<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9255">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9255</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9388" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9387" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9386" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9385" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-05-15T10:38:26Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9388">
    <title>Застосування методу усереднення до задач оптимального керування імпульсними системами</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9388</link>
    <description>Title: Застосування методу усереднення до задач оптимального керування імпульсними системами
Authors: Ковальчук, Тетяна Василівна; Могильова, Вікторія Віталіївна; Станжицький, Олександр Миколайович; Шовкопляс, Тетяна Володимирівна
Abstract: Розглянуто задачу оптимального керування на скінченному часовому інтервалі для системи диференціальних рівнянь з імпульсною дією у фіксовані моменти часу та відповідну їй усереднену систему звичайних диференціальних рівнянь.&#xD;
Доведено існування оптимального керування точної та усередненої задач, а також встановлено, що оптимальне керування усередненої задачі здійснює наближений оптимальний синтез точної задачі. Основним результатом роботи є теорема, яка доводить, що оптимальне керування усередненої задачі є майже оптимальним для точної. Отримано обгрунтування близькості розв'язків точної та усередненої задач.</description>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9387">
    <title>Замітка про узагальнення ін'єктивних модулів</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9387</link>
    <description>Title: Замітка про узагальнення ін'єктивних модулів
Authors: Туркмен, Б. Н.; Туркмен, Е.
Abstract: Як належне узагальнення ін'єктивних модулів у термінах доповнень скажемо, що модуль &#xD;
M&#xD;
 має властивість (ME), якщо як тільки &#xD;
M&#xD;
⊆&#xD;
N&#xD;
,&#xD;
 то &#xD;
M&#xD;
 має доповнення &#xD;
K&#xD;
 в &#xD;
N&#xD;
, де &#xD;
K&#xD;
 має взаємне доповнення в &#xD;
N&#xD;
. У цьому дослідженні ми отримуємо, що &#xD;
(&#xD;
1&#xD;
)&#xD;
 напівпростий &#xD;
R&#xD;
-модуль &#xD;
M&#xD;
 має властивість (E) тоді і тільки тоді, коли &#xD;
M&#xD;
 має властивість (ME); &#xD;
(&#xD;
2&#xD;
)&#xD;
 напівпростий лівий &#xD;
R&#xD;
-модуль &#xD;
M&#xD;
 над комутативним нетеровим кільцем &#xD;
R&#xD;
 має властивість (ME) тоді і тільки тоді, коли &#xD;
M&#xD;
 алгебраїчно компактний та тоді і тільки тоді, коли майже всі ізотопні компоненти &#xD;
M&#xD;
 є нульовими; &#xD;
(&#xD;
3&#xD;
)&#xD;
 модуль &#xD;
M&#xD;
 над регулярним кільцем фон Неймана має властивість (ME) тоді і тільки тоді, коли він ін'єктивний; &#xD;
(&#xD;
4&#xD;
)&#xD;
 основна область ідеалу &#xD;
R&#xD;
 є досконалою зліва, якщо кожен вільний лівий &#xD;
R&#xD;
-модуль має властивість (ME)</description>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9386">
    <title>Нерівність типу Вімана для аналітичних та цілих функцій і  h -міра виняткових множин</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9386</link>
    <description>Title: Нерівність типу Вімана для аналітичних та цілих функцій і  h -міра виняткових множин
Authors: Скасків, Олег Богданович; Куриляк, Андрій Олегович
Abstract: Нехай &#xD;
E&#xD;
R&#xD;
 &#xD;
−&#xD;
 клас аналітичних функцій &#xD;
f&#xD;
, представлених степеневими рядами вигляду &#xD;
f&#xD;
(&#xD;
z&#xD;
)&#xD;
=&#xD;
+&#xD;
∞&#xD;
∑&#xD;
n&#xD;
=&#xD;
0&#xD;
 &#xD;
a&#xD;
n&#xD;
z&#xD;
n&#xD;
 з радіусом збіжності &#xD;
R&#xD;
:=&#xD;
R&#xD;
(&#xD;
f&#xD;
)&#xD;
∈&#xD;
(&#xD;
0&#xD;
;&#xD;
+&#xD;
∞&#xD;
]&#xD;
.&#xD;
 Для &#xD;
r&#xD;
∈&#xD;
[&#xD;
0&#xD;
,&#xD;
R&#xD;
)&#xD;
 через &#xD;
M&#xD;
f&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
=&#xD;
max&#xD;
{&#xD;
|&#xD;
f&#xD;
(&#xD;
z&#xD;
)&#xD;
|&#xD;
:&#xD;
 &#xD;
|&#xD;
z&#xD;
|&#xD;
=&#xD;
r&#xD;
}&#xD;
 та &#xD;
μ&#xD;
f&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
=&#xD;
max&#xD;
{&#xD;
|&#xD;
a&#xD;
n&#xD;
|&#xD;
r&#xD;
n&#xD;
:&#xD;
n&#xD;
≥&#xD;
0&#xD;
}&#xD;
 відповідно позначимо максимум модуля і максимальний член степеневого ряду. Через &#xD;
H&#xD;
R&#xD;
