http://hdl.handle.net/123456789/10032 2026-05-15T10:00:07Z http://hdl.handle.net/123456789/10332 Title: Відчуття Dasein як універсальний екзистенційний чинник розуміння процесу людського життя Authors: Паркулаб, Оксана Григорівна Abstract: У статті розкрито методологічні аспекти екзистенційної психології й терапії. Акцентується увага на переосмисленні раціоналістичної концепції ставлення особистості до навколишньої дійсності й до самої себе, уявлень про сенс, мету й призначення людської діяльності та пізнання. Обґрунтовано розуміння людини як буття-у-світі (Dasein), підкрес­люється її взаємозв’язок зі своїм життєвим контекстом (світом). 2019-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10330 Title: Мудрість як форма інтелектуальної зрілості Authors: Міщиха, Лариса Петрівна Abstract: У статті здійснено теоретичний аналіз дефініції «мудрість»; розкривається її зміс­тово-смислове наповнення. Мудрість розглядається автором як інтелектуально-мо­раль­на особистісна складова. Піднімається проблема співвідношення понять «розум­ність» – «мудрість». На основі емпіричного дослідження здійснено порівняльний аналіз інтерпретацій вищезгаданого поняття між різними віковими категоріями осіб, зокрема, майбутніми психологами (студентами) та людьми старшого віку. 2019-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10321 Title: Інклюзивна освіта дітей з аутизмом як фактор розвитку «теорії розуму» Authors: Когутяк, Надія Михайлівна Abstract: Реформування системи спеціальної та інклюзивної освіти актуалізує наукові дослі­дження задля впровадження найбільш ефективних методів соціалізації дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір. З цією метою розглядаються можливості поведінкового, соціально-комунікативного, соціально-когнітивного та мультимодального підходів у інклюзивній, корекційно-розвитковій роботі з дітьми з розладами спектру аутиз­му. З’ясовано, що розвиток соціально-когнітивного феномену «Теорія розуму» визна­чається ієрар­хією підсистем: мікросистеми, мезосистеми, екосистеми, макросистеми та хроносис­теми. Емпіричне дослідження педагогічних працівників інклюзивних освітніх закладів розши­рило уявлення про можливості екосистеми України щодо розвитку «теорії розуму». У ре­зультаті контент-аналізу офлайн-опитування було з’ясовано перевагу тренування пізна­валь­них функцій перед соціальними (кількість часу та уваги, які приділялися, а також усві­домлення потреби професійного вдосконалення); навчати взаємодії дітей педагоги прагнуть шляхом позитивного ставлення до дитини з РСА; вони переконані, що добре розуміють вміння та особистісні якості, які необхідні для інклюзії; обґрунтовано вважають, що рівень задоволеності своєю професією педагогами інклюзивних закладів є однією з умов ефектив­ності профдіяльності та налагодження психологічного клімату класу, позитивної моти­ва­ції до навчання як дітей з розладами спектру аутизму, так і нейротипових дітей інклю­зивного класу. 2019-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10319 Title: Особливості психологічної корекції внутрішньої картини здоров’я підлітків з набутими вадами опорно-рухового апарату Authors: Гасюк, Мирослава Богданівна; Щурик, Ірина Михайлівна Abstract: Проаналізовано суть поняття «внутрішня картина здоров’я» як знання про здоров’я, усвідомлення і розуміння ролі здоров’я у процесі життєдіяльності людини, розуміння впливу здоров’я на соціальні функції, емоційні і поведінкові реакції. Показано, що внутрішня кар­тина здоров’я це не лише знання своїх можливостей, а й уміння користуватись істин­ними та нерозкритими резервами організму. Розглянуто внутрішню картину здоров’я (ВКЗ) як особливе ставлення особистості до свого здоров’я, яке виражається в усвідомленні його цін­ності й активно-позитивному прагненні до його вдосконалення. Досліджено специфіку ко­рекції внутрішньої картини здоров’я підлітків з набутими вадами опорно-рухового апарату. Внутрішня картина здоров’я підлітка з набутими вадами опорно-рухового апарату – це сукупність інтелектуальних уявлень про теперішній стан здоров’я, комплекс емоційних переживань і відчуттів щодо нього, а також сукупність поведінкових реакцій щодо збе­ре­ження та відновлення здоров’я. Доведено, що формування ВКЗ пов’язане з проекцією об’єктивної реальності здоров’я в самосвідомість людини, із суб’єктивним сприйняттям і переживанням свого здоров’я. Описано три грані ВКЗ. Когнітивну, як сукупність суб’єктивних думок про причини, зміст, способи збереження, зміцнення та розвитку здоров’я у ситуації хвороби. Корекція когнітивної грані формує уявлення про самого себе, ставлення до себе у ситуації хвороби, до свого зовнішнього образу, свого тіла, своїх фізичних якостей, відображає рівень самоповаги. Емоційна грань, як комплекс відчуттів (спокій, радість, умиротворення, воля, легкість, сим­патія) зокрема відображає емоційне порівняння себе з іншими. Поведінкова грань як пове­дінка, конкретні дії спрямовані на збереження, відновлення здоров’я. Описано компоненти ВКЗ підлітка з набутими вадами ОРА, сенситивна компонента (психологічний образ тіла у ситуації хвороби), емоційна компонента (емоції в ситуації хво­роби), когнітивна компонента (розуміння всіх аспектів хвороби / здоров’я), ціннісно-мо­ти­ваційна компонента (переконання і внутрішні цінності у сфері здоров’я, воля до здоров’я). Доведено, що адекватне, усвідомлене, послідовне емоційно-ціннісне ставлення до здо­ро­в’я є необхідною умовою збереження особистісної цілісності, а отже однією з централь­них складових «Я концепції». Виділено особистісну позицію щодо здоров’я що може бути як індивідуально орієн­тованою або соціально орієнтованою. Стратегія підлітка по відношенню до підтримки та збереження власного здоров’я розподіляється на стратегію активних дій та пасивну стратегію. 2019-01-01T00:00:00Z