http://hdl.handle.net/123456789/13331 2026-05-15T10:26:05Z http://hdl.handle.net/123456789/13379 Title: Перфторполіефіри - мастильні матеріали, що застосовуються у жорстких умовах тертя Authors: Луцишин, Наталія 2004-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13378 Title: Особливості механізму оксидаційних процесів при деградації поліолефінів Authors: Сиротинська, Ірина Дмитрівна 2004-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13373 Title: Дослідження носіїв каталізаторів процесу окислювального хлорування етилену у виробництві вінілхлориду Authors: Пелехан, Наталія; Хома, Ростислав; Яковина, Ярослава Abstract: Основні виробники вінілхлориду - важливого мономера для одержання полівінілхлоридної смоли практично цілком відмовились від технологій, які базувались на використанні ацетилену, взявши за основу етилен. Звичайно, зменшення ризику, пов'язаного з вибухо- і пожежонебезпсчністю ацетилену є важливим, але немалу роль відіграють і економічні фактори оскільки етилен практично втричі дешевший від ацетилену. Процес виробництва вінілхлориду через піроліз дихлоретану, одержуваного шляхом хлорування етилену, має той суттєвий недолік, що побічно утворюється значна кількість хлористого водню. На перший погляд проблема легко вирішується шляхом абсорбції хлороводню водою з одержанням соляної кислоти. Однак така кислота має обмежене застосування, оскільки забруднена хлорорганічними сполуками, а концентрація її складає практично 27-28%. Більш раціональним шляхом є використання хлористого водню для одержання додаткової кількості дихлоретану методом окисного хлорування етилену. При цьому вдається залучити весь хлор в баланс виробництва. Цей технологічний процес відпрацьований, але каталізатор у вигляді хлориду міді на мікросферичному - оксиді алюмінію виключно імпортують. Метою даного дослідження є пошук можливої заміни імпортного каталізатора у процесі виробництва. 2004-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13372 Title: Дослідження високоміцного волокна ЛУ-2, отриманого за ХМА-технологією, мас-спектральним методом Authors: Федоришин, Ольга Abstract: Створення композиційних матеріалів на основі вуглецевих волокон та полімерів за хемо-механо-активаційною - технологією (ХМА-технологією) [1] вимагає проведення низки операцій із волокнами: просочування антипіренами, відпалення при 723 - 3473 К, видалення поверхневих проміжних сполук, хемо- механічної активації поверхні волокон дробленням у ножових дробарках, дисмембраторах або дезінтеграторах при надвисоких швидкостях руху робочих органів (порядку 5000 - 25000 обертів за хвилину) та додаткове дроблення в кульових млинках тощо. За даними роботи [2, 3] активна поверхня графіту складає ~ 3,7 % від загальної. Відповідно, відкривається можливість збільшення активної поверхні графітових матеріалів при подрібненні їх у пристроях із високими обертовими робочими органами. Тому, дослідження впливу інтенсивного механічного руйнування, якому піддаються вихідні матеріали, на стан та активність поверхні наповнювача представляє науковий інтерес. 2004-01-01T00:00:00Z