<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/10931">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/10931</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/11064" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/11063" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/11062" />
        <rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/11061" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-05-15T10:39:04Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/11064">
    <title>Огляд деяких аспектів розробки фотокаталізаторів на основі ZnO для різноманітних застосувань</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/11064</link>
    <description>Title: Огляд деяких аспектів розробки фотокаталізаторів на основі ZnO для різноманітних застосувань
Authors: Байбара, Олексій Євгенович; Радченко, Михайло Васильович; Карпина, Віталій Анатолійович; Євтушенко, Арсеній Іванович
Abstract: На сьогоднішній день однією з найважливіших проблем людства є забруднення навколишнього середовища різними органічними забруднювачами, які не руйнуються у природних умовах, що впливають на здоров’я людей. Інша проблема полягає в тому, що відомі дезінфікуючі засоби стають менш ефективними, оскільки розвивають стійкість до бактерій та вірусів. Одним із способів вирішення цих проблем є використання гетерогенного фотокаталізу для розкладання шкідливих сполук та знищення бактерій, вірусів, грибків тощо. Серед широкозонних напівпровідникових оксидів (TiO2, Cu2O, Fe3O4, CeO2, тощо), придатних для фотокаталітичних застосувань, останні роки особлива увага приділяється ZnO через його унікальні особливості. ZnO в наноструктурованій формі із збільшеною питомою поверхнею є перспективою для розробки ефективних фотокаталітичних матеріалів для розкладання органічних забруднювачів та для розробки матеріалів з антимікробними властивостями. У цьому огляді розглядаються різні підходи до підвищення ефективності фотокаталітичних процесів матеріалів на основі ZnO для розкладання органічних забруднювачів (включаючи промислові барвники). Також представлені деякі антибактеріальні властивості ZnO.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/11063">
    <title>Чисельне дослідження ерозійного зношування та міцності відводів магістральних газопроводів</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/11063</link>
    <description>Title: Чисельне дослідження ерозійного зношування та міцності відводів магістральних газопроводів
Authors: Дорошенко, Ярослав Васильович; Когут, Галина Михайлівна; Рибіцький, Ігор Володимирович; Тараєвський, Олег Степанович; Пиріг, Тарас Юрійович
Abstract: Виконано CFD моделювання руху одно, багатофазного газового потоку відводом магістрального газопроводу, ерозійного зношування його стінки. Досліджено газодинамічні процеси, структуру однофазних потоків у внутрішній порожнині відводу. Лагранжевим підходом (модель Discrete Phase Model) виконано тривимірне моделювання руху багатофазних потоків у відводі. Визначено траєкторії руху рідких і твердих частинок відводом, розподіл швидкості та розмірів дисперсних фаз у його внутрішній порожнині, виявлено місця інтенсивного ударяння частинок до стінки, місця інтенсивного ерозійного зношування відводу. За результатами моделювання побудовано геометричні моделі відводів з складною тривимірною формою ерозійних дефектів стінки. В модулі Static Structural виконано комплексне моделювання напруженого стану відводів магістральних газопроводів з урахуванням газодинамічних процесів, які відбуваються у їхній внутрішній порожнині (нерівномірного розподілу тиску у внутрішній порожнині), ерозійного зношування стінки та температурного перепаду. Визначено зони потенційного ризику втрати міцності відводів із ерозійними дефектами. Визначено закономірності впливу величини ерозійних дефектів на напружений стан відводів.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/11062">
    <title>Вплив заліза на дисперсійне твердіння в сплавах Cu-Ni-Mn</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/11062</link>
    <description>Title: Вплив заліза на дисперсійне твердіння в сплавах Cu-Ni-Mn
Authors: Сухова, Олена Вікторівна
Abstract: В роботі досліджено закономірності формування структури і властивостей дисперснотвердних сплавів Сu–Ni–Mn–Fe в концентраційному діапазоні Ni (19.3–21.0 %), Mn (19.5–20.5 %), Fe (0.6–2.7 %), Cu – залишок (у ваг. %). Використано методи кількісного металографічного, рентгеноструктурного, сканувального електронно-мікроскопічного, мікрорентгеноспектрального і диференціального термічного аналізів. Встановлено, що в структурі литих сплавів Сu–Ni–Mn–Fe присутні два твердих розчини на основі a-Cu, які різняться вмістом компонентів і мікротвердістю. Визначено температурні інтервали утворення цих розчинів: (1010±10) °С і (890±10) °С, відповідно. Крім того, в структурі за температури (405±15) °С виділяється фаза NiMn внаслідок дисперсійного твердіння сплавів. Після відпалу за температур 500 і 900 °С протягом 60–750 годин, об’ємна частка і розміри цієї фази збільшуються з подовженням тривалості і зниженням температури відпалу. При підвищенні вмісту заліза до 2,7 ваг. % густина виділень фази NiMn збільшується, особливо, протягом перших 60 годин відпалу за 900 °С. Збільшення вмісту заліза покращує окалиностійкість і практично не впливає на температуру плавлення і рідкоплинність сплавів Сu–Ni–Mn–Fe. Твердість сплавів Сu–Ni–Mn–Fe з підвищенням вмісту заліза збільшується в середньому на 10 НRB. Однак, за температури випробувань 400 °С погіршуються міцність на розтяг (в ~1.3 рази) і відносне видовження (в ~10 разів).</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/11061">
    <title>Структура та 3-D модель твердотільного тонкоплівкового сенсора магнітного поля</title>
    <link>http://hdl.handle.net/123456789/11061</link>
    <description>Title: Структура та 3-D модель твердотільного тонкоплівкового сенсора магнітного поля
Authors: Барило, Григорій Іванович; Голяка, Роман Любомирович; Марусенкова, Тетяна Анатоліївна; Івах, Марія Степанівна
Abstract: Векторні 3-D сенсори магнітного поля становлять основу вимірювальних пристроїв для картографування магнітного поля та магнітного трекінгу. Здебільшого, в таких 3-D сенсорах використовують спеціальні конструкції на основі розщеплених холлівських структур (РХС). Конструкція 3-D сенсора магнітного поля на основі РХС – це об'ємна напівпровідникова інтегральна структура з 8-ма і більше виводами, комбінуючи проходження струму через які та вимірюючи відповідні напруги, визначають складові поля BX, BY, BZ. В даній роботі представлено нова структурна реалізація 3-D твердотільних сенсорів магнітного поля, яка не потребує ізоляції p-n переходами та може бути реалізованою на тонкоплівковій меза-технології традиційних холівських перетворювачів, зокрема на основі плівок антимоніду індію (InSb). Крім того, в роботі представлена SPICE модель 3-D сенсора магнітного поля, з використанням якої вирішується задача розробки та оптимізації методики калібрування запропонованого сенсора.</description>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

