http://hdl.handle.net/123456789/9815 2026-05-15T11:26:19Z http://hdl.handle.net/123456789/9998 Title: Образ батьківщини в есеї Герти Мюллер «Батьківщина або Оманливість речей» Authors: Воробей, Наталія Abstract: Метою даної статті є аналіз поняття «батьківщина», де за основу взято есе німецькомовної письменниці румунського походження, лауреатки Нобелівської премії з літератури 2009 року Герти Мюллер «HeimatoderDerBetrugderDinge» («Батьківщина, або Оманливість речей») 1997 р. Дослідницька методика. Для дослідження використаний системний підхід із застосуванням біографічного, соціологічного методів і так званих CulturalStudies. На основі біографічного методу було встановлено тісний зв’язок творчості письменниці з її власним життєвим досвідом. На основі соціологічного методу було виокремлено основну тематику есею, а саме протиставлення меншина/корінне населення, мала/велика/історична батьківщина, зображення соціально-політичних проблем (життя в умовах диктатури, вплив та наслідки політики націонал-соціалізму та ін.). «CulturalStudies» висвітлюють проблематику етнічної приналежності, ідентичності, відношення так званої «популярної» корінної культури та культури меншини як штучного/чужого утворення на території іншої держави.Результати. У статті представлено аналіз поняття «батьківщина» у трьох різних перспективах –мала, велика, історична батьківщина, та пов’язані з ними питання ідентичності та культурної приналежності. Досліджено проблематичне відношення Герти Мюллер до поняття «батьківщина»: представлено детальний аналіз основних художніх образів батьківщини, які створюються на папері, що пов’язано з особистим досвідом письменниці.Наукова новизна. Стаття присвячена проблематиці поняття «батьківщина», яке в останні роки стало предметом активних досліджень в європейському просторі, а в Україні недостатньо вивчається в науково-культурній перспективі. Окрім того, аналіз здійснено з не-традиційної точки зору, тобто з орієнтацією на актуальні трагічні події світового масштабу (загрозливе повернення війн, диктатури, вимушені міграції різних національностей і т.п.), на тлі яких поняття «батьківщина» втрачає своє автентичне значення та сакральну цінність. Втрата/пошуки ідентичності, питання етнічної/культурної приналежності, почуття бездомності, страху, незахищеності, чужості/відчуження супроводжують сьогодні це поняття.Практичне значення.Стаття може бути використана для подальшого вивчення означеної проблематики, при написанні курсових та дипломних робіт літературознавчого спрямування. 2018-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/9997 Title: Дискурс Першої світової війни в романі Й. Рота «Гробівець капуцинів» Authors: Витрикуш, Анастасія Abstract: Проаналізувати рефлексії пережитої письменником історичної події та спосіб її літературного естетизування в його пізньому романі «Гробівець капуцинів». Дослідницька методика. Застосовано комплексний підхід, що передбачає поєднання культурно-історичного методу, принципів нового історизму, у тому числі біографічного аналізу. Результати. Охарактеризовано прикмети зображення Першої світової війни в художньому письмі Й. Рота. Висунуто спроби пояснення причинно-наслідкових зв’язків цих прикмет, інтенції автора. Взято до уваги елементи автобіографічності, а також контекст актуальних подій уперіод написання роману. Наукова новизна.Як відомо, Велика війна –один з основних мотивів творчості Й.Рота, якому, одначе, дослідники його спадщини приділили недостатньо уваги, здебільшого розглядаючи цей мотив у контексті падіння Дунайської імперії, втрати батьківщини письменником тощо. На сьогодні тему Великої війни, як і мілітарний дискурс у прозі Й.Рота, не виділено в окреме дослідження, яке б охоплювало літературний образ війни у співвідношенні з реальним історичними тлом. Саме цей аспект досліджується у статті, чим і зумовлена її актуальність та новизна.Практичне значення.Матеріал статті може бути використаний у подальшому дослідженні творчої спадщини Й.Рота, дискурсу Першої світової війни в літературі й назагал австрійського літературного процесу І половини ХХ ст. 2018-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/9996 Title: Архетипна складова в художньому світі роману А. Франса «Боги жадають» Authors: Динниченко, Тетяна Анатоліївна Abstract: Стаття присвячена дослідженню архетипів у романі французького письменника-модерніста Анатоля Франса «Боги жадають»(«Les Dieux ont soif», 1912). Метою статті є виокремлення архетипних образів Аніми, Рятівника, Героя, Дракона і аналіз їх впливу на особистість головного персонажа роману Еваріста Гамлена. Дослідницька методика.У роботі використовується системний підхід, що поєднує архетипну критику, культурно-історичний метод, психоаналітичну інтерпретацію та інтертекстуальний аналіз тексту. У статті застосовуються запропоновані К.Г.Юнгом в аналітичній психології поняття «колективне неусвідомлене», «архетип», «архетипний образ»та ін. Результати. Зазначено, що в романі А.Франса «Боги жадають»репрезентовано архетипну основу образотворення. Доведено, що такі архетипи, як Аніма, Рятівник, Герой і Дракон, активізовані колективним неусвідомленим під час Великої французької революції 1789–1799, зруйнували особистість Еваріста Гамлена і призвели до його перетворення на кровожерливого і безжалісного недолюдка.Наукова новизна.У статті вперше проведений аналіз роману А.Франса «Боги жадають»з точки зору архетипної критики.Практичне значення.Матеріал роботи може бути використаний при вивченні французької літератури межі ХІХ–ХХст., зокрема творчості А.Франса. 2018-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/9995 Title: The semantics of space in the novel «Crome yellow» by Aldous Huxley Authors: Девдюк, Іванна Василівна Abstract: The article deals with the semantics of space in the novel «СromеYellow» by Aldous Huxley. The aim of the paper is to determine the content and functionality of spatial markers as meaningful components of the author’s conceptionof the artistic reality. Methods.The structural and semiotic works by Y.Lotman and V.Toporovserved as thetheoretical and methodological basis for the research. According to the scholars, the space is considered to be the model of the artistic world of the author, therefore the language of spatial relations isan important means of perception and comprehension of the artistic reality as its integral structure. The research refers toM.Heidegger’s doctrinewhich emphasizesthe existential nature of space, its ontological determination. That created the theoretical groundfor studying the artistic space in terms of versatile connectionsbetween man and his subject environment.Results.It is proved that the space continuum of the novel «Crome Yellow»is marked by the semantics of isolation and closeness, the key concepts of which are silence, emptiness, and static character. The article concludes that the intellectual and moral atmosphere of the post-war Britain marked by uncertainty, disappointment and despair are reflectedin the imageof the estate and its habitual intellectuals who spend time in meaningless conversations.Scientific novelty.For the first time the novel «Crome Yellow»by Aldous Huxley is analyzed through the prism of the spatial organization of the text in correlation between the characters and the objective world. Practical significance. The article is of great help for further study of Aldous Huxley’s creative heritage in the context of British and world literature. The results of the research can be used for writing course projects and qualification papers. 2018-01-01T00:00:00Z