http://hdl.handle.net/123456789/16372 2026-05-15T10:38:46Z http://hdl.handle.net/123456789/16384 Title: Соціальна підтримка особистості жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи Authors: Шевяков, Олексій Володимирович; Бурлакова, Ірина Анатоліївна Abstract: Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити психологічні складові агресивної поведінки молоді в Інтернет спілкуванні. Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, методи аналізу документів та експертних оцінок, стандартизовані та проєктивні методи дослідження, за допомогою яких розкрито особливості спостереження, анкетування, комп’ютерного поліграфного обстеження, моделювання; констатувальний та формувальний експерименти, діагностики показників і форм агресії агресивної поведінки особистості в Інтернет спілкуванні. Результати. Визначено систему соціально-психологічних чинників агресивної поведінки молоді в кіберпросторі: предиспозиційні особистісні чинники агресивної поведінки молоді в Інтернет спілкуванні (когнітивних особливостей особистості, дисоціативних уявлень, соліпсичних інтроекцій); предиспозиційні чинники віртуального середовища кіберпростору (анонімності, невидимості, самоорганізації, асинхронності, рівності, безтілесності, насильства в мультимедійному контенті кіберпростору, скінченної множини форм агресивної поведінки в кіберпросторі, інтернет-культури віртуальних молодіжних спільнот); ситуативні чинники, що відображають об’єктивну складову віртуальної соціальної ситуації (ролей, типу віртуального середовища, засобів інтерактивної віртуальної взаємодії, аверсивної події); ситуативні чинники агресивної поведінки молоді, що відображають суб’єктивну складову віртуальної соціальної ситуації (суб’єктивної інтерпретації віртуальної соціальної ситуації, цілей агресивної поведінки, правил і норм, емоційного сприйняття віртуальної соціальної ситуації). На підставі досліджень соціально-психологічних чинників агресивної поведінки молоді, системної ментальної репрезентації мережі Інтернет розроблено системну загальну модель агресії, яка орієнтована на людину як у віртуальній, так і реальній ситуаціях, та засоби соціально-психологічної редукції кіберагресії та запобігання їй. 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/16383 Title: Гендерно-рольовий конфлікт акторів: особливості вияву Authors: Чуйко, Оксана Михайлівна; Пронь, Леся Михайлівна Abstract: Мета: здійснити аналіз особливостей вияву гендерно-рольового конфлікту акторів. Методи та методика дослідження. Основним методом дослідження гендерно-рольового конфлікту акторів стала авторська анкета «Гендерно-рольовий конфлікт» розроблена на основі методик,які вивчають конфлікт сім’я-робота, робота-сім’я та шкали деформації ролі роботи та сім’ї. Анкета містить 24 пункти. В основі розробленої анкети лежать наступні критерії: ставлення до власної гендерної ідентичності; уявлення про конфлікт між роботою і сім’єю, сім’єю і роботою; поєднання професійної діяльності та батьківства/материнства; ознаки гендерної рівності на роботі; дослідження гендерних стереотипів; узгодженість гендерних та інших ролей. На основі отриманих відповідей нами умовно виокремлено рівні вияву гендерно-рольового конфлікту: сильно виражений, вище середнього, середній рівень вираженості, нижче середнього, не виявлено. Результати. Результати дослідження показали переважаючі ознаки ГРК акторів та міру їх вияву. Відмічено, що уявлення опитуваних (як чоловіків, так і жінок) про образ сучасного чоловіка та жінку в основному відповідають нормам гендерних ролей. Для жінок-акторок найбільш актуальними виявились ролі, які відповідають реалізації гендерної ідентичності та очікуваним жіночим гендерним нормам. Професійні ролі займають важливу, але все ж таки другу позицію. Для чоловіків найважливішою виявилась сукупність ролей – батьківської та гендерної (чоловічої) ідентичностей, професіонала, захисника та годувальника. Практично половина опитуваних вказують на задоволеність при поєднанні сімейних та професійних ролей. Більшість акторів вказують на наявність «подвійного навантаження», яке певною мірою спричиняє ГРК. Практично половина опитаних (як чоловіків так і жінок) відчуває певною мірою конфлікт «сім’я–робота», який проявляється у незручностях виконання домашніх, сімейних обов’язків та потребою займатись професійною діяльністю, особливо понаднормово. Незначно менша кількість респондентів відзначають про наявність певною мірою конфлікту «робота – сім’я», який виявляється у дискомфорті при необхідності вносити зміни у сімейні плани через професійну діяльність. Четверта частина жінок та третина чоловіків вказують, що робота заважає їм проводити час з близькими людьми, що є суттєвою ознакою ГРК. Відмічено, що половині акторів притаманні гендерні стереотипи. Виявлено, що частина опитаних жінок не усвідомлює ознаки гендерної нерівності на роботі. Висновки. Серед опитуваних виявлено практично половину акторів, які мають ознаки гендерно- рольового конфлікту різної міри вияву. Серед опитуваних з ознаками ГРК переважає нижче середнього рівень ГРК у жінок та середній рівень ГРК у чоловіків. Загалом, найбільш поширеними ознаками ГРК серед акторів виявились «подвійне навантаження», конфлікти «сім’я–робота», «робота–сім’я», наявність гендерних стереотипів. 