http://hdl.handle.net/123456789/16390 2026-05-15T12:41:45Z http://hdl.handle.net/123456789/17451 Title: Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за незаконне позбавлення волі Authors: Різник, Олексій Романович Abstract: Наукова стаття присвячена дослідженню питання обґрунтованності, до-цільності та необхідності криміналізації діянь, пов’язаних з незаконним позбавленням волі, тобто визначення соціальної обумвленності кримінальної відповідальності за зазначенні діяння. При цьому автор аналізує підстави та критерії криміналізації, які підлягають врахуванню при встановленні кримінальної відповідальності. Окрема увага приділена міжнародно-правовим зобов’язанням України щодо криміналізації суспільно небезпечних посягань, пов’язаних з незаконним позбавленням волі. Зроблено висновок про те, що відповідні діяння мають бути криміналізовані, оскільки є соціально зумовленою кримінальна відповідальність за їх вчинення, проте викликає зауваження існування зайвих спеціальних норм (наприклад, ст. 3491 КК України). 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/17450 Title: Критерії класифікації покарань Authors: Мергель, Микола Русланович Abstract: У науковій статті представлений аналіз закріплених у чинному законодавстві України та існуючих у юридичній літературі критеріїв для виокремлення окремих видів покарань. Встановлено, що передбачені у кримінальному законі види покарань закріплені не в хаотичному порядку, а залежно від ступеня їх суворості, а відтак становлять систему покарань. Крім того, у кримінальному законодавстві йде мова про основні та додаткові покарання. Так, покарання поділяються на такі, що можуть застосовуватися: 1) лише як основні; 2) лише як додаткові; 3) як основні і як додаткові.Виокремлено наступні критерії для поділу покарань, на основі яких допустимо виділяти окремі групи покарань: за строком: 1) строкові; 2) безстрокові та 3) одномоментні чи одноактні, без визначення строку; за зв’язком з ізоляцією від суспільства: 1) пов’язані з ізоляцією від суспільства та 2) не пов’язані з ізоляцією від суспільства; за суб’єктом, до якого вони застосовуються: 1) загальні та 2) спеціальні тощо.Окрему увагу закцентовано на класифікації покарань за характером правообмежень, які зазнає засуджений у результаті їх застосування. Відповідно до цього критерію покарання поділено на наступні групи: ті, які здійснюють морально-психологічний вплив; ті, які обмежують трудову правоздатність; ті, які обмежують право власності; ті, які обмежують особисту свободу. У статті наголошено, що класифікацію покарань допустимо здійснювати за такими критеріями, як: залежно від припустимості їх застосування до неповно-літніх; залежно від можливості застосування умовно-дострокового звільнення від їх відбування; за зв’язком покарання з використанням примусової праці за-судженого чи без її використання; за ступенем суворості режимних обмежень; з огляду на можливість заміни покарання іншими видами покарань. Зроблено висновок, що перелік окреслених вище критеріїв для класифікації покарань на-ділений невичерпним характером і може бути розширений. Водночас підкреслено, що різні класифікаційні критерії відіграють різну правову роль (значення) у механізмі боротьби зі злочинністю (кримінально-правову, кримінально-виконавчу, кримінологічну), що у черговий раз свідчить про багатоаспектний характер інституту покарання. 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/17449 Title: Система норм про умисне вбивство у Кримінальному кодексу України як юридико-технічна передумова проблем кваліфікації їх за сукупністю злочинів Authors: Ломага, Юрій Томашович Abstract: Стаття присвячена дослідженню проблем юридико-технічного викладу ознак складів умисних вбивств у системі норм про це посягання у Кримінальному кодексі України у аспекті їх впливу на потенційні проблеми кваліфікації за сукупністю кримінальних правопорушень. Кримінальний кодекс України містить достатньо розгалужену систему нормативно-правових положень, які регламентують відповідальність за різні види вбивств. При цьому законодавець використовує різні прийоми опису ознак складів вбивств, частина яких стає нічим іншим як юридико-технічною передумовою виникнення проблем майбутньої кримінально-правової оцінки вчиненого вбивства за сукупністю із іншими кримінальними правопорушеннями. Розгляд системи норм про умисне вбивство у КК України допоможе визначити виправданість використанням законодавцем тих прийомів юридичної техніки, які здатні створити потенційні проблеми правозастосування. Метою статті було висвітлення системи норми про умисне вбивство у КК України та особливостей її нормативної регламентації як юридико-технічної передумови проблем кваліфікації умисних вбивств за сукупністю злочинів. У статті буде зроблено спробу довести можливість спрощення опису ознак складів вбивств як засобу усунення проблем їх адекватної кримінально-правової оцінки. Викладене у роботі дає підстави для висновку про те, що використання законодавцем невдалих юридико-технічних прийомів при конструюванні статей Особливої частини КК України, які містять систему норм про відповідальність за умисне вбивство, створює потенційні проблеми у застосуванні цих норм, ставлячи під сумнів потребу кваліфікації вчинених посягань за сукупністю злочинів. У зв’язку із цим, доцільним видається внесення до КК України таких змін, які б усували сумніви у потребі застосування загальної норми про вбивство, передбаченої відповідною частиною ст. 115 КК України за сукупністю із нормою про вчинене особою інше кримінальне правопорушення. Таке законотворче рішення дасть можливість адекватно кваліфікувати все вчинене і у випадку, якщо ставлення до наслідків у вигляді смерті з боку винної особи було необережним. У цьому випадку додатково особі може бути інкримінована норма, передбачена у відповідній частині ст. 119 КК України. 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/17448 Title: Кримінально-правова політика в сфері захисту діяльності журналістів: європейський досвід Authors: Козич, Ігор Васильович Abstract: У статті автор приділяє увагу вивченню основних тенденцій законодавства Європейського Союзу щодо протидії правопорушенням, що вчиняються проти журналістів в контексті їх імплементації у вітчизняне законодавство. Встановлено, що захист журналістів був визнаний одним із базових пріоритетів кримінально-правової політики ЄС на 2022 рік. За діючим законодавством ЄС органи державної влади зобов’язані захищати свободу вираження поглядів і безпеку журналістів, забезпечуючи належне правове середовище, серйозно ставлячись до кримінальних правопорушень проти журналістів, суворо переслідуючи винних у будь-якому нападі та забезпечуючи належне розслідування та подальші дії, включаючи застосування ефективних, пропорційних та переконливих санкцій. 2022-01-01T00:00:00Z