<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9809">
    <title>DSpace Community:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9809</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/10021" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/10020" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/10019" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/10018" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-05-15T12:48:16Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/10021">
    <title>Синтетичний роман як один із провідних жанрів західноєвропейської літератури доби Ренесансу (матеріали до вивчення теми)</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/10021</link>
    <description>Title: Синтетичний роман як один із провідних жанрів західноєвропейської літератури доби Ренесансу (матеріали до вивчення теми)
Authors: Тереховська, Олена Володимирівна
Abstract: Мета: з’ясувати термін «синтетичний роман», його етимологію і дефініції, сформулювати власне робоче визначення «синтетичного роману», а також обґрунтувати зв'язок ренесансного роману з епохою Ренесансу. Дослідницька методика.Для дослідження використаний системний підхід із застосуванням культурно-історичного та контактно-генетичного методів. Твори романного жанру розглянуто в аспекті обумовленості  їх  жанрової  специфіки  особливостями  культурно-історичної  доби,  що  належить  до глобальної епохи рефлективного традиціоналізму. Етимологію роману простежено в контексті контактно-генетичних (генологічних)  зв’язків  з  іншими  літературними  жанрами  і  жанровими  різновидами. Результати.Доведено, що ренесансний роман –це синтетичний роман, тому що він увібрав у себе риси жанрових  різновидів  роману –роману-епопеї,  роману-памфлету, пригодницького  роману,  рицарського роману,  роману-притчі,  панорамного  роману,  філософського  роману,  а  також  важливі  ознаки  інших жанрів  або  готові жанри. З’ясовано, що  ренесансний  синтетичний  роман  є  яскравим віддзеркаленням своєї епохи, естетика якої відзначалася багатомірністю, певною еклектичністю та тенденцією до узагальнення  (синтезу).  Це  обумовлено  належністю  Ренесансу  до  глобальної  епохи  рефлективного  традиціоналізму. Наукова новизна.У статті запропоноване власне визначення синтетичного роману, простежено його  етимологію  і  розвиток.  Виокремлені  характерні  жанрові  ознаки  синтетичного  роману,  а  також визначені його основні форматотворні чинники. Практичне значення.Матеріали даного дослідження можуть бути застосовані на практичних і семінарських заняттях з вивчення історії західноєвропейської літератури доби Ренесансу, а також при розробці лекційних курсів із зарубіжної літератури зазначеного періоду.</description>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/10020">
    <title>Інноваційні види практичних занять у форматі професійно-методичної підготовки майбутніх учителів української літератури</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/10020</link>
    <description>Title: Інноваційні види практичних занять у форматі професійно-методичної підготовки майбутніх учителів української літератури
Authors: Куцевол, Ольга Миколаївна
Abstract: У статті висвітлюється проблема модернізації практичних занять з методики навчання літератури. Мета статті –обґрунтувати теоретичні засади організації та проведення інноваційних видів практичних занять з методики навчання української літератури на основі діалогічного та інноваційно-креативного  підходів. Дослідницька  методика. Для  дослідження  використано  системний  підхід  із застосуванням методів аналізу й синтезу наукових джерел з філософії, педагогіки й методики навчання літератури.  На  основі  вивчення  передового  досвіду  організації  освіти  в університеті  проаналізовано найбільш перспективні можливості практичних  занять у сучасному виші. Використані методи  дослідження дали змогу порівняти основні елементи будови практичних занять з методики навчання літератури різних видів. Результати.У статті розглянуто різні підходи до проведення практичних занять за монологічним та діалогічним типом. Схарактеризовано практичне заняття діалогічного типу взаємодії викладача й студентів та його відмінності від такого заняття монологічного типу. Описано практичне заняття, проведене за моделлю «Викладач за дверима».