http://hdl.handle.net/123456789/17664 2026-05-15T10:38:53Z http://hdl.handle.net/123456789/17723 Title: Аналіз змісту окремих євангельських підручників для викладання релігії в польщі з точки зору критичної педагогіки релігії Authors: Гуменюк, Моніка Abstract: Дослідження польської педагогіки релігії найчастіше перебувають у площині римо-католицької традиції християнства, в її катехитичній або керигматичній течії. Ця течія ставить за мету ”виховання до віри” і “у вірі”. Центром такої формули є проголошення керигми спасіння та формування вірних, які ідентифікують себе з власною церковною традицією. Приймаючи цю формулу, як римо-католицька, так і євангельська релігійна освіта розглядає педагогіку як свою допоміжну науку, що забезпечує концептуальний і методичний апарат для реалізації цілей, пов'язаних насамперед з локальною версією богослов'я, доктрини і вчення конкретної церкви. Однак педагогіка релігії, що практикується в керигматичній течії, не є єдиною течією цієї субдисципліни. Крім неї, виділяють, зокрема, герменевтичну та критичну педагогіку релігії, або релігійно-інформаційну педагогіку. Для критичної педагогіки релігії важливо дбати про зв'язок між релігійною освітою і соціальною реальністю. Її цілями є виховання критичної самосвідомості та емансипаційної компетентності, включаючи здатність викривати форми символічного насильства, присутні в інтерпретаціях релігійних текстів і соціальних практиках, що випливають з них, а також виховання соціальної прихильності до рівності і справедливості, протистояння маргіналізації, відчуженню, дискримінації та символічному насильству в найширшому сенсі. У статті представлено контент-аналіз вибраних підручників для викладання євангельського релігієзнавства та зроблено спробу розмістити модель релігійної освіти, що випливає з них, на карті зазначених тенденцій. 2023-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/17719 Title: Від самоосвіти до зрілості у світлі теоретичного підходу Здзіслава Хлевінського Authors: Юрошек, Вероніка; Козубек, Маріола Тереза Abstract: Ця стаття має на меті відповісти на дослідницьке питання: Як виховувати себе до зрілості у світлі теоретичного підходу Здзіслава Хлевінського (Zdzisławа Chlewińskiego)? Хлевінський розробив теорію зрілої особистості, виділивши три складові: достовірне розуміння себе (автентичність), автономію та персоналістичне ставлення до інших людей. У цій статті самовиховання на шляху до зрілості розглядається як розвиток якостей, перелічених Хлевінським, завдяки чому людина стає все більш автентичною та автономною, а також все більш людяною у ставленні до інших. Використовуючи метод аналізу тексту Хлевінського, було визначено такі напрями (завдання) самовиховання на шляху до зрілості (1) з позиції чесного розуміння себе (автентичності): дистанціювання від надмірного, негнучкого використання захисних механізмів, які призводять до формування викривленого образу «Я» та програвання неточних ролей; достовірна відповідь на питання про найважливіші життєві цінності; формування ставлення вдячності; (2) з огляду автономії: формування просоціальних та альтруїстичних життєвих планів; розвиток міцної сили волі та впевненості в собі; (3) з позиції персоналістичного ставлення до інших людей: побудова емпатійних та дружніх відносин, дистанціювання від маніпулятивної поведінки (у тому числі підлабузництва). Для ілюстрації самовиховання у вищезгаданих сферах були наведені окремі аспекти біографій справді зрілих особистостей, видатних польських діячів, які представляють різні стилі життя: Кароля Войтили, майбутнього Папи Римського Івана Павла ІІ; генерала Філдорфа «Нуль» – героя Другої світової війни; Ванди Полтавської – доктора психіатрії, якій у 2023 році – коли писалася ця стаття – виповнилося 102 роки. Їхні біографії є натхненням для самоосвіти у зрілому віці. На основі проведеного аналізу було зроблено висновок, що теорія Здзіслава Хлевінського може слугувати джерелом орієнтирів для подальшого аналізу біографій по-справжньому відомих особистостей. 2023-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/17718 Title: Вчителі німецької мови та учні з дислексією Authors: Гжесяк-Вітек, Данута; Нікра, Уршула; Вітек, Павел Abstract: Дислексія - це розлад, з яким стикається значна кількість учнів у Європі та світі. Це специфічні труднощі у навчанні, в тому числі у вивченні мови. У літературі можна знайти публікації, що описують передумови, патомеханізм, симптоми та види дислексії. Існують також посібники, орієнтовані на батьків і вчителів дітей з дислексією. Ця стаття намагається заповнити прогалину у відсутності публікацій, адресованих вчителям конкретних шкільних предметів, зокрема, вчителям німецької мови, які мають у своїх класах дітей з дислексією. У статті вказується на труднощі, з якими стикаються вчитель та учні. Після синтетичного огляду літератури про дислексію та презентації стану досліджень на цю тему наводяться основні закони та положення польської правової системи, які стосуються становища дитини з дислексією в школі і, зокрема, на уроках сучасної мови (німецької). Польська правова система та знання, що містяться в найновішій літературі, встановлюють рамки поведінки навчальних закладів та вказують на принципи впливу професіоналів, у тому числі германістів, при навчанні учня з дислексією. Симптомами специфічних труднощів у навчанні іноземної мови є, наприклад: недостатній розвиток лінгвістичних функцій, труднощі з диференціацією звуків і знаходженням звуків у словах, проблеми з поділом слів на склади або розрізненням схожих за звучанням слів, труднощі із засвоєнням граматичних і орфографічних правил. Найбільш важливим для вчителів німецької мови є збірник практичних порад з рекомендаціями щодо оцінювання групи учнів з дислексією, наприклад, використання описового оцінювання письмових робіт, запровадження можливості написання письмових робіт на комп'ютері, усне опитування з лави, не виходячи на середину класу, ставлячи просто сформульовані запитання. Вчителі німецької мови, як і вчителі будь-якої сучасної мови, повинні пам'ятати про необхідність використання педагогічних, юридичних та практичних знань у роботі з учнями з дислексією. 2023-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/17715 Title: Розмова про смерть: танатологічна перспектива польських учителів мови та літератури Authors: Собанська, Олександра Abstract: Дослідження танатопедагогіки – субдисципліни педагогіки – постійно розвиваються. У польських педагогічних дослідженнях переважає позиція, що категорія смерті в освіті відсутня. Метою статті є представити результати емпіричного дослідження досвіду вчителів польської мови щодо цього предмету. Для досягнення поставленої мети було обрано метод опитування, а основним питанням дослідження було: який досвід роботи з цим предметом у вчителів? Дослідження проводилось у липні 2023 року та охопило понад 145 вчителів. Були зібрані декларації викладачів щодо частоти розмов зі студентами про смерть чи втрату, заявленого рівня підготовки до проведення такого типу занять, реакції студентів та бар’єру в цих розмовах. Респондентам пропонувалося оцінити корисність розмов про смерть, а також значущість від обговорення цієї теми. У висновках наголошено, що хоч танатопедагогічна освіта у великих масштабах проводиться вчителями польської мови, варто здійснювати подальші спроби для оцінювання її якості. 2023-01-01T00:00:00Z