DSpace Collection:

Екологічні особливості фауни наземних комах ботанічного саду Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT

Title: Екологічні особливості фауни наземних комах ботанічного саду Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Authors: Микитин, Тетяна Василівна; Долинко, Неля Петрівна; Бєлова, Наталія Володимирівна; Кузенко, Василь Abstract: У 2018 році нами проведено дослідження фауни наземних комах Ботанічного саду Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Дослідження проводилися на шістьох дослідних ділянках: 3 пробні ділянки на території лучно-степового біотопу, 1 ділянка біля ставка та 2 ділянки на території лісової частини ботанічного саду. В результаті встановлено проживання 54 видів наземних комах, серед яких переважають жуки з двох родин – Туруни і Чорнотілки ряду Твердокрилі або Жуки. Основу фауни ботанічного саду становлять широко поширені види (космополіти, транс- і західнопалеарктичні, транс- і західноєвразійські, скіфські) – 88%; в більшості випадків це еврибіонтні види, які добре пристосовуються до життя в агроценозах і на урбанізованих територіях. У фауні наземних комах ботанічного саду переважають степові і полізональні види (57%), також велика частка польових, степово-польових і лучно-польових видів (29%). Порівнюючи видовий склад комах на різних ділянках, можна відзначити, що на лучних територіях ботанічного саду (Ділянки 2, 3, 6) немає таких цілинних видів, як Amara pastica, Pterostichus macer, Taphoxenus gigas, а на ділянках поблизу озера (Ділянка 1) і в лісовій частині ботанічного саду (Ділянки 4-5) немає польових видів Pterostichus punctulatus, Harpalus zabroides, Harpalus distringuendus, Silpha obscura; таким чином фауна лучних територій ботанічного чаду ближча до цілинної степової, ніж фауна Ділянок 1, 4, 5. 56 % видів наземних комах ботанічного саду становлять види з тим або іншим ступенем фітофагії, зоофагія властива 40 % видів; чисті фітофаги становлять 32% видів, чисті зоофаги 24%. Переважання фітофагів характерно для агроценозів і порушених екосистем. Простежується одна тенденція – зниження біорізноманіття ентомофауни в серпні; це пояснюється висушування біотопів в кінці літа, особливо в 2018 році. Якщо порівнювати індекси по біотопах, то в червні біорізноманіття значно вище на лучних територіях ботанічного саду, а в серпні ці показники трохи вищі на ділянках поблизу ставка і в лісовій частині ботанічного саду, що можна також пояснити екологічними факторами та їх впливом на організми наземних комах.

Динаміка концентрації пилку амброзії в атмосферному повітрі міста Івано-Франківська

Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT

Title: Динаміка концентрації пилку амброзії в атмосферному повітрі міста Івано-Франківська Authors: Мельниченко, Галина Михайлівна; Грушка, Вікторія; Іванова, Ольга Олександрівна Abstract: Стаття актуалізує проведення аеропалінологічного моніторингу в Україні, оскільки на сьогоднішній день в країні проводяться тільки поодинокі дослідження, які неможливо автоматично екстраполювати на інші регіони, адже різноманіття кліматичних зон впливає на термін палінації та кількість пилкових зерен в повітрі. Необхідність проведення такого роду досліджень пов’язана із збільшення кількості людей, які страждають від алергії на пилок (поліноз). Дослідження проводили в місті Івано-Франківську (захід України) з початку лютого до середини жовтня 2019 року, за допомогою гравіметричного пилковловлювача Дюрама, встановленого на даху факультету природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (24 м від поверхні землі). Підрахунок пилкових зерен проводили за допомогою світлового мікроскопа Olympus CX-300 (збільшення х 400). Основною метою було дослідити аеропалінологічний спектр міста та динаміку концентрацій пилкових зерен представників роду Ambrosia. Впродовж дослідження визначили аеропалінологічний спектр міста Івано-Франківська; провели порівняльну характеристику із спектрами міст Вінниця (центральна Україна) та Запоріжжя (південь України); визначили початок та кінець палінації амброзії полинолистої та пік її пилення, а також провели порівняльну характеристику з минулорічними даними.