Наукова новизна.Виклики модернізації вищої школи України детермінують зміну спрямованості професійно-методичної підготовки майбутніх учителів літератури з «наповнення»їх знаннями, уміннями й навичками на підготовку фахівців, готових до професійно-творчої діяльності, а також систематичного засвоєння досвіду вчителів-новаторів, продукування власних інновацій та постійного саморозвитку  індивідуально-творчого потенціалу. Практичне значення. Ця стаття може бути використана для подальшого вивчення проблеми становлення новітньої методики  викладання  літератури  у  вищій  школі.  Наукові  результати  дослідження  можуть  лягти  в  основу підготовки практичних занять з дисципліни «Методика навчання української літератури».</description>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/10019">
    <title>Рецепція жіночих образів у романі Мо Яня «Великі груди, широкі сідниці»</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/10019</link>
    <description>Title: Рецепція жіночих образів у романі Мо Яня «Великі груди, широкі сідниці»
Authors: Обихвіст, Марія Сергіївна
Abstract: Статтю присвячено дослідженню жіночих образів у романі сучасного китайського письменника Мо  Яня  «Великі груди, широкі сідниці» та виявленню  специфіки відображення соціалізації жінки у китайському суспільстві.Дослідницька методика. Під час аналізу жіночих образів використовуються  засади  школи  феміністичної  критики,  порівняльно-історичний,  культурно-історичний  методи. Звернення до феміністичної критики дозволяє проаналізувати актуалізацію жіночих образів. Використані методи дослідження сприяють систематизації жіночих персонажів та кращому розумінню соціалізації жінки в китайському суспільстві. Результати. У статті розглядаються шляхи зображення жіночих образів у сучасній китайській літературі,а також соціально-історичні чинники, що вплинули на визначення місця жінки у Китаї. Досліджуються поняття «феміністичний», «жіночий» і «феміний».Наукова новизна. Мо Янь займає провідне місце у сучасній китайській літературі, проте його роботи мало досліджені в українському літературознавстві. Стаття покликана привернути  більшу  увагу до новітньої літератури Китаю та сприяти поглибленню її вивчення.Практичне значення. Стаття може бути використана для вивчення питань вербалізації соціалізації жінки в художній літературі. Наукові результати дослідження можуть лягти в основу при написанні курсових та дипломних робіт.</description>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/10018">
    <title>Інтертекстуальний дискурс оповідання Л. фон Захер-Мазоха «Опришок»</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/10018</link>
    <description>Title: Інтертекстуальний дискурс оповідання Л. фон Захер-Мазоха «Опришок»
Authors: Сав’юк, Андрій Мирославович
Abstract: У статті розглянуто інтертекстуальний простір оповідання Л.фон Захер Мазоха«Опри-шок».  Мета статті –на рівні форми та змісту визначити особливості актуалізації інтертекстуального дискурсу.Дослідницька  методика.Дослідження  грунтується  на  інтертекстуальному  підході,  який передбачає вивчення твору крізь призму діалогічної взаємодії літератур. Застосовано контакто-генетичний та типологічний методи, які допомагають визначити типи міжтекстуальних відношень. Результати.Дослідження оповідання «Опришок» у площині міжтекстової взаємодії довело наявність у ньому різно-рідних претекстів, які актуалізуються як у формі алюзії-деталі, так і відкритого цитатного запозичення. Специфічна  особливість інтертекстуального простору оповідання пов’язана з авторськими інтенціями представити екзотичність гуцульського світу в контексті власного «міфу» Західної Європи, інших національних  та  культурних  типів,  показати  його  у  контексті  етноімагологічноговзаємовідображення  та сприймання. Наукова новизна.У статті вперше здійснено аналіз оповідання «Опришок» під кутом зору його  взаємодії  з  іншими  текстами,  визначено  типи  відношень  та  рівень  наближення  до  претексту. Практичне значення.Результати дослідження вказують на актуальність проблеми інтертекстуальності творчого доробку Л.фон Захер-Мазоха, що відкриває простір для подальших літературознавчих студій у вказаному руслі.</description>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

