<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/698">
    <title>DSpace Community:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/698</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/741" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/735" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/734" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/733" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-05-15T11:14:15Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/741">
    <title>Релігійні орієнтації особистості у структурі її релігійної свідомості та релігійного досвіду</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/741</link>
    <description>Title: Релігійні орієнтації особистості у структурі її релігійної свідомості та релігійного досвіду
Authors: Мельник, Юлія Сергіївна
Abstract: У статті досліджується актуальна проблема індивідуального ставлення людини до релігійних орієнтацій в аспекті методології особистісного підходу. Аналізуються основні чинники розвитку релігійних орієнтацій особистості.Описуються й узагальнюються результати теоретичного дослідження, базою для якого слугували праці відомих науковців. Здійснюється порівняльний аналіз трьох груп із різним типом релігійної орієнтації: ті, які тяжіють до внутрішньої релігійності, «змішаний» тип релігійності та люди із зовнішньою релігійністю; виокремлено низку чинників, що впливають на релігійні орієнтації особистості: сам феномен релігійності, релігійна свідомість, релігійний досвід, релігійні цінності, релігійні переживання тощо. Кожен із перелічених чинників здійснює специфічний вплив на індивіда, в наслідок чого формується цілісна релігійна орієнтація (ставлення індивіда до релігії як у теоретичному розумінні, так і в практичному застосуванні).</description>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/735">
    <title>Критерії та показники розвитку суб’єктної позиції особистості у студентському віці</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/735</link>
    <description>Title: Критерії та показники розвитку суб’єктної позиції особистості у студентському віці
Authors: Вовк, Валентина
Abstract: Стаття присвячена дослідженню феномену суб’єктної позиції особистості майбутньго фахівця. Актуалізовано проблему розвитку суб’єктної позиції в середовищі вищої школи, оскільки втрата суб’єктних проявів особистості є переважаючими характеристиками багатьох студентів вузів. Здійснено аналіз та систематизаціюхарактеристик означеного поняття у розумінні низкою вчених. Уточнено поняття суб’єктної позиції студента, сутність якого полягає у системі особистісно-значущих, ціннісно-смислових ставлень до процесу навчання, до обраної професії, до себе як до фахівця і до свого майбутнього професійного шляху, спрямованих на саморозвиток та самоактуалізацію. Суб’єктна позиція реалізується у таких критеріях та показниках, як: ціннісні орієнтації, що відображають осмисленість минулого, теперішнього життя та майбутніх перспектив; характер мотивів учбово-професійної діяльності, що передбачає наявність внутрішньої мотивації учбово-професійної діяльності; прагнення до самоактуалізації, яка є провідним мотивом, що спонукає до максимальних досягнень у майбутній професії через самопізнання, саморозвиток, самовдосконалення, самозміну, самоздійснення; властивості особистості як суб’єкта діяльності, які генералізуються в таких якостях, як активність, відповідальність та автономність; локус контролю, який передбачає взяття на себе відповідальності за події власного життя та пояснення їх власною поведінкою, волею, прагненнями, можливостями та адекватно оціненими здібностями; саморегуляція, яка реалізується в уміннях усвідомлювати, контролювати та коригувати власну поведінку; самоставлення як здатність поважати і цінувати себе таким, який є, розуміючи і приймаючи як свої можливості, так і обмеження,та рефлексивність, що виявляється в адекватній оцінці та осмисленні власних професійних можливостей.</description>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/734">
    <title>Психологічний супровід становлення успішної особистості у професійному середовищі в умовах соціальних та освітніх реформ</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/734</link>
    <description>Title: Психологічний супровід становлення успішної особистості у професійному середовищі в умовах соціальних та освітніх реформ
Authors: Горова, Олена
Abstract: Професійне становлення особистості супроводжує всі етапи соціально-вікового розвитку особистості. Трудова діяльність є основним видом суспільної активності, який дозволяє працівнику задовольняти основні потреби, особливо у процесі постійних соціальних, освітніх реформ. Важливим завданням психологічного супроводу працівника у процесі виконання професійної діяльності є забезпечення сприятливих умов формування професійно важливих якостей. Соціальна успішність є результатом ефективного розв’язання виробничих завдань, які мають суспільно корисну важливість та пов’язані з потребами інших людей. Якісний прогресивний розвиток працівника можливий лише за умови збереження стійкого позитивного ставлення до професії. Позитивна професійна самоідентифікація пов’язана з ототожненням та персоналізацією працівником особистісних рис працівників, які досягли успіху у професії, мають суспільно визнані результати діяльності. Таким чином, професійна успішність як суб’єктне новоутворення у якості відчуття гордості за власні результати діяльності забезпечує реалізацію традиції наставництва і передачі позитивного професійного досвіду.Професійно успішний працівник усвідомлює необхідність та важливість результатів своєї діяльності для інших, що вимагає, відповідно, від соціального середовища усвідомлення необхідності визнання результатів діяльності фахівців. Знехтуваний суспільством працівник, або той, результати діяльності якого позиціонуються як меншовартісні, дистанціюється від професії та має негативний потенціал розвитку.</description>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/733">
    <title>Обґрунтування принципу білатерально-емотивної довіри у моральному вихованні дошкільників</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/733</link>
    <description>Title: Обґрунтування принципу білатерально-емотивної довіри у моральному вихованні дошкільників
Authors: Лохвицька, Любов Василівна
Abstract: Стаття присвячена висвітленню сутнісного змісту психологічних основ принципу білатерально-емотивної довіри (БЕД) у контексті реалізації особистісно-деонтологічного підходу (ОДП) в моральному вихованні дітей дошкільного віку. Розкрито ідеологічні постулати зазначеного принципу, якими є вчення моральних психологів, що представляють американську наукову школу, та доробок українських дослідників. Запропоновано новаційне формулювання специфіки принципу білатерально-емотивної довіри (БЕД) у моральному вихованні дошкільників, що базується на визначенні кожного структурного компонента. Конкретизовано обґрунтування довіри, яку розглядаємо через призму морального розвитку особистості в різних наукових підходах: психосоціального, соціокультурного, гуманістичного. Визначаємо її багатоаспектність: як базове почуття у структурі особистості, як потребу, як ставлення, як основу позитивної Я-концепції; структуру та особливості становлення в період дошкільного дитинства. Здійснено аналіз своєрідності процесу розвитку довірливого ставлення як моральної потреби на етапі раннього дошкільного віку з опорою на сучасні дослідження американського науковця Д. Нарваез (D. Narvaez). Доведено раціональність наукового твердження про врахування «еволюційної ніші розвитку» (EDN – evolved developmental niche) в оптимізації процесу морального виховання дитини. Щодо поняття білатеральності, то воно розглядається як двосторонність у взаємодії між дитиною і дорослим (формула суб’єкт-суб’єктних взаємин). Розкрито місце емотивного (як емоційного) компонента у структурі принципу білатерально-емотивної довіри (БЕД). Як результат, запропоновано таке авторське тлумачення принципу білатерально-емотивної довіри: рівноцінне двостороннє емоційне ставлення обох сторін одна до одної, в основу якого закладено виконання норм моралі. Зроблено висновки про те, що побудова процесу морального виховання дошкільників з дотриманням принципу білатерально-емотивної довіри у межах особистісно-деонтологічного підходу забезпечить формування у дітей сукупності моральних уявлень, емоцій та почуттів як основ моральної поведінки.</description>
    <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

