<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/10851</link>
    <description />
    <pubDate>Fri, 15 May 2026 10:46:00 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-05-15T10:46:00Z</dc:date>
    <item>
      <title>Реалізація ідей полікультурності в освітньому просторі закладів вищої освіти</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/10920</link>
      <description>Title: Реалізація ідей полікультурності в освітньому просторі закладів вищої освіти
Authors: Червінська, Інна Богданівна; Дерев'янко, Оксана Андріївна; Червінський, Андрій Іванович; Галюк, Надія Михайлівна
Abstract: Автори вказують, що глобалізаційні процеси, які відбуваються у сучасній світовій спільноті, зумовлюють формування нових системних явищ і подій у житті суспільства. До таких інноваційних явищ в освітньому просторі по праву відноситься й полікультурність освіти, яка з початку ХХІ століття набула особливої значимості, ставши однією з пріоритетних тенденцій культурно-освітнього розвитку цивілізації.Зазначено,  що  провідні  ідеї  полікультурності  набувають  особливої  актуальності  та  значимості  для  освітянської  спільноти у зв’язку з поширенням міграційних процесів, урбанізації та розширення кордонів. Тому для молодої людини знання декількох мов, історії та культури інших народів є визначальним, оскільки характеризує її роль у суспільстві та визначає місце в освітньому просторі.Мета статті полягає в тому, щоб на основі ґрунтовного контент-аналізу наукової літератури, вивчення практичного досвіду  діяльності  ЗВО,  розкрити  специфіку  реалізації  ідей  полікультурності  в  сучасному  освітньому  просторі  університету.   Авторами   увиразнено,   що   полікультурний   компонент   освітнього   простору   ЗВО   детермінований   взаємовпливом   (конвергенцією)   багатьох   культурних   компонент,   безпосередніми   носіями   яких   виступають   студенти  з  різних  регіонів  України,  близького  й  далекого  зарубіжжя.  За  вказаних  обставин  зростає  значимість  полікультурної  освіти  й  виховання  у  формуванні  молодої  людини.  Відповідно,  залежно  від  історичних,  політичних,  соціокультурних  чинників,  сформованих  компонентів  освітнього  простору,  від  освітніх  і  культурних  традицій  певного  регіону  вибудовуються  різноманітні  моделі  полікультурної  освіти,  що  зумовлюють  пріоритети  готовності  зростаючої  особистості до життєдіяльності в полікультурному соціумі.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/10920</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Проблема формування емоційного інтелекту сучасної молоді крізь призму творчості Василя Стефаника</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/10919</link>
      <description>Title: Проблема формування емоційного інтелекту сучасної молоді крізь призму творчості Василя Стефаника
Authors: Савчук, Борис Петрович; Пантюк, Тетяна Ігорівна; Довгий, Олег Ярославович; Височан, Леся Михайлівна
Abstract: Постать Василя Стефаника має понад столітню традицію вивчення в українській гуманітаристиці. У науці нагромаджено значний масив різнопрофільної наукової та навчальної літератури про його життєдіяльність. У сучасній зарубіжній  і  українській  педагогічній  науці  автори  порушують  питання  щодо  формування  емоційного    інтелекту  (ÅІ)  як  інтегральної  компетентності  майбутнього  фахівця.  Учені  здійснили  глибокий  аналіз  науково-теоретичних  засад  емоційного інтелекту. Мета  статті  –  проаналізувати  проблему  формування  емоційного  інтелекту  сучасної  молоді  крізь  призму  творчої  спадщини Василя Стефаника.За  основу  аналізу  автори  взяли  класичну  модель  «Бар-Оне».  Вона  визначає  рівень  сформованості  емоційного  інтелекту на основі володіння людиною 15 здібностями:  самооцінка - усвідомлення та самооцінка своїх можливостей та  обмежень,  сильних  та  слабких  сторін,  самосприйняття  «таким,  яким  я  є»;  емоційна  обізнаність  -  розуміння  емоційного  стану  та  причин  його  виникнення;  самовираження  -  чітке,  конструктивне  вираження  своїх  почуттів,  думок,  здатність  мобілізувати  емоційну  енергію,  показати  твердість  переконань;  самостійність  -  опора  на  власні  сили,  емоційна  незалежність;  емпатія  -  визнання,  розуміння  та  усвідомлення  почуттів  іншої  людини;  соціальна  відповідальність - самоідентифікація як члена соціальної групи, конструктивна співпраця, турбота та відповідальність за  себе  та  інших;  міжособистісні  стосунки  -  установлення  взаємовигідних  стосунків  на  основі  емоційної  близькості,  комфортної поведінки в соціальних контактах; стійкість до стресів - ефективне управління своїми емоціями, швидкий вихід  зі  складних  ситуацій;  контроль  імпульсів  -  стримування  емоцій;  оцінка  дійсності  -  порівняння  почуттів  і  думок  з  об’єктивною  реальністю;  гнучкість  -  пристосування  почуттів,  думок,  ідей,  поведінки  відповідно  до  обставин;  та  ін.  Така рефлексія над творчістю В. Стефаника повинна спонукати до деяких змін в акценті на формуванні ідеї самого письменника. Прочитання творів українського класика крізь призму концепції ÅІ, зокрема моделі «Бар-Оне», вважаємо цікавим, конструктивним, перспективним як у науково-теоретичному, так і дидактичному сенсі.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/10919</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Формування громадянської компетентності учнів: сучасні підходи та досвід упровадження в умовах НУШ</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/10918</link>
