http://hdl.handle.net/123456789/23246 2026-05-15T10:39:07Z http://hdl.handle.net/123456789/23257 Title: Роль хмарних технологій у сучасному розвитку банківських установ Authors: Шкарлет, Сергій Миколайович; Дубина, Максим Вікторович; Щур, Роман Іванович; Шишкіна, Олена Вікторівна Abstract: Процес цифровізації сфери фінансових послуг сьогодні зумовлений об’єктивними причинами, які пов’язані з невідворотним розвитком цифрових технологій та їхнім активним запровадженням банківськими установами. Хмарні технології є невід’ємною складовою цифрових інновацій, які зазначені установи використовують у своїй діяльності. Ці технології також перебувають у процесі активного розвитку та адаптації до специфіки функціонування різних фінансових посередників, зокрема комерційних банків. У статті приділено особливу увагу дослідженню використання хмарних технологій у роботі банківських установ, враховуючи специфіку їхньої економічної діяльності та роль у розвитку фінансової системи й національної економіки. Для цього визначено ключові характеристики застосування хмарних технологій і обґрунтовано специфічні риси господарської діяльності комерційних банків з урахуванням можливостей використання технологій штучного інтелекту. Також проаналізовано роль хмарних технологій у сучасному розвитку банківських установ у системі інформаційної безпеки. Для розуміння неоднозначності наслідків використання хмарних технологій проведено дослідження позитивних і негативних наслідків їхнього використання у роботі комерційних банків. У підсумку встановлено, що хмарні технології вже сьогодні є невід’ємною складовою розвитку будь-якого комерційного банку. Завдяки їх застосуванню можна задіяти потенціал інших цифрових технологій і, у поєднанні з побудовою дієвої системи цифрової трансформації, забезпечити високий рівень конкурентоспроможності та динамічний, регульований розвиток банку в умовах цифровізації економічних відносин і зміни усталеної моделі функціонування ринку фінансових послуг. У статті сформульовано перспективні напрямки використання та адаптації хмарних технологій комерційними банками з урахуванням їхніх можливостей та загроз. Також визначено, що поступове зростання попиту зі сторони цих установ на відповідні послуги сприятиме і виникненню нових змін на ринку хмарних послуг, враховуючи їхні можливості щодо формування такого попиту та масштаби діяльності, які обумовлюють і потреби у побудові дієвих інформаційних систем для власної роботи. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23256 Title: Інфраструктурні детермінанти соціальної вразливості населення Authors: Вовк, Ростислав Орестович; Агрес, Оксана Григорівна; Шкромида, Віталій Васильович; Садура, Оксана Борисівна; Дума, Олег Ігорович; Камінський, Любомир-Роман Юрійович; Блюмська-Данько, Ксенія Abstract: У сучасних умовах глобалізації та посилення конкуренції питання соціальної відповідальності бізнесу набуває особливої актуальності, оскільки інтеграція соціальних ініціатив у корпоративну стратегію сприяє не лише покращенню іміджу компаній, але й забезпечує їхню фінансову стабільність та сталий розвиток. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю поглибленого аналізу впливу соціальної відповідальності бізнесу на економічні показники підприємств в умовах економічної невизначеності та кризових явищ. У ході дослідження соціальної відповідальності бізнесу було розглянуто два основні напрями корпоративної соціальної відповідальності: внутрішній та зовнішній. Внутрішня корпоративна соціальна відповідальність включала витрати на працівників, зокрема соціальні виплати, програми підвищення кваліфікації, забезпечення безпечних умов праці тощо. Аналіз показав, що протягом досліджуваного періоду витрати на внутрішню корпоративну соціальну стабільно зростали, що свідчить про посилення уваги підприємств до соціального добробуту працівників. Щодо зовнішньої корпоративної соціальної відповідальності, було визначено та обґрунтовано діяльність підприємств, що реалізують соціальні проекти у різних напрямах, таких як екологічна безпека, підтримка місцевих громад, благодійність та інноваційні освітні програми. Наведено конкретні приклади підприємств, що інвестують у ці напрями, а також суми їхніх соціальних витрат. Встановлено, що компанії, які активно впроваджують зовнішні соціальні проекти, привертають більше уваги з боку зовнішніх інвесторів, що сприяє підвищенню їхньої фінансової привабливості. У рамках дослідження було запропоновано лінійну модель типу ERR-сіль для визначення впливу капітальних інвестицій у соціальні проекти на прибутковість підприємств. Застосування цієї моделі дозволило встановити чіткий взаємозв'язок між рівнем соціальних інвестицій та фінансовими показниками компаній. Результати дослідження підтверджують, що інтеграція принципів соціальної відповідальності у бізнес-стратегії не лише покращує соціальний клімат всередині компанії, але й позитивно впливає на її прибутковість, сприяючи залученню інвестицій і зміцнен-ню конкурентних позицій на ринку. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23255 Title: Бар’єри та можливості розвитку підприємництва в Україні: у напрямку сталого та стійкого економічного майбутнього Authors: Кропельницька, Світлана Орестівна; Єкімов, Сергій; Александрович, Олег Любомирович Abstract: У статті досліджено ключові бар’єри та нові можливості для розвитку підприємництва в Україні в умовах економічної трансформації, післявоєнного відновлення та прагнення до сталого розвитку. Підприємницька екосистема України впродовж тривалого часу зазнавала інституційних та регуляторних викликів, характерних для пострадянських перехідних економік, зокрема складних адміністративних процедур, корупційних ризиків, обмеженого доступу до фінансування та значного обсягу тіньового сектору. Ці проблеми значно загострилися внаслідок повномасштабної війни, що триває з 2022 року, спричинивши руйнування інфраструктури, порушення ринків і безпрецедентну невизначеність. Водночас з’явилися нові можливості. Цифровізація державних послуг, розширення міжнародних програм підтримки та проактивна адаптація мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) до умов воєнного часу створюють потенціал для підприємницького відновлення. У статті здійснено синтез наукової літератури, звітів міжнародних організацій і статистичних даних для комплексного аналізу двоїстої природи підприємницького середовища України — середовища, позначеного як структурними обмеженнями, так і проявами стійкості та інновацій. Особливу увагу приділено фінансовим бар’єрам, інституційним реформам, ролі цифрових платформ, зокрема “Дія”, а також зростаючій участі жінок і внутрішньо переміщених осіб у підприємництві. Дослідження підкреслює важливість публічно-приватного партнерства та стратегічного узгодження із Цілями сталого розвитку (ЦСР), особливо у площині інклюзивного економічного зростання та зайнятості. Встановлено, що підприємництво може стати рушієм довгострокової стійкості та відбудови України за умови реалізації цільових політик, спрямованих на подолання структурних бар’єрів, масштабування інклюзивного фінансування, підтримку підприємницької освіти та інновацій. Подано практичні рекомендації для державних інституцій, партнерів з розвитку та місцевих зацікавлених сторін щодо зміцнення підприємницької екосистеми у повоєнний період. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23254 Title: Фермерські господарства в умовах невизначеності воєнного часу та їх внесок у розвиток економіки Authors: Шпикуляк, Олександр Григорович; Гуменюк, Мар'яна Мирославівна; Шеленко, Діана Іванівна; Неміш, Дмитро Васильович; Баланюк, Сергій Іванович Abstract: Фермерські господарства в умовах невизначеності воєнного часу відзначилися гнучкістю і здатністю пристосовуватися до зміни економічних умов в Україні, високою маневреністю стосовно зміни ринкової кон’юктури та мобільністю і динамічністю з погляду можливості їх трансформування, згортання та релокації виробництва. Фермерство, у якому гармонійно поєднуються можливості сім’ї і ферми у розвитку економічних, екологічних, соціальних та культурних функцій, має найбільші можливості у забезпеченні сталого розвитку сільських територій, а також досягненні критеріїв резильєнтності, що актуалізує дослідження його розвитку. Метою дослідження є визначення тенденцій розвитку фермерських господарств України в умовах невизначеності зумовлених воєнним станом та обґрунтування заходів щодо забезпечення їх сталого розвитку. Узагальнення наукових досліджень дало можливість систематизувати класифікацію фермерських господарств за критерієм площі сільськогосподарських угідь та характером діяльності. Встановлено, що з погляду дотримання принципів сталого розвитку, доцільно виділити такі перспективні види фермерства, як крафтове, органічне, соціальне, ветеранське та солідарне. Обґрунтовано функції фермерських господарств в умовах повоєнного відновлення сільських територій. За результатами оцінки сучасного стану та розвитку фермерських господарств в Україні, визначено, що середня площа одного фермерського господарства становить 187 га, а частка фермерських господарств, які займають площу до 100 га – 68,9% від загальної кількості фермерських господарств. Найбільш чисельною за кількістю (31,9%) є група фермерських господарств площею 20-50 га. В результаті негативного впливу ряду чинників обумовлених воєнним станом в динаміці вартість валової продукції фермерських господарств України зменшилася на 4,5%, зокрема вартість валової продукції рослинництва – на 4,3%. Вартість валової продукції тваринництва коливається на рівні 6-7 млрд грн. з незначною поправкою на умови невизначеності. Для розвитку фермерських господарств на засадах сталості пропонується сукупність заходів на основі стимулювання інноваційного, соціального та інституційного функціоналу. 2025-01-01T00:00:00Z