<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9706">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9706</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9766" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9765" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9764" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9763" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-05-15T03:52:18Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9766">
    <title>Використання засобів української народної педагогіки у формуванні морально-етичних понять у позаурочній виховній роботі</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9766</link>
    <description>Title: Використання засобів української народної педагогіки у формуванні морально-етичних понять у позаурочній виховній роботі
Authors: Копчук-Кашецька, Марія Степанівна
Abstract: У статті визначено особливості формування морально-етичних понять школярів у позаурочній діяльності закладу загальної середньої освіти. Зокрема, виявлено позитивний вплив засобів української народної педагогіки на виховання моральних якостей учнів, окреслено народно-педагогічні методи стимулювання, серед яких: заохочення, спонукання та корекції їх поведінки дітей. Процес формування та розвитку моральних якостей у дітей відбувається у тісному взаємозв’язку навчання, розвитку та виховання, тобто не можна, наприклад, в освітньому процесі ставити за мету формування одних морально-етичних цінностей, а у позаурочній виховній роботі – інших. Результативність процесу морально-етичного виховання дітей значною мірою залежить від мети і тих виховних завдань, які ставить перед собою вчитель (вихователь), педагогічних засобів і форм організації освітнього процесу, принципів систематичності та педагогічної співпраці школи та сім’ї у вирішенні окресленої проблеми. У процесі формування морально-етичних понять в учнів у позаурочній виховній роботі, як і в навчально-пізнавальній діяльності, здійснюється у двох напрямах: пізнавальному та прикладному. Це означає, що учні, поруч із опануванням та поглибленням теоретичних знань, мають можливості для їх практичного застосування.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9765">
    <title>Роль дошкільної освіти у розвитку дитини та аналіз існуючої системи дошкільної освіти в Узбекистані</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9765</link>
    <description>Title: Роль дошкільної освіти у розвитку дитини та аналіз існуючої системи дошкільної освіти в Узбекистані
Authors: Мамадамінова, Нігора
Abstract: У статті здійснено аналіз сучасної системи дошкільної освіти Узбекистану, представлено її основні виклики, недоліки та реформи. Автор вважає, що реалізоване дослідження наголошує на важливості вивчення проблеми навчання у ранньому віці (3-5 років) та його впливу на майбутнє навчання й особистий розвиток дітей. У дослідженні також подано аналіз вітчизняних і зарубіжних перспектив окресленої проблеми. Дослідниця вважає, що розвинені країни приділяють все більше уваги підвищенню якості роботи дошкільних навчальних закладів, ефективності навчальної програми та впровадженню більшої кількості соціальних заходів для посилення розвитку м’яких навичок дітей. Водночас у статті йдеться про те, що ситуація є зовсім іншою у таких країнах, що розвиваються, як наприклад, Узбекистан. Таким чином, у статті наголошено на необхідності подальшого розгляду, реконструкції та модернізації системи дошкільної освіти та зокрема, ініціюванні деяких кампаній, спрямованих на розвиток особистісного та професійного розвитку молодої матері. Дослідження висвітлює вплив дошкільної освіти шляхом оцінки літератури в цій галузі, глибшого вивчення досвіду розвинених країн, а також розгляду ситуації в Узбекистані щодо згаданої галузі. Висновки статті можуть бути використані для імплементації освітньої політики та сприяння розвитку всієї системи освіти Узбекистану.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9764">
    <title>Критеріальний апарат дослідження стану сформованості партнерських взаємин підлітків в освітньому середовищі закладу середньої освіти</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9764</link>
    <description>Title: Критеріальний апарат дослідження стану сформованості партнерських взаємин підлітків в освітньому середовищі закладу середньої освіти
Authors: Сімсіт, Інна Ігорівна
