http://hdl.handle.net/123456789/11199 Fri, 15 May 2026 12:45:49 GMT 2026-05-15T12:45:49Z http://hdl.handle.net/123456789/11213 Title: Соціально-психологічні чинники формування образу шлюбного партнера у юнацькому віці Authors: Федоришин, Галина Миколаївна; Северин, Романія Abstract: Метою дослідження є аналіз образу шлюбного партнера осіб старшого юнацького віку та соціально-психологічних чинників формування цього образу. Серед чинників автори статті виокремили особливості батьківської сім’ї, зокрема психологічний клімат, рівень контролю й конфліктності, гендерні стереотипи та соціальні очікування стосовно функціо­наль­но-рольових моделей подружньої сім’ї та подружнього партнера, характерологічні особливості. Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової літератури, систематизація та уза­гальнення досліджень; емпіричні – психодіагностичне тестування, анкетування, якісний аналіз; мате­матичні методи інтерпретації – процентне співвідношення, шкалування, кореля­ційний аналіз. Результати емпіричного дослідження показали, що для сучасної молоді створення власної сім’ї не є актуальним питанням. Більшість вважає за доцільне або одночасно будувати кар’єру і вступати у шлюб, або ж реалізувати себе у професійній сфері. Щодо віку вступу у шлюб, то цей чинник не відіграє вагомої ролі, усе залежатиме від рівня готовності до сімейного життя, адже є розуміння відповідальності за прийняте рішення. Мотивація вступу у шлюб є доволі різ­номанітною. Більшість опитаних респондентів вбачають у майбутньому партнерові та у сім’ї опору. Хоча зустрічається і неконструктивна мотивація, зокрема страх самотності та на­магання відповідати очікуванням найближчого оточення. Уявлення про виконання батьківських ролей та ролі «годувальника» сім’ї у більшості респондентів збігаються, а саме, обоє партнерів повинні брати активну участь у вихованні дітей та у матеріальному забезпеченні сім’ї. Вагомим чинником формування образу шлюбного партнера є вплив засобів масової комунікації, зокрема, пропаганда певних образів та стандартів краси. Однак, більшість опитува­них досліджуваної вибірки не погодилися із твердженням, що було б добре, якщо б їхній партнер був схожий на модель з обкладинки журналу. Не менш важливим чинником для більшості рес­пондентів нашої вибірки (мешканці Івано-Франківської області) є віросповідання та вплив релігійних настанов, при цьому для дівчат вони виявилися хоч і не значно, але більш важливими. На сьогодні, враховуючи обставини із пандемією, виник ще один чинник, який вплинув на формування образу подружнього партнера, – це карантинні заходи. Молоді люди вказали на необхідність володіння шлюбним партнером soft skills та використання цих важливих навичок не лише у професійній сфері, а й у сімейному житті. До психологічних чинників формування образу шлюбного партнері відносяться риси характеру. Кореляційний аналіз даних показав, що опитувані віддають перевагу партнерам із схожими, однак менш вираженими рисами характеру, за виключенням підозрілості. Всі респонденти підозрілого типу вважають, що ідеальний подружній партнер повинен мати низький рівень підозрілості. З’ясували, що вагомим соціально-психологічним чинником формування образу шлюбного партнера є батьківська сім’я, зокрема психологічний клімат, який відображає ступінь задово­лення стосунками у сім’ї. Результати показали, що чим вищий рівень контролю у батьківській сім’ї, тим більш залежного подружнього партнера уявлятиме респондент, чим більш конфліктна батьківська сім’я, тим більш агресивного та егоїстичного партнера обиратиме респондент. Висновки. Таким чином, у статті висвітлено уявлення сучасних юнаків про шлюб та шлюбного партнера, здійснено кореляційний аналіз особистісних характеристик досліджуваної вибірки, характерис­тик ідеального образу Я шлюбного партнера та особливостей стосунків у батьківській сім’ї; виявлено нові критерії у виборі шлюбного партнера у зв’язку із перебуванням юнаків у ситуації вимушеної соціальної ізоляції. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11213 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11211 Title: Дослідно-експериментальна робота з емоційними розладами особистості в період криз Authors: Спицька, Ліана Вікторівна Abstract: Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити специфіку розладів афективного спектру особистості зрілого віку в кризові періоди її життя. Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіду, анкетування, методи аналізу документів та експертних оцінок, стандартизовані та проєктивні методи дослідження, за допомогою яких визначено особливості тривожних та депресивних кластерів афективних розладів особистості зрілого віку в період криз. Результати. Обґрунтовано, що детермінантами прояву зазначеного спектру афективних розладів є як інтенсивність переживання кри­зо­вих періодів життя в зрілому віці, так і наявність певних особистісних диспозицій; а їх виникненню і розвитку сприяють соціально-психологічні чинники макро-, мезо- та мікрорівня. Встановлено, що актуа­лізація тривожного кластеру афективних розладів у осіб зрілого віку в кризові періоди життя повʼязана з незадоволенням потреби безпеки і саморозвитку, психастенічною та астеноневротичною акцен­­туаціями характеру, такими особистісними рисами, як тривожність, нерішучість, консерватизм, низький рівень соціальної активності та соціальної адаптованості, комунікативні дисфункції у вигляді різних форм індукування негативних емоцій і труднощів їх переробки тощо. У порівнянні з ними, досліджуваним з депресивним кластером афективних розладів були притаманні низький рівень соціальної підтримки та обмежена соціальна мережа підтримки, високий рівень емоційного неблагополуччя, суїцидальна спрямо­ваність і стресогенність життєвих подій. Предикторами їх емоційного неблагополуччя і високого рівня психологічного стресу виступали як дисфункції соціальної мережі, перш за все, зниження числа довірчих звʼязків і симетричності у взаєминах з оточуючими щодо надання соціальної підтримки і низький рівень соціальної інтеграції, так і сімейні дисфункції, зокрема виражена фіксація на негативних пере­живаннях. Актуалізація тривожного та депресивного спектру афективних розладів не передбачає облігативність усіх вказаних складових, проте зі збільшенням їх кількості підвищується ймовірність виникнення та розвитку зазначених розладів, що може згодом закріплюватися на рівні стійких особистісних диспозицій. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11211 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11210 Title: Процесуальні та результативні характеристики життєвого вибору особистості в сучасному соціумі Authors: Побокіна, Галина Миколаївна Abstract: Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити процесуальні та результативні характе­ристики життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості. Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, психодіагностичні методики на визначення життєвої позиції особистості та її життєвих завдань, вивчення актуального варіанту життя, ціннісних орієнтацій та системи життєвих смислів; особливостей смисложиттєвих орієнтацій, домінуючої осо­бистісної спрямованості та рівня соціальної фрустрованості, соціально-психологічної адаптивності та специфіки гендерних ролей і оцінки взаємин з соціальним оточенням; методики діагностики внут­рішньої / зовнішньої мотиваційної орієнтації, базових потреб, допитливості, відповідальності осо­бистості, параметрів її самоставлення (як усвідомлюваних, так і імпліцитних), мотиваційної індукції і життєвих орієнтацій. Результати. Розкрито процесуальні та результативні характеристики жит­тєвого вибору особистості в період ранньої дорослості. Встановлено, що процесуальні характеристики відображають свідому включеність особистості, міру її самостійності і впевненості в ході здійснення життєвого вибору (їх особливості обумовлені статтю, віком, рівнями особистісної та соціальної зрілості в період ранньої дорослості); результативні характеристики обумовлюють зміст і просторово-часову перспективу вибору і виражені в самооцінці респондентів. Підкреслено, що характеристики життєвих виборів з точки зору його результату можна методично діагностувати за оцінками респондентів часу досягнення бажаного результату вибору. До соціально-психологічних особливостей здійснення життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості віднесено: вікові особливості розглянутого періоду онтогенезу, які детермінуються культурно-історичними, психофізіологічними і психолого-індивідуальними характеристиками особистості, її життєвою позицією та життєвими завданнями; пролонгованість у часі; спрямованість у майбутнє; усвідомлення відповідності своїх професійних і особистісних якостей вимогам професії; ступінь сформованості системи ціннісних орієнтацій та життєвих смислів і надання переваги актуальному варіанту життя. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11210 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11209 Title: Соціально-психологічні аспекти формування професійної компетентності студента-медика під час вивчення дисципліни «педіатрія» Authors: Лембрик, Ірина Степанівна; Пілецька, Любомира Сидорівна Abstract: Метою дослідження є узагальнення та доповнення даних про основні складові профе­сійної компетентності студента медичного ВНЗ під час вивчення педіатричних дисциплін. Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової літератури, систематизація та узагальнення досліджень. Результати дослідження показали, що невід’ємною умовою особистісного розвитку професіонала на додипломному етапі навчання є професіоналізм, комунікативна компетентність, професійна актив­ність та, відповідно, професійна рефлексія. Особистісно-орієнтоване навчання, окрім компетентісного підходу, дозволить суттєво підвищити якість підготовки майбутнього медика шляхом урізноманітнення методів та засобів навчання, більш активнішого впровадження засад об’єктивізованого структурованого клінічного іспиту та комбінації ігрових навчальних методик. Для успішного формування професійної компетентності, має значення також професійна мобільність особистості - невід’ємний компонент соціально-психологічної структури особистості. Виокремлено наступні складові, необхідні майбутньому лікарю-практику, залежно від організаційних та психолого-педагогічних умов їх формування: когнітивна – обсяг професійних знань та навчальної інформації, способи керувати ними, залежно від конкретної клінічної ситуації; операційна – здатність до реалізації знань на практиці через сформовану систему навичок та вмінь; аксіологічна – інтеграція системи особистісно важливих якостей і професійно важливих властивостей у діяльність лікаря. Серед численних структурних компонентів, які пропонуються в склад професійної компетентності лікаря, верифіковано комплекс найголовніших: інформаційні, які визначають способи сприйняття, збері­гання і передачі інформації; аналітичні, які включають порівняння, класифікацію, абстрагування, прогнозу­вання, систематизацію і конкретизацію; проектувальні, що відображають способи визначення цілей, ресурсів, дій і термінів; комунікативні, за допомогою яких здійснюється передача інформації, визначається взаємодія та спілкування; соціальні (соціально-професійна позиція і ролі, які виконує фахівець у медичній галузі); рефлексивні (орієнтація на успішність майбутньої професійної діяльності); творчі (знання, уміння та навички продуктивно-творчої діяльності). До чинників, які сприяють реалізації майбутнього фахівця у медичній галузі, належать: соціальні – потреба у самовдосконаленні, продиктована вимогами освітніх програм до особистості того, хто навчається, що має на меті розробку професіограми (своєрідного еталону) фахівця. Психологічні – зміст та характер діяльності особистості, що реалізується в ефективності освітньо-виховного процесу назагал. Організаційно-педагогічні – механізми, процедура та умови реалізації засад та результатів освітнього про­цесу як в умовах вищого навчального закладу, так і поза ним. Висновки.Професійна компетентність майбутнього лікаря – це достатня теоретична та прак­тична підготовка студента, на основі особистих рис, професійних якостей, здібностей та професіо­наліз­му, якої досягають шляхом поєднання різних методів та засобів навчальної діяльності. Її компоненти, зокрема комунікативна складова та професійна рефлексія у поєднанні з професійною ідентичністю та професійною активністю, за умови сформованості професійних знань, умінь та навичок, ціннісних орієн­тацій, культури мовлення, стилю спілкування, аналітичних, прогностичних, проектувальних здібностей, необхідних для виконання діяльності лікаря, працюють на результат та забезпечують якісно вищий рівень підготовки студента-медика на додипломному етапі. Визначено, що запорукою формування необхідних професійно-значущих якостей медичного працівника можна, окрім ґрунтовних теоретичних знань, практичних навичок та вмінь, вважати систему життєвих цінностей конкретного студента-медика, його професійну ідентичність та комунікативну компетентність. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11209 2021-01-01T00:00:00Z