      <description>Title: Формування громадянської компетентності учнів: сучасні підходи та досвід упровадження в умовах НУШ
Authors: Ілійчук, Любомира Василівна; Вережак, Лілія Василівна
Abstract: У  статті  наголошується,  що  формування  громадянської  компетентності  учнів  є  одним  із  ключових  завдань Нової української школи. Підкреслено необхідність формування громадянина України, для якого демократичне громадянське  суспільство  є  осередком  для  розкриття  його  здібностей  і  можливостей,  задоволення  особистих  та  суспільних інтересів. Здійснено аналіз сучасних підходів до формування громадянської компетентності учнів, зокрема через упровадження в освітній процес  ЗЗСО освіти для демократичного громадянства (ОДГ) та освіти з прав людини (ОДЛ). Зазначено, що це новий напрям в освіті, що є предметом міжнародної уваги та освітніх стратегій. ОДГ/ОПЛ базується  на  компетентнісному,  діяльнісному,  особистісно  орієнтованому  підходах,  які  є  пріоритетними  у  створенні  освітнього середовища. Особливістю освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини є те, що зміст, форми і методи навчання побудовані у вимірі «навчання про / для / через демократію та права людини», що збагачує роль учителя і учня в процесі навчання. Провідною ідеєю зазначеного напряму є заохочення дітей до їх становлення як  активних  громадян,  які  здатні  брати  участь  у  формуванні  майбутнього  суспільства  через  навчання  демократії  та  прав  людини.  В  Україні  впровадження  ОДГ/ОПЛ  здійснюється  завдяки  швейцарсько-українському  проєкту  «Розвиток  громадянських  компетентностей  в  Україні»  –  DOCCU.  Зазначено,  що  на  сьогодні  в  країнах  Європи  та  в  Україні   є досвід розроблення та запровадження навчальних курсів з ОДГ/ОПЛ, що потребує поширення і докладного вивчення педагогами-практиками, освітніми експертами та науковцями.Узагальнено досвід упровадження освіти для демократичного громадянства (ОДГ) та освіти з прав людини (ОДЛ) в освітній процес Нової української школи.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/10918</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>«Soft skills» у практиці підготовки майбутніх викладачів закладу вищої освіти</title>
      <link>http://hdl.handle.net/123456789/10916</link>
      <description>Title: «Soft skills» у практиці підготовки майбутніх викладачів закладу вищої освіти
Authors: Стинська, Вікторія Володимирівна; Прокопів, Любов Миколаївна; Серман, Леся Ігорівна
Abstract: Статтю присвячено особливостям формування «soft skills» у практиці підготовки майбутніх викладачів ЗВО. На основі аналізу наукової літератури висвітлено сутність концепту «soft skills», під яким ми розуміємо сукупність професійно  та  соціально  значущих  навичок,  які  студенти  опановують  під  час  професійно-орієнтованого  навчання  у  ЗВО, що забезпечує їх конкурентоспроможність у майбутній професійній діяльності.Встановлено, що «soft skills» пов’язані з «hard skills», які забезпечують виконання професійних дій. Проаналізувавши різні підходи до класифікації «soft skills», було систематизовано найбільш важливі «soft skills» для майбутньої успішної кар’єри випускників спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»: міжособистісні професійні навички, що включають такі  компетентності  як:  комунакабельність;  вміння  розв’язувати  конфліктні  ситуації;  приймати  групові  рішення;  створювати  презентаційну  продукцію;  здатність  до  роботи  у  команді;  вміння  вести  переговори  та  ін.;  особистісні професійні навички, які включають такі компетентності як: гнучкість; стресостійкість; емпатія; готовність до компромісу; креативність  та  аналітичне  мислення;  навички  тайм-менеджменту  та  ін.;  управлінські  навички,  основу  яких  складають  такі  компетентності  як:  володіння  лідерськими  якостями;  вміння  організувати  командну  роботу;  делегувати  повноваження;  приймати стратегічні рішення; здатність працювати в умовах форс-мажору та ін. Досліджено, що формування «soft skills» під час занять студентів на спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» відбувається  у  процесі  застосування  інноваційних  форм  навчання:  лекції  (перевернута  лекція,  інтерактивна  лекція, бінарна  лекція,  лекція-провокація,  лекція-брейнстормінг,  лекція-візуалізація  та  ін.)  та  практичні  (семінар-дискусія,  семінар-«мозковий штурм», семінар-карусель, семінар-кейс та ін.) й системи активних методів навчання (кейс-метод, ігрові  методи,  групові  дискусії,  брейнстормінг,  метод  проєктів,  метод  «Займи  позицію»,  метод  «Коло  ідей»,  метод  аналізу і діагностики ситуації, тренінг та ін.). Зроблено висновок, що одним з найважливіших аспектів підготовки майбутніх викладачів ЗВО є формування «soft skills», що дозволяє підготувати їх до роботи в інноваційних умовах жорсткої конкуренції на ринку освітніх послуг.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/10916</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