Abstract: У статті узагальнено наукові підходи та представлено класифікацію компонентів, критеріїв, показників та рівнів сформованості партнерських взаємин підлітків. У рамках даної класифікації досліджено три компоненти сформованості партнерських взаємин підлітків, а саме, мотиваційно-ціннісний, якому відповідає аксіологічний критерій; когнітивний, що визначається операційно-когнітивним критерієм; діяльнісний, який характеризується поведінково-діяльнісним критерієм. Стосовно кожного з критеріїв виокремлено показники й рівні, які їм відповідають. Доведено, що до показників аксіологічного критерію за даним напрямом відносяться: показники, що ґрунтуються на розвитку сформованості партнерських взаємин підлітків через активізацію мотиваційно-ціннісних інтересів і потреб особистості; показники, визначені в контексті орієнтиру на соціальну відповідальність підлітків в умовах партнерських взаємин. Встановлено, що серед показників операційно-когнітивного критерію в цій сфері віднесено: показники, що базуються на виокремленні їх елементів, характерних для вказаної вікової групи (підхід за віковою ознакою); показники, що грунтуються на елементах усвідомлення та сприйняття; показники, визначені в площині орієнтиру на конструктивні результати формування знань та навичок від партнерських взаємин підлітків (конструктивістський підхід) (конструктивістський підхід); показники вказаної категорії, сформовані у рамках акценту на атрибутивному підході до навчальної діяльності. Визначено, що до складу показників поведінково-діяльнісного критерію віднесено: орієнтир на спільну участь у партнерських взаєминах через можливість реалізації певних спільних, партнерських заходів (акцій); орієнтир на результативність, ефективність та синергетичність. Структура, зміст зазначеної класифікації враховує основні наукові підходи за вказаним напрямом, передбачає універсалізацію положень сучасної наукової думки, оскільки враховує більшість поглядів та ознак даних структурних компонентів сформованості партнерських взаємин підлітків. Положення зазначеної класифікації можуть бути використані для створення методичного забезпечення оцінки даної проблематики, показники, рівні, наведені в дослідженні можуть виступати у якості оціночних. Встановлено, що окреслені характеристики зазначених компонентів, критеріїв, показників та їх рівнів відповідають характеристикам досліджуваної вікової групи підлітків шкільного освітнього середовища.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9763">
    <title>Реалізація трансдисциплінарного підходу в процесі формування комунікативно-стратегічної компетентності майбутніх учителів початкової школи</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9763</link>
    <description>Title: Реалізація трансдисциплінарного підходу в процесі формування комунікативно-стратегічної компетентності майбутніх учителів початкової школи
Authors: Оліяр, Марія Петрівна; Фомін, Катерина Василівна
Abstract: У статті обгрунтовано актуальність проблеми формування комунікативно-стратегічної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Наголошено на важливості реалізації комунікативного підходу у фаховій підготовці студентів за умов реформування системи освіти відповідно до Концепції нової української школи. Автори статті підкреслюють специфіку педагогічнго дискурсу як стратегічно спланованого та спрямованого на реалізацію визначеної комунікативної мети. Висвітлено результати анкетування студентів-випускників спеціальності “Початкова освіта”, яке підтвердило необхідність розроблення спеціальної методики формування комунікативно-стратегічної компетентності майбутніх педагогів. Розкрито суть трансдисциплінарного підходу як основи означеної методики. Подано характеристику, засадничі положення та наскрізну мету методики. Обгрунтовано, що в умовах організації педагогічного дискурсу метою стає процес начальної роботи, способи і методи здобування знань та засвоєння вмінь у специфічному інтерсуб’єктному комунікативно-діалогічному просторі, створеному викладачем, до якого студент прилучається як рівноправний учасник комунікації в колі інших учасників зі спільним розумінням соціальної ситуації, специфіки майбутньої професії, фахової мови. Визначено комунікативні поняття навігаційного характеру та схарактеризовано концептуальні поля взаємопов’язаних комунікативних понять для забезпечення трансдисциплінарних зв’язків. Розкрито принципи реалізації запропонованої методики: відповідність змодельованого навчального процесу кінцевій меті підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах комунікативного середовища сучасної початкової школи; урахування специфіки майбутньої професійної діяльності студентів; урахування психологічних особливостей засвоєння майбутніми вчителями комунікативних знань та вмінь; оптимальне поєднання теоретичних знань та практичних умінь студентів; вибір найбільш ефективних форм, методів, технологій формування комунікативно-стратегічної компетентності.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