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/16382 Title: Толерантність до невизначеності як професійна компетентність психолога Authors: Федоришин, Галина Миколаївна Abstract: Метою дослідження є теоретичний аналіз феномену толерантності до невизначеності в контексті фахових (спеціальних) компетенцій психолога. Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової літератури, систематизація та узагальнення досліджень; емпіричні – опитування, якісний аналіз; математичні методи інтерпретації – процентне співвідношення. Результати дослідження: здійснено теоретико-методологічний аналіз понять «невизначеність», «толерантність до невизначеності», «інтолерантність до невизначеності», «ризик», «прийняття рішення», «компетентність». Невизначеність пов’язана із дефіцитом інформації або суперечливістю ситуації. Фахівці з управління масовими настроями, масмедіа використовують ситуацію невизначеності для управління настроями спільнот від ейфорії до масової паніки. Мінливість світу, військові, економічні загрози вимагають від особистості уміння гнучко реагувати в ситуаціях повної невизначеності. В таких умовах толерантність до невизначеності або двозначності постає важливим фактором адаптації особистості, і навіть більше – її виживання, а у професійній діяльності – запорукою успіху. Толерантність до невизначеності є одним із психологічних феноменів, що трактується вченими як особистісна риса, когнітивна характеристика, аттитюд або як здатність особистості, що у поєднанні з іншими, такими як, наприклад, здатність до цілепокладання й прогнозування, прийняття рішень і самоконтролю, уміння аналізувати суперечності й формулювати декілька гіпотез перш ніж оцінити їх ефективність, вирішувати дилеми, готовність до здійснення вибору, здатність витримувати напруження кризових, проблемних ситуацій і здатність знімати напруження невизначеності – саморегуляція, уміння управління ризиками, дозволяє успішно функціонувати у непередбачуваному просторі сучасного світу. Висновки. Невизначеність є невід’ємною характеристикою сучасної дійсності в цілому і багатьох професійних ситуацій в роботі психолога зокрема. Здатність фахівця створювати новий продукт, успішно функціонувати й виконувати поставлені завдання в умовах постійних змін і невизначеності сьогодні є однією з найважливіших компетентностей. Вважаємо, що сформованість особистісних характеристик та здатностей подолання ситуацій невизначеності має бути одним із програмових результатів у професійній підготовці психологів. 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/16381 Title: Психологічні особливості гендерної соціалізації студентів ЗВО Authors: Куравська, Надія Володимирівна; Вітюк, Надія Романівна; Пінчук, Іван Abstract: Метою дослідження є вивчення особливостей гендерної соціалізації студентів закладів вищої освіти. Обґрунтовується значущість гендерних питань для успішної соціалізації молоді та необхідність введення гендерної складової в регіональні та загальнонаціональні програми розвитку. Особливого значення у зв’язку із цим надається системі освіти, яка виступає потужним засобом відтворення гендеру і соціальних стосунків.Методи дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення результатів теоретичних досліджень, висвітлених у науковій та спеціальній літературі з проблеми дослідження; емпіричні методи – спостереження, опитування (анкетування, бесіда), тестування; математичні методи обробки кількісних даних. Результати дослідження. В сучасній системі освіти існують приховані механізми підкріплення гендерних стереотипів, а іноді й гендерної нерівності. Серед таких механізмів називаються наступні три: по-перше, організація самого закладу освіти (гендерні стосунки у професійній діяльності, гендерна стратифікація педагогічної професії); по-друге, зміст предметів; по-третє – стиль викладання. Необхідність нейтралізації цих механізмів є важливим завданням утвердження гендерної рівності в суспільстві. Гендерна соціалізація розглядається в статті як процес засвоєння соціальних норм, правил, особливостей поведінки, установок відповідно до уявлень про гендерну роль, її формування та призначення. При цьому зазначається, що одним із важливих показників успішної гендерної соціалізації є сформована активна гендерна толерантність. Своєю чергою, показником неуспішності у цьому процесі виступає сексизм. Гендерна толерантність розглядається як неупереджене ставлення до представників іншої статі та людей, яким притаманна нехарактерна для своєї статі поведінка. Сексизм же виявляється в установках та поведінці, спрямованих на домінування однієї гендерної групи над іншою. У статті наводяться результати проведеного емпіричного дослідження, в якому взяло участь 60 студентів. Встановлено, що сучасна молодь, у порівнянні зі своїми попередниками, значно більше знає про гендерні ролі, гендерні стереотипи, гендерну толерантність, гендерну ідентичність тощо. І ці знання здебільшого стають інтеріоризованими регуляторами поведінки. В статті також визначено перспективи подальших досліджень заявленої теми. Висновки. Уявлення студентської молоді про гендерні ролі, гендерні стереотипи, гендерну толерантність, гендерну ідентичність здебільшого стають інтеріоризованими регуляторами поведінки. Традиційні гендерні установки поступово втрачають свій вирішальний вплив на життєдіяльність студентів. 2022-01-01T00:00:00Z