, &#xD;
R&#xD;
≤&#xD;
+&#xD;
∞&#xD;
, також позначимо клас неперервних додатних функцій, що зростають на інтервалі &#xD;
[&#xD;
0&#xD;
;&#xD;
R&#xD;
)&#xD;
 до &#xD;
+&#xD;
∞&#xD;
 і таких, що &#xD;
h&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
≥&#xD;
2&#xD;
 для всіх &#xD;
r&#xD;
∈&#xD;
(&#xD;
0&#xD;
,&#xD;
R&#xD;
)&#xD;
 і &#xD;
∫&#xD;
R&#xD;
r&#xD;
0&#xD;
h&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
d&#xD;
ln&#xD;
r&#xD;
=&#xD;
+&#xD;
∞&#xD;
 для деякого &#xD;
r&#xD;
0&#xD;
∈&#xD;
(&#xD;
0&#xD;
,&#xD;
R&#xD;
)&#xD;
. Доведено, зокрема, такі твердження.&#xD;
&#xD;
1&#xD;
0&#xD;
.&#xD;
 Якщо &#xD;
h&#xD;
∈&#xD;
H&#xD;
R&#xD;
 і &#xD;
f&#xD;
∈&#xD;
E&#xD;
R&#xD;
,&#xD;
 то для довільного &#xD;
δ&#xD;
&gt;&#xD;
0&#xD;
 існують &#xD;
E&#xD;
(&#xD;
δ&#xD;
,&#xD;
f&#xD;
,&#xD;
h&#xD;
)&#xD;
:=&#xD;
E&#xD;
⊂&#xD;
(&#xD;
0&#xD;
,&#xD;
R&#xD;
)&#xD;
, &#xD;
r&#xD;
0&#xD;
∈&#xD;
(&#xD;
0&#xD;
,&#xD;
R&#xD;
)&#xD;
, такі що&#xD;
∀&#xD;
 &#xD;
r&#xD;
∈&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
0&#xD;
,&#xD;
R&#xD;
)&#xD;
∖&#xD;
E&#xD;
:&#xD;
 &#xD;
M&#xD;
f&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
≤&#xD;
h&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
μ&#xD;
f&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
{&#xD;
ln&#xD;
h&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
ln&#xD;
(&#xD;
h&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
μ&#xD;
f&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
)&#xD;
}&#xD;
1&#xD;
/&#xD;
2&#xD;
+&#xD;
δ&#xD;
та&#xD;
∫&#xD;
E&#xD;
h&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
d&#xD;
ln&#xD;
r&#xD;
&lt;&#xD;
+&#xD;
∞&#xD;
.&#xD;
2&#xD;
0&#xD;
.&#xD;
 Якщо додатково припустити, що функція &#xD;
f&#xD;
∈&#xD;
E&#xD;
R&#xD;
 необмежена, то співвідношення&#xD;
ln&#xD;
M&#xD;
f&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
≤&#xD;
(&#xD;
1&#xD;
+&#xD;
o&#xD;
(&#xD;
1&#xD;
)&#xD;
)&#xD;
ln&#xD;
(&#xD;
h&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
μ&#xD;
f&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
)&#xD;
виконується при &#xD;
r&#xD;
→&#xD;
R&#xD;
, &#xD;
r&#xD;
∉&#xD;
E&#xD;
.&#xD;
&#xD;
Зауважимо, що з твердження &#xD;
1&#xD;
0&#xD;
 при &#xD;
h&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
≡&#xD;
const&#xD;
 випливає класична теорема Вімана-Валірона для цілих функцій, а при &#xD;
h&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
≡&#xD;
1&#xD;
/&#xD;
(&#xD;
1&#xD;
−&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
 &#xD;
−&#xD;
 теорема про нерівність типу Кеварі для аналітичних функцій в одиничному крузі. З твердження &#xD;
2&#xD;
0&#xD;
 у випадку, коли &#xD;
ln&#xD;
h&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
=&#xD;
o&#xD;
(&#xD;
ln&#xD;
μ&#xD;
f&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
)&#xD;
, &#xD;
r&#xD;
→&#xD;
R&#xD;
, отримуємо, що співвідношення &#xD;
ln&#xD;
M&#xD;
f&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
=&#xD;
(&#xD;
1&#xD;
+&#xD;
o&#xD;
(&#xD;
1&#xD;
)&#xD;
)&#xD;
ln&#xD;
μ&#xD;
f&#xD;
(&#xD;
r&#xD;
)&#xD;
 виконується при &#xD;
r&#xD;
→&#xD;
R&#xD;
, &#xD;
r&#xD;
∉&#xD;
E&#xD;
.</description>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9385">
    <title>Деякі властивості поліноміальоно обмежених о-мінімальних продовжень дійсного поля і деяких квазіаналітичних локальних кілець</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9385</link>
    <description>Title: Деякі властивості поліноміальоно обмежених о-мінімальних продовжень дійсного поля і деяких квазіаналітичних локальних кілець
Authors: Беррахо, М.
Abstract: У цій роботі ми досліджуємо теорему Вейєрштрасса про подільність над кільцями гладких ростків, які можна визначити у довільному поліноміально обмеженому о-мінімальному розширенні дійсного поля, давши деякі критерії, що задовольняють цю теорему. Потім досліджуємо деякі топологічні властивості деяких квазіаналітичних підкілець кільця гладких ростків для &#xD;
(&#xD;
x&#xD;
1&#xD;
)&#xD;
-адичної топології показуючи, що ці кільця є сепарабельними метричними просторами. Також наводимо критерій їх повноти щодо &#xD;
(&#xD;
x&#xD;
1&#xD;
)&#xD;
-адичної топології.</description>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