Екологічна консорція як елементарна екосистема

Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT

Title: Екологічна консорція як елементарна екосистема Authors: Івашов, Анатолій Васильович; Сімчук, Андрій Павлович Abstract: Кожен з великих автотрофних або гетеротрофних організмів створює середовище для багатьох організмів, які живуть у ньому, на ньому та навколо нього. Цей центральний організм і всі інші організми, що живуть у сфері його впливу, складають разом елементарне угруповання або екосистему, якщо брати до уваги ґрунт, повітря та інші елементи, які входять до цієї сфери. У східноєвропейській екологічній традиції такі елементарні екосистеми називаються індивідуальними консорціумами. Популяційно-видові консорції, у свою чергу, об'єднують окремі консорції популяцій і представників видів відповідно. Кожен центральний організм має унікальний генотип, і, таким чином, створює унікальне середовище для своїх мешканців. У зв’язку з цим результат взаємодії консортів та їх хазяїна залежить як від генотипу центрального організму, з одного боку, так і від генетичних структур консортів з іншого. Таким чином, автотрофна або гетеротрофна індивідуальна консорція – це просторово обмежена єдність різних організмів, зона концентрації життя, в якій навколо детермінантного досить великого центрального організму формується специфічний склад живих і неживих компонентів зі своєрідним енергетично-інформаційним обміном.

Eдафо-кліматична характеристика біотопів Передкарпаття за участі ценопопуляцій видів роду Polygonatum Mill

Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT

Title: Eдафо-кліматична характеристика біотопів Передкарпаття за участі ценопопуляцій видів роду Polygonatum Mill Authors: Різничук, Надія Іванівна; Гнєзділова, Вікторія Ігорівна Abstract: Територія досліджень за ландшафтно-географічним районуванням приурочена до Передкарпаття – частини Західної України, в межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей (Кравчук, 1999). Простягається вона порівняно вузькою смугою між долиною Дністра та північно-східним підніжжям Українських Карпат (Койнов, 2014). Всього у межах семи територіальних виділів Передкарпаття досліджено ценопопуляції чотирьох видів роду Polygonatum Mill. (Polygonatum multiflorum (L.) All., Polygonatum odoratum (Mill.) Druce., Polygonatum verticillаtum (L.) All., Polygonatum latifolium Desf.) на 59 дослідних ділянках, приурочених до 14 типів біотопів (Дідух, 2011). З’ясовано, що досліджені біотопи Передкарпаття відрізняються низкою едафо-кліматичних показників. Вміст гумусу становить 1,94 - 2,98%, сягаючи максимуму у біотопах Покутської височини, мінімуму – Калуської (Лімницько - Болохівської) улоговини. Усереднені показники реакції ґрунтового розчину відповідають дуже сильно кислому рівню у межах Сторожинецького пасма (рН(сольове) – 4,33 од.); сильно-кислому рівню – у межах Калуської і Станіславської улоговини та Покутської височини (рН(сольове) – 4,68; 4,82 та 4,76 од., відповідно); слабо-кислому рівню – у межах Верхньодністровської улоговини і Войнилівської височини (рН(сольове) – 5,34) та Чернівецької височини (рН(сольове) – 5,05). Вологоємність, сума активних температур і рівень освітлення сильно варіюють у залежності від типу біотопу. Максимальною вологоємністю відзначаються ґрунти біотопів заболочених вільшаників (>40 %), мінімальною – примагістральних біотопів і занедбаних пасовищ (<20 %). Сума активних температур на глибині 20 см є найвищою на нелісовкритих ділянках з низьким ступенем розпушення. Мінімальний рівень освітлення (в межах 760 – 900 лк) констатовано у лісових біотопах, максимальний (>2000 лк) – в біотопах занедбаних пасовищ і сіножатних лук. Ґрунти у межах досліджених біотопів Передкарпаття відзначаються низькою і середньою забезпеченістю N, P та підвищеним вмістом K. Середньозважений показник рухомого Фосфору змінюється від 39,49 мг/кг в біотопах Калуської улоговини до 81,18 мг/кг в біотопах Чернівецької височини; гідролізованого Нітрогену – від 68,07 в біотопах Калуської улоговини до 83,93 – Сторожинецького пасма. Найвищі середньозважені значення вмісту рухомого Калію констатовано у межах Покутської височини (150,70 мг/кг), найнижчі – Войнилівської височини (84,1 мг/кг).