http://hdl.handle.net/123456789/12584 Fri, 15 May 2026 10:45:59 GMT 2026-05-15T10:45:59Z http://hdl.handle.net/123456789/12623 Title: Innowacje a kryzys – kontekst COVID-19 (Інновації та криза – контекст covid-19) Authors: Янтон-Дроздовська, Ельжбета Abstract: Метою статті було представити зв’язок між економічною кризою та інноваціями. Методи дослідження в основному включають дедуктивний метод, аналіз літератури та загальні статистичні методи. У першій частині дослідження автор представив сутність інновацій, запропонованих різними дослідниками, починаючи з Я. А. Шумпетера. Із загального твердження в економічній теорії про те, що інновація — це поєднання факторів виробництва по-новому, можна зробити висновок, як це зробив Шумпетер, що в процесі інновацій відбувається творче руйнування існуючих структур і створення нових. . Таким чином, аналіз інновацій на рівні структур враховує негативні зовнішні ефекти інновацій: економічне старіння капіталу, переривчастість і невизначеність економічного зростання, загострення конкуренції в результаті інновацій. Це «творче руйнування» впливає як на окремих людей, так і на людські колективи та установи, або принаймні на їх частини, що, у свою чергу, веде до побудови нового порядку. Багато інших авторів подібним чином підходили до інновацій. Серед багатьох підходів до сутності інновацій корисним для подальшого аналізу видається визначення Е. Оконь-Городинської, згідно з яким «інновація – це процес перетворення існуючих можливостей у нові ідеї та впровадження їх у практичне застосування». Аналіз також охоплював типи інновацій та методи їх вимірювання. У наступній частині роботи обговорено феномен економічної кризи та її наслідки для глобального бізнесу, зайнятості (безробіття) та інфляції в контексті COVID-19. Щоб пояснити поточну економічну кризу, головним джерелом якої, безсумнівно, є пандемія Covid 19, можуть бути корисними елементи всіх цих класифікацій і концепцій, що пояснюють їх причини. Таким чином, нинішня криза є результатом випадкових коливань, викликаних випадковими факторами – пандемією COVID 19. (Останнім часом з’явилося нове джерело суспільно-політичних кризових явищ – російська агресія проти України та пов’язана з нею війна.) Ці причини, безсумнівно, є екзогенними, тобто зовнішніми щодо економік. нарешті, Основною тезою дослідження було те, що сучасна криза має глобальний характер і виявляє численні наслідки для світової економіки та інноваційної діяльності підприємств. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12623 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12622 Title: Огляд сучасного світового енергетичного ринку Authors: Перевозова, Ірина Володимирівна; Морозова, Олена Сергіївна; Сакун, Аліна Жоржовна; Мaйнка, Марсель Курт Abstract: З моменту початку індустріальної епохи здатність використовувати різні форми енергії змінила умови життя мільярдів людей, дозволивши їм використовувати безпрецедентний рівень комфорту та мобільності. Необхідність глибокої трансформації світової інфраструктури, що виробляє та використовує енергію, широко визнається у зростаючому занепокоєнні щодо глобальної зміни клімату. У статті розглянуто основні тенденції світового енергетичного ринку, характерні для кінця 2021 - початку 2022 років. Визначено країни з найкращим енергетичним балансом та проведено характеристику прогресу переходу до низьковуглецевої енергетичної системи. Окреме місце в статті займає розподіл джерел енергії за демаркаційними ознаками та зміни підходів до їх цінності, використання в світі з плином час у,узагальнено основні тенденції використання кожного виду палива. Протягом останніх років постійне зростання споживання енергії було тісно пов’язане зі зростанням рівня добробуту та економічних можливостей у більшій частині світу. Однак на даному етапі існування людство стикається з величезним енергетичним викликом. Цей виклик має принаймні два критичних виміри. Переважна залежність від викопного палива, зокрема, загрожує змінити клімат Землі до такої міри, що може мати серйозні наслідки для цілісності як природних систем, так і життєво важливих систем людини. В той же час, значна частина населення світу досі не має доступу до одного або кількох типів основних енергоносіїв, послуг,що з ними пов’язані, зокрема,чисте паливо для приготування їжі та засобами пересування.Крім того, дана стаття описує перспективи розвитку основних енергетичних ринків та технологічні тенденції, а також описує вплив міжнародних енергетичних ринків на макроекономічні показники. Приблизно три чверті глобальних викидів парникових газів походять від спалювання викопного палива для отримання енергії. Щоб зменшити глобальні викиди, потрібно перевести енергетичні системи від викопного палива до низьковуглецевих джерел енергії. Авторами окреслено сценарії розвитку вуглеводневих компаній у процесі енергетичного переходу світової економіки до низьковуглецевої енергосистеми. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12622 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12621 Title: Взаємодія України з міжнародними валютно-фінансовими організаціями Authors: Родіна, Оксана Григорівна; Данів, Р. В. Abstract: Статтю присвячено дослідженню співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, аналізу позитивних та негативних аспектів співпраці та визначенню конкретних важелів підвищення ефективності залучених кредитних ресурсів міжнародних валютно-фінансових організацій в національну економіку, особливу увагу приділено аналізу діяльності таким організаціям: Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Європейський банк реконструкції та розвитку. На шляху інтеграції у світовий економічний простір Україна налаштовує співробітництво з різними міжнародними організаціями, у тому числі фінансовими. Валютно-фінансові організації відіграють важливу роль як у регулюванні світової економіки, так і в економічному розвитку окремих країн світу, а саме їхньому фінансуванні. Внаслідок цього питання відносин України з міжнародними фінансовими організаціями є актуальним, а його дослідження становлять значний науковий інтерес. В процесі дослідження використано наступні методи:системний та структурно-функціональний - для з`ясування сутності та складових МВФО; класифікації - при дослідженні видів організацій за різними ознаками; аналізу та синтезу - для з`ясування місця та ролі ключових міжнародних організацій у структурі МВФО; порівняльний -при проведенні порівняльного аналізу діяльності Міжнародного валютного фонду, Групи Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку; емпіричний - при дослідженні практики та результатів діяльності організацій в Україні; графічний - з метою наочного відображення отриманих результатів аналітики. Міжнародні фінансові організації значно впливають на покращення економічного становища України, взаємодія України з міжнародними валютно-фінансовими організаціями сприяє підвищенню макроекономічних показників стабілізації, створенню конкурентоспроможного ринкового середовища, стабілізації національної валюти, посиленню інвестиційного процесу, розвитку приватного сектору підприємства.Обґрунтовано, що міжнародні валютно-фінансові організації відіграють ключову роль у регулюванні світової фінансової системи та кредитування соціально-економічного розвитку країн світу. Проаналізовано інвестиційно-кредитну діяльність МВФО в Україні. Досліджено структуру та динаміку фінансування проєктів міжнародних валютно-фінансових організацій в Україні. Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані в статті напрями оптимізації відносин України та міжнародних валютно-фінансових організацій рекомендується використовувати для написання звітів та інших наукових публікацій в розрізі питань співробітництва України з МФО та її подальших перспектив. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12621 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12620 Title: Інноваційний розвиток експорту послуг України в умовах мирного та воєнного часу Authors: Клювак, Оксана Володимирівна Abstract: Система міжнародної торгівлі є одним із ключових драйверів розвитку світового господарства в умовах глобалізаційних процесів, яка передбачає наявність експорту-імпорту товарів та послуг. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених дослідженню різних аспектів функціонування системи експорту, необхідно констатувати, що не достатньо висвітленою і вивченою залишається сфера експорту послуг. Важливість дослідження інноваційного розвитку експорту послуг України поглиблюється тим, що після повномасштабного вторгнення росії на територію України товарний експорт зазнав значного скорочення та потребує тривалого часу на його повне відновлення.У статті розглянуто сутність експорту послуг крізь призму його чотирьох моделей, а саме: транскордонне надання послуг, споживання за кордоном, комерційна присутність, присутність фізичної особи. Проаналізовано структуру зовнішньої торгівлі послугами України у 2021 року та встановлено, що перспективною сферою експорту України в умовах сучасної російсько-української війни є сфера телекомунікацій, комп’ютерних та інформаційних послуг. Розроблено підхід до формування системи інноваційного розвитку підприємств сфери послуг у контексті експортної стратегії України, глобалізаційних процесів та умов воєнного стану. Систематизовано основні інструменти підтримки експорту послуг України в умовах російсько-української війни та заакцентовано увагу на доцільності активізації та реалізації європейської концепції смарт-спеціалізації регіонів.Запропоновано напрям удосконалення системи експорту України в умовах воєнного та повоєнного часу, який передбачає:–реалізацію європейської концепції смарт-спеціалізації регіонів, спрямованої на сферу послуг, зокрема креативну, туристичну, рекреаційну та інформаційну індустрію тих територій України, які зазнали менших втрат внаслідок широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил російської федерації;–модель розвитку експортоорієнтованих підприємств сфери послуг на засадах FinTechінновацій, використання технологій Індустрії 4.0 та еко-інноваційності. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12620 2022-01-01T00:00:00Z