<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/19225">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/19225</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/19622" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/19608" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/19606" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/19599" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-05-15T10:38:49Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/19622">
    <title>Універсальна переносна установка для гідровакуумного диспергування металевих розплавів: удосконалення технологічного процесу</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/19622</link>
    <description>Title: Універсальна переносна установка для гідровакуумного диспергування металевих розплавів: удосконалення технологічного процесу
Authors: Сахвадзе, Давид; Джандіері, Гіго; Саралідзе, Бесік; Сахвадзе, Георгі; Купарадзе, Анзор; Сулаквелідзе, Ната
Abstract: Розвиток технології і техніки диспергування металевих сплавів важливий як з точки зору підвищення якості порошків, так і збільшення обсягів виробництва і підвищення економічної та екологічної безпеки техносфери. Металевий порошок є незамінним функціональним компонентом багатьох сучасних галузей промисловості. На фоні зростаючих вимог до виробництва металевих порошків ми розробили та оптимізували новий пристрій для гідровакуумного диспергування розплавів, суть інноваційності та перевага якого полягає у всмоктуванні та диспергуванні розплаву в напрямку, протилежному напрямку. дії сили тяжіння, в умовах гравітаційного перевантаження 150-200g, де основну роботу виконує гідравлічне розрідження, що виникає внаслідок різкого (на 162°) заломлення напрямку та швидкого розширення кільцевого потоку води високого тиску, з накладення просторових ударно-пульсуючих хвиль, що генеруються в зовнішній оболонці утвореного конусоподібного вихору. Апарат характеризується високою продуктивністю і низькими енерговитратами, а порошки - підвищеною питомою поверхнею, підвищеною чистотою і високою активністю.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/19608">
    <title>Індукована блакитна фаза холестерико-нематичних сумішей під дією парів ацетону</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/19608</link>
    <description>Title: Індукована блакитна фаза холестерико-нематичних сумішей під дією парів ацетону
Authors: Микитюк, Зіновій Матвійович; Качурак, Юрій Михайлович; Вісьтак, Марія Володимирівна; Когут, Ігор Тимофійович; Політанський, Руслан Леонідович; Шимчишин, Ольга Йосифівна; Дісковський, Іван Сергійович; Ващенко, П. В.
Abstract: Рідкі кристали можуть демонструвати структурний орієнтаційний порядок. Створення суміші з додаванням хіральних молекул до нематичного рідкого кристалу викликає спіральне закручування, вісь якого спрямована перпендикулярно до поверхні рідкокристалічної комірки. При нагріванні деяких холестеричних сумішей з досить коротким кроком спіралі (400-500 нм) до температури, близької, але все ж нижчої від температури основного переходу в ізотропний стан, у деяких випадках виникає так звана блакитна фаза. В роботі проведено дослідження щодо виявлення структурних проявів блакитної фази під дією парів хімічних речовин, зокрема, ацетону. Виявлено також основні залежності впливу ацетону на рідкокристалічну суміш залежно від концентрації. Двоступінчасте фазове перетворення від холестеричного рідкого кристалу до ізотропної рідини через проміжну блакитну фазу можна було чітко зафіксувати змінами в оптичному пропусканні. Можливі додатки обговорюються.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/19606">
    <title>Моделювання системи визначення вмісту кисню в крові та частоти серцевих скорочень</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/19606</link>
    <description>Title: Моделювання системи визначення вмісту кисню в крові та частоти серцевих скорочень
Authors: Ляшеник, Андрій Васильович; Никируй, Ростислав Іванович; Гоянюк, Іван Васильович
Abstract: Моніторинг ЧСС і вмісту кисню в крові є невід’ємною частиною моніторингу здоров’я та фізіологічних параметрів стану людини. Таким чином, вимірювання вмісту кисню і частоти серцевих скорочень стає досить популярною проблемою. Для вирішення поставленої в даній роботі задачі необхідно провести детальний аналіз місцевості та визначити основні фізичні властивості крові при різних показниках вмісту в ній кисню. Також при проведенні цього дослідження слід звернути увагу на вплив вмісту кисню в крові на серцевий ритм людини.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/19599">
    <title>Вплив термічної модифікації турбостратного вуглецю на його фрактальну структуру</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/19599</link>
    <description>Title: Вплив термічної модифікації турбостратного вуглецю на його фрактальну структуру
Authors: Мандзюк, Володимир Ігорович; Лісовський, Роман Петрович; Кулик, Юрій Орестович; Рачій, Богдан Іванович; Соломовський, Роман Володимирович
Abstract: Методом низькотемпературної порометрії досліджено фрактальну структуру пористих вуглецевих матеріалів (ПВМ), отриманих термічною модифікацією при різних режимах. Встановлено, що за температур модифікації 300 і 600°С формуються матеріали з розвиненою мікропористою структурою, поверхнева фрактальна розмірність яких становить 2,6. За температур модифікації 400 і 500°С значення фрактальної розмірності поверхні зменшується до значення 2,22, що свідчить про формування майже гладкої поверхні за рахунок інтенсивного видалення атомів карбону з приповерхневих шарів частинок матеріалу, зменшення кількості мікропор з їх переходом у мезопори, об’єднання дрібних вуглецевих кластерів в більш крупніші та формування мікрочастинок непористого вуглецевого матеріалу.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

