важливим, але немалу роль відіграють і економічні фактори оскільки етилен практично втричі дешевший від ацетилену.&#xD;
Процес виробництва вінілхлориду через піроліз дихлоретану, одержуваного шляхом хлорування етилену, має той суттєвий недолік, що побічно утворюється значна кількість хлористого водню.&#xD;
На перший погляд проблема легко вирішується шляхом абсорбції хлороводню водою з одержанням соляної кислоти. Однак така кислота має обмежене застосування, оскільки забруднена хлорорганічними сполуками, а концентрація її складає практично 27-28%. Більш раціональним шляхом є використання хлористого водню для одержання додаткової кількості дихлоретану методом окисного хлорування етилену. При цьому вдається залучити весь хлор в баланс виробництва. Цей технологічний процес відпрацьований, але каталізатор у вигляді хлориду міді на мікросферичному - оксиді алюмінію виключно імпортують.&#xD;
Метою даного дослідження є пошук можливої заміни імпортного каталізатора у процесі виробництва.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2004 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13373</guid>
      <dc:date>2004-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Дослідження високоміцного волокна ЛУ-2, отриманого за ХМА-технологією, мас-спектральним методом</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/13372</link>
      <description>Title: Дослідження високоміцного волокна ЛУ-2, отриманого за ХМА-технологією, мас-спектральним методом
Authors: Федоришин, Ольга
Abstract: Створення композиційних матеріалів на основі вуглецевих волокон та полімерів за хемо-механо-активаційною - технологією (ХМА-технологією) [1] вимагає проведення низки операцій із волокнами: просочування антипіренами, відпалення при 723 - 3473 К, видалення поверхневих проміжних сполук, хемо- механічної активації поверхні волокон дробленням у ножових дробарках, дисмембраторах або дезінтеграторах при надвисоких швидкостях руху робочих органів (порядку 5000 - 25000 обертів за хвилину) та додаткове дроблення в кульових млинках тощо.&#xD;
За даними роботи [2, 3] активна поверхня графіту складає ~ 3,7 % від загальної. Відповідно, відкривається можливість збільшення активної поверхні графітових матеріалів при подрібненні їх у пристроях із високими обертовими робочими органами. Тому, дослідження впливу інтенсивного механічного руйнування, якому піддаються вихідні матеріали, на стан та активність поверхні наповнювача представляє науковий інтерес.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2004 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13372</guid>
      <dc:date>2004-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

