<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/8074">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/8074</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9861" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9860" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9859" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/9858" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-05-15T09:15:34Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9861">
    <title>Взаємна довіра як умова виховання дітей-сиріт у контексті особистісної парадигми</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9861</link>
    <description>Title: Взаємна довіра як умова виховання дітей-сиріт у контексті особистісної парадигми
Authors: Лялюк, Галина Миколаївна
Abstract: У статті актуалізовано проблему впровадження інноваційних підходів у вихованні дітей-сиріт в Україні, що  перебувають  в  державних  закладах  опіки.  Метою  статті  є  аналіз  особливостей  формування  суб’єкт-суб’єктної  взаємодії вихователя та дитини-сироти на основі принципу довіри. Розглянуто  основні  положення  особистісно-гуманістичної  стратегії  педагогічної  парадигми,  роль  довірливих  стосунків  у  суб'єкт-суб'єктній  взаємодії  педагога  та  вихованця.  Зазначено,  що  виховання  дітей-сиріт  у    контексті  особистісної  парадигми  передбачає  реалізацію  принципу  гуманізації  виховання  –  сприйняття  дитини  як  вищої  соціальної цінності, визнання її прав на свободу, розвиток здібностей, виявлення її індивідуальності. Здійснено   аналіз   феномену   довіри   на   основі   психолого-педагогічних   наукових   досліджень.   Обґрунтовано   необхідність  реалізації  принципу  довіри  опікунсько-виховної  діяльності,  який  виступає  умовою  результативності  продуктивного розвитку особистості дитини-сироти, уможливлює творче розкриття її унікальних потреб і здібностей, активізацію її особистісного ресурсу. У  суб’єкт-суб’єктній  взаємодії  вихователя  та  дитини-сироти  довіра  стимулює  процес  відвертості,  «прозорості»,  саморозкриття,  що  виступає  умовою  результативності  продуктивного  розвитку  особистості  дитини-сироти.  Тільки  системна  реалізація  умов,  дотримання  яких  забезпечить  реалізацію  принципу  довіри  у  вихованні  особистості  дитини-сироти допоможе здійснити ефективну підтримку дітям, що залишились без піклування батьків, та підвищити  успішність виховного процесу загалом.</description>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9860">
    <title>Формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку в процесі інтеграції мовленнєвої та образотворчої діяльності</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9860</link>
    <description>Title: Формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку в процесі інтеграції мовленнєвої та образотворчої діяльності
Authors: Котелянець, Юлія Сергіївна
Abstract: У статті зрозглядаються теоретичні аспекти формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку, зокрема, акцентується увага на інтеграції образотворчих видів діяльності й розвитку мовлення. На основі аналізу досліджень  уточнено  сутність  поняття  «творча  активність»;  акцентовано  увагу,  що  одним  з  показників  розвитку  творчої активності особистості є цілісність сприйняття дітьми творів мистецтва. Встановлено, що організація процесу формування  творчої  активності  неможлива  без  опори  на  різні  види  діяльності  дітей  дошкільного  віку:  розвиток  зв’язного мовлення, словотворчість, образотворча та конструктивна діяльність тощо. Запропоновано ряд складових, які  забезпечать  ефективність  організації  освітнього  процесу  закладів  дошкільної  освіти  (ЗДО)  з  метою  формування  творчої активності дітей старшого дошкільного віку.</description>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9859">
    <title>Формування підприємницької компетентності здобувачів загальної середньої освіти: зарубіжний досвід</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9859</link>
    <description>Title: Формування підприємницької компетентності здобувачів загальної середньої освіти: зарубіжний досвід
Authors: Завгородня, Тетяна Костянтинівна
Abstract: У статті проаналізовано науковий доробок вітчизняних та зарубіжних дослідників з проблеми формування підприємницької  компетентності  особистості,  зокрема  учнів;  розкрито  сутність  цієї  дефініції,  її  критерії  та  показники,  описано досвід формування підприємницької компетентності в здобувачів закладів загальної середньої освіти зарубіжних країн.  Результати  аналізу  психолого-педагогічних  праць  засвідчили,  що  значне  місце  в  сучасній  освіті  відводиться  дослідженню  проблем  компетентнісного  підходу  в  загальноосвітніх  закладах  освіти,  намагання  визначити  основні  компетентності  в  освітніх  програмах  як  орієнтир  визначення  науково-методичного  забезпечення  якості  підготовки  випускників. Тому сьогодні проблемі реалізації компетентісного підходу в закладах освіти присвячені праці вітчизняних й зарубіжних науковців (М. Альберт, Д. Адамсон, Е. Бобінська, С. Бондар, І. Галяміна, П. Друкер, С. Гончаренко, М. Крейн, С. Клепко, Т. Матвеєва, Г.Назаренко, О. Проценко, К. Рендол, М. Романова, О. Романовський, Г. Селевко, О.Сулаєва, Ю.  Татур,  M.  Товкало,  С.  Шишов,  Д.  Шеферд,  Р.  Шиян,  В.  Ягупов  та  ін.).  Зазначено,  що  успішному  розв’язанню  цієї  проблеми  сприяє  розробка  на  рівні  ЄС  та  окремих  країн  нормативно-правової  бази;  переходу  шкільної  освіти  до  компетентнісної моделі; насичення змісту навчальних дисциплін і форм виховання матеріалом, який уможливить краще підготувати  майбутнє  покоління  до  подальшого  життя,  сформувати  особистості  майбутніх  креативних  підприємців;  реалізація  цілісного,  комплексного  творчого  підходу  педагога  до  організації  та  проведення  процесів  навчання  й  виховання,  урахування  вікових  та  особистісних  особливостей  учнів.  проблема  компетентнісного  підходу  до  загальної  середньої освіти є актуальною у світовому масштабі, а її успішне розв’язання уможливить краще підготувати прийдешнє покоління  до  подальшого  життя,  сформувати  у  випускника  розвинене  критичне  мислення,  готовність  до  інноваційної  діяльності, комунікативні навички та вміння працювати в команді, а відтак вдало побудувати власну кар’єру.   Подальшого  дослідження  вимагають  (з-поміж  іншого)  питання  підготовки  майбутніх  педагогів  до  здійснення  формування підприємницької компетентності учнів загальноосвітніх закладів.</description>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/9858">
    <title>Інклюзивний простір у дитячій літературі (на матеріалі казки «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама» Оксани Драчковської)</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/9858</link>
    <description>Title: Інклюзивний простір у дитячій літературі (на матеріалі казки «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама» Оксани Драчковської)
Authors: Деркачова, Ольга Сергіївна; Ушневич, Соломія Едуардівна; Титунь, Оксана Леонідівна
Abstract: Стаття  присвячена  дослідженню  інклюзивного  простору  в  дитячій  інклюзивній  літературі.  Створення  українського  інклюзивного  освітнього  середовища  є  важливою  проблемою  сьогодення.  Проте  не  менш  важливим  є  не лише дружній простір, а й дружній соціум. Вихованню дружньої спільноти сприяє інклюзивна література, зокрема література для найменших. Особливості українського інклюзивного середовища у літературному контексті розглядаємо на прикладі книги для маленького читача Оксани Драчковської «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама». Метою письменниці й, відповідно, мами Зайчихи з літературної казки є вирішення проблем у створенні такого середовища. У  ньому  всі  діти  навчаються  разом  у  системі  масової  освіти  за  загальноосвітніми  навчальними  програмами,  що  пристосовані до потреб такої дитини. Авторка створює ідеально-правильний, взірцевий інклюзивний простір, в якому зручно і добре всім.</description>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

