<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/11731">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/11731</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/12044" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/12043" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/12042" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/12013" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-05-14T09:38:45Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/12044">
    <title>Закономірності стрес-корозійного розтріскування трубної сталі 09Г2С при катодній поляризації в модельному ґрунтовому середовищі</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/12044</link>
    <description>Title: Закономірності стрес-корозійного розтріскування трубної сталі 09Г2С при катодній поляризації в модельному ґрунтовому середовищі
Authors: Ниркова, Людмила Іванівна; Лісовий, П. Є.; Гончаренко, Лариса Валеріанівна; Осадчук, Світлана Олексіївна; Костін, Валерій Анатолійович; Клименко, Анатолій Володимирович
Abstract: Досліджено особливості корозійно-механічного руйнування зразків труби 09Г2С в умовах катодного захисту. Встановлено, що в залежності від рівня захисного потенціалу, корозійно-корозійне розтріскування трубної сталі феритно-перлітового класу 09Г2С може відбуватися різними механізмами. Визначено діапазон захисних потенціалів, при якому анодне розчинення та водневе окрихчення відбуваються одночасно під час руйнування сталі, а саме від -0,85 В до -1,0 В. Наявність вищезазначених механізмів підтверджується зміною міцності та в'язкостних властивостей сталі та морфологією руйнування. Для сталей інших технологій виробництва та марок ці області потенціалів можуть відрізнятися.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/12043">
    <title>Дослідження впливу концентрації агарозного гелю та періоду культивування на біо- та механічні властивості інженерії тканин хондроцитів</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/12043</link>
    <description>Title: Дослідження впливу концентрації агарозного гелю та періоду культивування на біо- та механічні властивості інженерії тканин хондроцитів
Authors: Джавад, А. Дж.
Abstract: Як гелевий каркас для інженерії тканин хондроцитів, концентрація агарози відіграє значну роль у взаємозв’язку між пористістю та живленням. У цій роботі досліджено вплив концентрації та періоду культивування на глікозаміноглікан (GAG) та механічні властивості. Хондроцити великої рогатої худоби виділялися в різних концентраціях агарозного гелю, приблизно 4% і 6%, протягом різного періоду культивування від 0 до 7 днів. Для вимірювання механічних властивостей і концентрації GAG у підготовлених зразках використовували метод механічного випробування (MTS) та спектрофотометричний метод з калібрувальною кривою. Результати механічних випробувань та вміст GAG показали, що у більшості зразків є широкий діапазон дисперсності, що пов’язано з різними факторами. Щодо механічних властивостей, ці фактори можна пояснити анізотропністю виробленого хондроцита з агарозними каркасами, недостатньою дисперсністю клітин у каркасі гелю під час висіву та культивування та деякими умовами процедури тестування, такими як гідратація збалансованого сольового розчину Ерла (EBSS). Хоча для результатів GAG цими факторами можуть бути відмінності середовища росту клітин між середовищами in vitro та in vivo. Однак, середнє значення максимального стресу зросло в 6% агарозі з 0,01331 Н/мм2 на 0 день до 0,01678 Н/мм2 на 7 день, оскільки збільшення концентрації GAG вказує на збільшення росту хондроцитів. Як правило, концентрація GAG також збільшується з 3,7 до 70 мкг/мл при 4% і з 6,4 до 55,4 при 6% агарозі протягом 0 і 7 днів культивування, відповідно. Рекомендований спосіб вирішити ці відмінності – використовувати біореактор, який може забезпечити більше відповідності між середовищами in vitro та in vivo.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/12042">
    <title>Діаграма фазових рівноваг системи Hf-Fe-Sn при 1070 K</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/12042</link>
    <description>Title: Діаграма фазових рівноваг системи Hf-Fe-Sn при 1070 K
Authors: Ромака, Любов Петрівна; Ромака, Віталій Володимирович; Стадник, Юрій Володимирович; Пашкевич, Володимир Зеновійович
Abstract: Експериментальне дослідження діаграми фазових рівноваг потрійної системи Hf-Fe-Sn виконано методами рентгенівської дифракції і скануючої електронної мікроскопії в повному концентраційному інтервалі при 1070 K. За температури дослідження в системі утворюються чотири тернарні сполуки: Hf6FeSn2 (структурний тип K2UF6, просторова група P-62m), Hf1.8Fe5Sn3.8 (структурний тип Hf1.82Fe5Sn3.82, просторова група Cmmm), Hf3Fe4Sn4 (структурний тип Zr3Fe4Sn4, просторова група Pnma) і Hf9Fe3.7Sn10.3 (структурний тип Hf9Fe4Sn10, просторова група Cmc21). На основі бінарної сполуки Hf1-xFe2+x (структурний тип MgZn2) встановлено утворення твердого розчину заміщення Hf1-xFe2+x-ySny до вмісту 19 aт. % Sn. Розчинність Fe в бінарній сполуці Hf5Sn3 (структурний тип Mn5Si3) сягає до 10 aт. % (a=0.8363(2)-0.8324(4), c=0.5726(1)-0.5686(4) нм).</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/12013">
    <title>Розроблення схем інвертора з подвійним керуванням підканальними областями інтегрального КМОН сенсорного елемента</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/12013</link>
    <description>Title: Розроблення схем інвертора з подвійним керуванням підканальними областями інтегрального КМОН сенсорного елемента
Authors: Дружинін, Анатолій Олександрович; Когут, Ігор Тимофійович; Голота, Віктор Іванович; Нічкало, Степан Ігорович; Ховерко, Юрій Миколайович; Бенько, Тарас Григорович
Abstract: Досліджено використання інтегрального сенсорного елемента у складі інвертора, який перетворює опір чутливого елемента у рівень вихідного імпульсного сигналу. Промодельовано в програмі LTSpice схеми інвертора з різними варіантами керування підканальними областями МОН-транзисторів. За результати моделювання побудовано графіки залежностей амплітуди вихідного сигналу від опору чутливого елементу, чутливості сенсора, показано форми вихідних сигналів.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

