http://hdl.handle.net/123456789/11040 2026-05-15T12:49:14Z http://hdl.handle.net/123456789/11154 Title: Теоретичні аспекти розмежування понять «науково-технічна інформація» та «інформаційний ресурс» Authors: Башурин, Наталія Ярославівна Abstract: У статті мова йде про те, що як об’єкт цивільного права науково-технічна інформація може трактуватися з різних точок зору, а тому існує необхідність розмежування її із суміжними поняттями. Автором констатовано, що науково-технічна інформація як продукт-предмет (річ) обертається на інформаційному ринку та має вартісну оцінку у формі інформаційного продукту або ресурсу, характеризується індивідуально визначеними ознаками речі та виступає предметом правочинів. Визначено, що науково-технічна інформація та науково-технічний інформаційний продукт або ресурс – категорії не тотожні за змістом, оскільки: 1) науково-технічна інформація є благом; науково-технічний інформаційний продукт (ресурс) – річчю; права з науково-технічної інформації, якщо вона містить ознаки об’єкта права інтелектуальної власності, – регламентуються субінститутом виключних прав; права з науково-технічного інформаційного продукту – інститутом речового права. 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11153 Title: Становлення та розвиток конституційно-правової відповідальності в Україні в період Козацької доби та Гетьманщини Authors: Книш, Віталій Васильович Abstract: Дана наукова стаття присвячена проблемам становлення та розвитку інсти­туту конституційно-правової відповідальності у період Козацької доби та Геть­манщини. Окрема роль тут належить юридичному закріпленню даного інститу­ту у положеннях Конституції Пилипа Орлика. В цілому, у юридичній науці існують різноманітні наукові напрями в питан­нях визначення конституційно-правової відповідальності. Такі наукові підходи можна об’єднати в чотири групи, зокрема: 1) науковий напрям, який базується на обґрунтуванні вузького розуміння конституційно-правової відповідальності, яке базується на визнанні лише ретроспективної (негативної) конституційно-пра­вової відповідальності; 2) науковий напрям, за яким обґрунтовується широке розуміння конституційно-правової відповідальності, що передбачає поєднання ретроспективної (негативної) та перспективної (позитивної) відповідальності; 3) науковий напрям, який розмежовує ретроспективну (негативну) та перспек­тивну (позитивну) відповідальність; 4) науковий напрям, який обґрунтовує як поєднання ретроспективної (негативної) та перспективної (позитивної) відповідальності, так і існування лише ретроспективної (негативної) відповідальності. Разом з тим, у контексті останніх тенденцій українського державотворення та правотворення, а також з урахуванням потреби у історико-правовому (а не суто теоретичному, галузевому чи інституціональному) вивченні потреб трансформації юридичної відповідальності в Україні та окремих її різновидів конституційно-правова відповідальність потребує окремого наукового дослідження саме з історико-правових позицій, включаючи становлення та розвиток у період Козацької доби та Гетьманщини. На думку автора, акти Козацької доби та Гетьманщини, а особливо - Конституція Пилипа Орлика 1710 року не лише визначала основи політичного та соціально-економічного ладу України, апарат державної влади на засадах поділу гілок влади на законодавчу, виконавчу і судову, а й передбачала конституцій-но-правову відповідальність як засіб забезпечення взаємодії між гілками влади та засіб їх ефективного функціонування. Ця конституційно-правова відповідальність існувала як у формі позитивної відповідальності, що проявлялось у чіткому визначенні повноважень органів влади та встановленні способів і форм взаємодії між ними, так і формі негативної відповідальності, яка передбачала можливість застосування санкцій до посадових осіб усіх рівнів. 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11152 Title: Вітчизняна та американська модель санкцій за кримінальні правопорушення в сфері економіки: критичний погляд компаративіста Authors: Каменський, Дмитро Васильович Abstract: У статті в компаративістському режимі здійснено критичний огляд запро­ваджених в Україні та США моделей кримінальний санкцій за економічні кри­мінальні правопорушення. Наголошено на тому, що зміст поняття покарання нерозривно пов’язаний із фундаментальною категорією кримінальної відпові­дальності, під якою розуміються передбачені кримінальним законом обмеження реалізації прав і свобод особи за вчинення нею кримінального правопорушення. Звернуто увагу на те, що американські суди здебільшого не практикують «лінійну» філософію в частині призначення покарань, а навпаки, ураховують у кожній кримінальній справі весь комплекс унікальних фактів та обставин, які мають юридичне значення. Виявлено, що цей підхід частково нагадує зміст п 3. ч. 1 ст. 65 КК України: суд призначає покарання, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Спираючись на результати опрацювання американського досвіду в частині нормативного забезпечення та практики застосування покарань за економічні злочини висловлено позицію про доцільність запровадження в Україні моделі обмеженої формалізації покарань. 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11151 Title: Повні та командитні товариства: особливості правового регулювання в Україні та європейських державах Authors: Анатійчук, Вікторія Василівна Abstract: У статті зосереджено увагу на одній із корпоративних форм підприємниць­кої діяльності - повних і командитних товариствах. Між організаційно-правових форм господарських товариств найбільш популярними є товариства з обмеже­ною відповідальністю та акціонерні товариства. Однак, розвиток законодавства України проходить у напрямі створення системи різних форм підприємництва, які спрямовані на різні потреби та інтереси засновників. Такі форми підприєм­ництва існують і успішно діють в Європі. Здійснення порівняльного аналізу у статті дозволило автору підтвердити існуючий у літературі висновок про від­сутність у європейських державах єдиного вектора щодо закріплення правового статусу досліджуваних товариств. Одні держави визначають ці товариства як юридичні особі, інші - як форму ведення спільної підприємницької діяльності. У статті наголошено, що для європейського простору характерним є викори­стання поняття дефектної юридичної особи. Автором сприймається будь-який із зазначених європейських підходів, однак зазначено на потребі усталеного ві­дображення його у всіх нормативних актах, які визначають статус повних і ко- мандитних товариств. У статті підтримується сформоване у науковій літературі твердження про критику вітчизняних норм законодавства щодо повних і командитних товариств. Така критика зводиться до тих норм законодавства України, у яких використовують не характерні для юридичних осіб положення. Усі існуючі у науці дослідження зводяться до одного - прагнення розробити єдиний вектор у регулюванні повних і командитних товариств. Вони мають регулюватись або як юридичні особі або як форми спільної діяльності на основі договору. 2021-01-01T00:00:00Z