<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/22955">
    <title>DSpace Community:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/22955</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/22995" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/22993" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/22992" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/22991" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-05-15T11:26:19Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/22995">
    <title>Сучасні тенденції викладання зарубіжної літератури та іентегрованого курсу літератур (української та зарубіжної)</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/22995</link>
    <description>Title: Сучасні тенденції викладання зарубіжної літератури та іентегрованого курсу літератур (української та зарубіжної)
Authors: Ніколенко, Ольга
Abstract: Мета – охарактеризувати сучасну систему літературної освіти України в контексті Нової української школи. Наразі в Україні відбувається реформа середньої освіти. Ця реформа отримала назву «Нова українська школа». Причиною реформи став курс України на вступ до Європейського Союзу. У 2014 році Україна офіційно проголосила цей курс, а з 2022 року Україна стала країною-кандидатом на членство в Європейському Союзі. У 2018 році Рада Європи підготувала загальні рекомендації у сфері освіти, якими керуються всі країни ЄС. Україна також прийняла ці рекомендації як керівництво до дії. Саме тому ми зараз проводимо реформу середньої освіти. Основною метою цієї реформи є формування ключових компетентностей у процесі вивчення різних дисциплін. Реформа освіти в Україні спрямована не лише на формування ключових компетентностей, а й на розширення індивідуальної траєкторії учнів та збільшення академічної свободи вчителів. У зв’язку з цим школи (за участі дітей та батьків) можуть обирати, які предмети вивчати, скільки годин на них планувати, який профіль має школа. Вчителі також вільні у виборі програм і підручників. Ще один аспект реформи – запровадження інтегрованих курсів поряд з окремими дисциплінами. Наприклад, у нас є два окремі предмети – українська і світова література, але є інтегрований курс літератури.&#xD;
Україна – демократична країна. Її система освіти також є демократичною. Тому ми маємо велике розмаїття навчальних програм і підручників. Специфіка середньої освіти в Україні полягає в тому, що школи (в першу чергу, вчителі) тепер мають право обирати, за якими програмами працювати і за якими підручниками навчати.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/22993">
    <title>Життя й історія в щоденниках Ярослава Івашкевича 1911–1955 років</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/22993</link>
    <description>Title: Життя й історія в щоденниках Ярослава Івашкевича 1911–1955 років
Authors: Оляндер, Луїза Константинівна; Остапчук, Вікторія Вікторівна
Abstract: Стаття присвячена аналізу зображення Я. Івашкевичем періоду польської історії в часи Другої світової війни. Мета цієї статті полягає в тому, щоб на матеріалі «Dzienników (Щоденників) 1911–1955» охарактеризувати художню майстерність зображенняп письменником життя окремої людини і життя польського народу під час фашистської окупації. Дослідницька методика. У процесі аналізу використаний синтез основоположних методів і принципів наукового дослідження, серед яких передусім герменевтичний, текстовий, типологічний, поетологічний, частково біографічний у їхніх взаємозв’язках та доповнюваності. Результати дослідження. Вперше в українському літературознавстві розкрито прояв такої художньої майстерності Івашкевича, яка не тільки не зніжувала документальну цінність його свідчень, навпаки підсилювала її. Практичне значення. Отримані результати дослідження можуть бути використані для вивчення польської літератури ХХ століття, зокрема творчості Я. Івашкевича, історії Польщі через людський документ із зіставленням свідчень інших митців, наприклад Ванди Талаковської (1905–1985), через характеристику Івашкевичем письменників Єжи Анджеєвського (1899–1980), Кши́штофа Камі́ля Бачи́нського (1921–1944), Станіслава Ігнатія Віткевича (1885–1939), Яна Лехоня (Лешека Серафиновича, 1899–1956), Юліана Тувіма (1894–1953). Наукові спостереження та висновки можуть бути покладені в основу лекційних курсів у вишах з історії польської літератури, а також у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням польською мовою.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/22992">
    <title>Міфологія і фольклор у воєнній літературі: взаємодія традиційного і сучасного</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/22992</link>
    <description>Title: Міфологія і фольклор у воєнній літературі: взаємодія традиційного і сучасного
Authors: Пиндус, Марія-Мар'яна Володимирівна
Abstract: Стаття покликана надати приклади воєнної літератури українського народу, заохотити читача детальніше поринути у різноманіття народної творчості та майстерності. Метою статті є висвітлення міфологічної та фольклорної складової у художніх текстах, написаних під час війни, таких як козацькі та повстанські пісні, вірші з відьомською тематикою та воєнною казкою-повістю. Дослідницька методика. Для дослідження впливу міфу та його складових у військових текстах застосовано системний та історико-літературознавчий підходи. Результати дослідження. У дослідженні проведено аналіз впливу міфу та усної народної творчості на формування образів та сюжетів в новітній українській воєнній літературі на основі зіставлення текстів, написаних у період актуального збройного протистояння. Наукова новизна. Дана стаття є одним з перших досліджень про взаємозв’язок сучасної та традиційної воєнної літератури  під впливом міфології та фольклору. Практичне значення. Матеріали статті можуть використовуватися у наукових та навчальних цілях для студіювання міфологічної та фольклорної складової в українських воєнних художніх текстах.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/22991">
    <title>Художній простір поетичного світу Ольги Деркачової: від сакрального до профанного</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/22991</link>
    <description>Title: Художній простір поетичного світу Ольги Деркачової: від сакрального до профанного
Authors: Хороб, Марта Богданівна
Abstract: Мета статті: докладно проаналізувати поетичну збірку Ольги Деркачової «Вони знають щось більше за нас» як новий виток у творчості авторки, в якому впродовж останніх двох років (2023–2024) вона від малої і великої прози плавно перейшла на лірику. У статті проаналізовано  чітке протиставлення двох художніх просторів – сакрального і профанного. До першого – відносимо насамперед багатозначний образ риби: від біблійного, символічного, міфологічного до уособлення творчого начала, а також майстерне використання сакральних образів, деталей, штрихів із Старого й Нового завіту, трансформуючи їх у сьогоднішню складну добу. До другого – тему війни, а також той вододіл між природним, надзвичайно різноманітним і багатим та людським, небагатослівною атрибутикою воєнного часу. Вміння авторки талановито представити реалії жахіть нинішньої бойні досліджено на основі використання нею народно-пісенної основи (пісня «Летіла зозуля та й стала кувати») у однойменній поезії. А майстерність володіння поетесою ритмікою й строфікою доведено аналізом поетичного твору «Повільно, повільно, по…вільно». Дослідницька методика. У дослідженні використано герменевтичний, конкретно-історичний, а також метод рецептивної естетики. Практичне значення статті у тому, що її результати можна використати при осмисленні поетичної творчості Ольги Деркачової, а також досліджуючи український поетичний процес перших десятиліть ХХІ віку.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

