http://hdl.handle.net/123456789/20421 2026-05-15T10:40:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23036 Title: Мовна, мовленнєва та комунікативна компетенції студентів юридичних спеціальностей в умовах воєнного часу: виклики сьогодення Authors: Подолянчук, Ольга Abstract: У статті розглянуто мовну, мовленнєву та комунікативну компетенції як один зі складників професійної культури майбутнього фахівця. Сьогодні, в умовах воєнного стану, без знання норм сучасної української літературної мови, без оволодіння стратегіями і тактиками мовної поведінки, без вмінь, пов’язаних з мовленнєвою діяльністю, без спілкування відповідно до ситуації і стильової диференціації тощо неможливо говорити про наявність відповідних компетенцій студента як майбутнього висококваліфікованого фахівця, адже умови, в яких перебувають студенти, створюють певні виклики та перепони до набуття відповідних професійних навичок, а відтак – розвитку мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій. Визначено найбільші виклики сьогодення в умовах воєнного стану та запропоновано шляхи їх подолання: створення безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу; забезпечення безперервності та рівного доступу до навчання, враховуючи ситуацію на кожній території окремо; відновлення пошкоджених закладів освіти; забезпечення дотримання прав студентів на освіту за українськими навчальними програмами та підручниками, а також прав викладачів на працю; інтернаціоналізація освіти і науки України, їх інтеграції в європейський освітні простір; сприяння і підтримка формування міжнародної коаліції для розвитку української освіти і науки. 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23035 Title: Трансформація теоретичних конструкцій співвідношення публічного та приватного права в романо-германській юридичній традиції Authors: Андріюк, Володимир Володимирович Abstract: Стаття присвячена дослідженню еволюції теоретичних конструкцій спів-відношення публічного та приватного права в романо-германській правовій традиції. Автор простежує трансформацію концептуальних підходів від античної дихотомії до сучасних конвергентних моделей.Розглядаються ключові етапи розвитку доктрини поділу права на публічне і приватне: римська концепція поділу права, середньовічні інтерпретації, відродження інтересу до проблематики в XVI-XVIII століттях, формування класичних теорій у XIX столітті та їх переосмислення у XX-XXI ст. Аналізуються основні критерії розмежування публічного і приватного права, зокрема концепції інтересу, суб’єктної концепції, субординаційної та функціональної концепцій. Акцентується увага на впливі соціально-економічних трансформацій, євроінтеграції та глобалізації на переосмислення традиційного розмежування публічного і приватного права. Автор аналізує погляди провідних європейських правознавців на проблему «публіцизації» приватного права та «приватизації» публічного права, а також на феномен правової конвергенції.Особлива увага приділяється сучасним тенденціям у романо-германській юриспруденції, включаючи критику традиційного поділу, визнання взаємопроникнення публічно-правових і приватно-правових елементів, концепції «змішаних» та «гібридних» галузей права. Автор виділяє кілька теоретичних моделей співвідношення публічного і приватного права, які послідовно змінювали одна одну: дихотомія/дуалізм, дифузія, інтеграція, конвергенція.Підкреслюється, що попри критику та виклики сучасності, поділ на публічне і приватне право залишається важливою характеристикою романо-германської правової системи. Водночас відзначається тенденція до більш гнучкого розуміння цього поділу та пошуку балансу між збереженням традиції та адаптацією до нових реалій правового регулювання. При цьому автор підкреслює важливість подальшого вивчення співвідношення публічного і приватно-го права для розвитку сучасної правової теорії та практики в контексті пошуку оптимального балансу між публічними і приватними інтересами в правовому регулюванні. 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23029 Title: Правова природа положень про добросусідство (право сусідства) та їх місце у системі регулювання правового режиму земель в Україні Authors: Мироненко, Ігор Віталійович Abstract: В даній статті розглядаються питання про правову природу положень інституту добросусідства (права сусідства) та їх місце у системі регулювання правового режиму земель в Україні.Положення глави 17 ЗК України містять систему спеціальних правил щодо регламентації відносин власників та землекористувачів сусідніх земельних ділянок, які становлять інститут добросусідства (права сусідства). Ці положення мають цивілістичне походження та речово-правову природу, а сам інститут добросусідства (права сусідства) має переважаючий приватноправовий характер. За своїм змістом (сутністю) положення про добросусідство (право сусідства) є правовими обмеженнями, що спрямовані на запобігання конфліктів і врівноважування інтересів власників та землекористувачів сусідніх земельних ділянок шляхом утримання їх поведінки у певних правових рамках через використання різних способів правового регулювання (заборон, зобов’язань, дозволів). Вони закріплюють систему прав та обов’язків, якими в рівній мірі наділяються усі суб’єкти земельних сусідських відносин один щодо іншого, проте не наділяють їх жодними додатковими права на землю (земельні ділянки). Відповідно до доктрини і практики правового регулювання зарубіжних держав, положення про добросусідство (право сусідства) регламентують такі аспекти сусідських відносин, як: перенесення окремих наслідків землекористування на сусідні земельні ділянки; перетворення та забудова земельної ділянки, що впливає на сусідні ділянки; правовий режим рослин, що ростуть на межі чи поблизу неї, а також їх плодів; регулювання стоків вод на сусідні земельні ділянки; облаштування огорож та їх правовий режим; встановлення (відновлення) меж суміжних земельних ділянок.Правила про добросусідство (право сусідства) є складовою правового ре-жиму землекористування в Україні, оскільки запроваджують додаткові правові обмеження, які є обов’язковими для усіх власників земельних ділянок та земле-користувачів. 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/23028 Title: Наглядові ради в юридичних особах приватного права Authors: Банасевич, Ірина Іванівна Abstract: В статті аналізується особливості корпоративного управління в юридичних особах приватного права. Особлива увага приділяється наглядовій раді як органу корпоративного управління. Зазначається, що насьогодні наглядова рада є іманентним елементом корпоративного управління не лише товариств капіталів (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, державне унітарне підприємство, підприємство з часткою державної власності не менше 50%), але й ряду інших організаційно-правових форм юридичних осіб (заклади охорони здоров’я, вищі навчальні заклади, установи, наукові установи і т.д.). Авторка підкреслює, що закріплення наглядових рад як в товариствах капіталу, так і в інших правових формах обумовлюється «стиранням» меж між товариствами капіталів, запозиченням елементів корпоративного управління економічно розвинутих країн. Важливою передумовою також стало підписання у 2017 р. Декларації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства, де викладені ключові принципи та йдеться про те, що підприємства повинні підтримувати та дотримуватися принципів належного корпоративного управління, розвивати й застосовувати належну практику корпоративного управління, в тому числі у групах підприємств. Авторка систематизує господарські організації, в складі яких утворюється наглядова рада. Аналізується їх компетенція та завдання, встановлюються відмінності в правовому регулюванні. Констатується, що створення наглядової ради як органу корпоративного управління передбачено в публічних акціонер-них товариствах, закладах охорони здоров’я, наукових установах, вищих учбових закладах (в порядку експерименту) та ряді інших установ. Підсумовується, що основна місія наглядової ради – це захист інтересів акціонерів, власника, держави, гарантування їх прав та інтересів, забезпечення інтересів інших груп стейкхолдерів: працівників, інвесторів, держави, суспільства в цілому. Їх завдання та компетенція суттєво різняться, що зумовлено рядом факторів, зокрема відмінностями: 1) організаційно-правової форми (товариство, установа, тощо); 2) форми власності; 3) сфери діяльності (охорона здоров’я, освіта, оборонно-промисловий комплекс, тощо). 2024-01-01T00:00:00Z