<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/9806" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/9806</id>
  <updated>2026-05-15T10:38:50Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T10:38:50Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Доходи місцевих бюджетів в умовах пандемії covid-19</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/10143" />
    <author>
      <name>Дмитровська, Вероніка Степанівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кохан, Ірина Василівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/10143</id>
    <updated>2021-06-10T08:02:01Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Доходи місцевих бюджетів в умовах пандемії covid-19
Authors: Дмитровська, Вероніка Степанівна; Кохан, Ірина Василівна
Abstract: Стаття присвячена дослідженню з’ясування структури та виявлення тенденцій формування  доходів  місцевих  бюджетів  в  умовах  пандемії  коронавірусу  (COVID-19).Розглянуто  особливості  наповнення  дохідної  частини  місцевих  бюджетів,основними джерелами надходжень до яких у процесі проведення бюджетної децентралізації є: податок на доходи  фізичних  осіб,  акцизний  податок,  плата  за  землю,  єдиний  податок  та  податок  на нерухоме  майно,  відмінне  від  земельної  ділянки. Охарактеризовано ряд  бюджетних  новацій чинного  законодавства  спрямованих  на  протидію  пандемії  та  їх  вплив  на  дохідну  частину бюджеті в об’єднаних територіальних громад. Про аналізовано надходження  бюджетів  об’єднаних  територіальних  громад  протягом  9 місяців 2019-2020 рр. та здійснено оцінку впливу пандемії COVID-19 на обсяг доходів місцевих бюджетів.Детальний аналіз формування власних доходів місцевих бюджетів показав, що в розрізі місцевих бюджетів у 2019-2020 рр. найвищим є темп зростання податку з доходів фізичних осіб та місцевих податків та зборів у місцевих бюджетах об’єднаних територіальних громад. Такі результати  свідчать  про участь  та  зацікавленість  органів  місцевої  влади  у  акумулюванні більшої частини доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, здійснення заходів щодо пошуку  резервів їх  надходжень  в  умовах  пандемії  коронавірусу  COVID-19  та  ефективності фіскальної ролі податків і зборів. Авторами обґрунтовано напрями подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 на дохідну  частину  місцевих  бюджетів  за  допомогою фіскального  механізму  та  врегулювання міжбюджетних відносин.Методологічною основою даного дослідження є такі методи, як емпіричне дослідження (моніторинг,   вимірювання   порівняння);   теоретичне   дослідження   (дедуктивний   та аксіоматичний метод, ідеалізація); загальні методи, що використовуються на емпіричному та теоретичному рівні досліджень (аналіз, анологія, абстракція, конкретизація, синтез, індукція, дедукція).</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості бюджетного фінансування пріоритетних галузей економіки України у сучасних умовах</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/10142" />
    <author>
      <name>Щур, Роман Іванович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Плець, Іван Іванович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Войтович, І. І.</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/10142</id>
    <updated>2021-06-10T07:20:18Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Особливості бюджетного фінансування пріоритетних галузей економіки України у сучасних умовах
Authors: Щур, Роман Іванович; Плець, Іван Іванович; Войтович, І. І.
Abstract: У  статті  досліджено  теоретичні  засади  бюджетного  фінансування пріоритетних галузей економіки України. Акцентовано увагу на критеріях вибору пріоритетних економічних  галузей  з  точки  зору  бюджетного  фінансування.  Дослідження  поточної макроекономічної ситуації в Україні показали, що державна підтримка необхідна для розвитку пріоритетних  галузей  економіки.  Проведений  аналіз  фінансування  пріоритетних  галузей економіки  показав,  що  в  основному  фінансування  здійснюється  за  рахунок  власних  коштів підприємств, а також кредитних ресурсів банків, національних інноваційних та інвестиційних фондів, державного місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законом фондів. Здійснено комплексний аналіз фінансування економічних галузей з державного бюджету України протягом 2015-2019 років. Проаналізовано структуру капітальних витрат державного бюджету за 2015–2019 роки. Проведений аналіз показав, що протягом аналізованого періоду капітальні  витрати  зведеного  бюджету  становили  в  середньому  2,9%  ВВП  (1,4%  ВВП  за рахунок  державного  бюджету)  та  спостерігалася  тенденція  до  зменшення  їх  частки,  що  є негативним явищем для національної економіки. Доведено, що потреба в державних коштах зумовлена зниженням купівельної спроможності населення, стимулюванням розвитку науково-технічного  прогресу,  впровадження  інновацій,  підтримка  розвитку  стратегічних  та пріоритетних галузей економіки.Визначено  основні  напрями  подальшого  розвитку  пріоритетних  галузей  економіки  та покращення  інвестиційного  середовища  в  Україні  на  основі  вдосконалення  правової  та організаційної  основи  для  підвищення  ефективності  механізму  забезпечення  сприятливого інвестиційного  середовища,  поліпшення  конкурентоспроможності  національної  економіки, збалансування структури видатків бюджетів, збільшення їх частки на капітальне фінансування та інвестування в інноваційні проекти.</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Теоретичні засади дослідження спроможності регіону</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/10141" />
    <author>
      <name>Мулеса, Еліна Валеріївна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/10141</id>
    <updated>2022-06-24T09:58:34Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Теоретичні засади дослідження спроможності регіону
Authors: Мулеса, Еліна Валеріївна
Abstract: Метою  дослідження  є  поглиблення  та  розвиток  підходів  до  визначення сутності  спроможності  регіону,  виділення  її  різновидів,  дослідження  взаємозв’язку  та взаємозалежності  між  ними  та  виявлення  впливу  цих  складових  на  ефективність функціонування території як окремої адміністративно-територіальної одиниці.У    процесі    дослідження    використано  методи  монографічного  та  теоретичного узагальнення – для  обґрунтування  поняття  спроможності  регіону  та  його  різновидів; системного  та  регресійного  аналізу – при  виявленні  основних  проблем  розвитку  регіонів  на принципах  самодостатності;  індукції  та  дедукції – для  доведення  схожості  проблем регіонального розвитку територій в умовах реформи місцевого самоврядування тощо.Дослідженів роботі теоретичні підходи поняття спроможності дали змогу розкрити її в якості  комплексного  показника,  що  включає  в  себе  ряд  додаткових  визначників (конкурентоспроможність, інституційну, інвестиційну, організаційну, податкову та фінансову спроможності), кожен з яких є невід’ємною частиною успішного розвитку громади в умовах сьогодення.  Розкрито  сутнісну  характеристику  кожного  виду  спроможності,  визначено  їх взаємозалежність  та  вплив  на  розвиток  регіону  як  самостійної  та  самодостатньої адміністративно-територіальної  одиниці.  Виділено  основні  недоліки  у  трактуванні  того  чи іншого  поняття  в  урахуванням  точки  зору  провідних  економістів  і  як  наслідок  сформоване власне бачення їх теоретичної сутності. Наукова новизна полягає у розкритті принципово нових критеріїв спроможності регіонів з урахуванням вже існуючого практичного досвіду та доведенні їх прямого впливу на розвиток територій загалом.Практичне  значення  отриманих  результатів  полягає  в  тому,  що доведені  до  рівня практичного  використання теоретичні  положення можуть слугувати внеском  в  забезпеченняефективногофункціонування та розвитку регіонів з урахуванням основних принципів реформи децентралізації.</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Зелене будівництво у досягненні сталого регіональному розвитку</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/10140" />
    <author>
      <name>Данилюк, Марія Миколаївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Дмитришин, Марта Василівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/10140</id>
    <updated>2021-06-10T07:02:30Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Зелене будівництво у досягненні сталого регіональному розвитку
Authors: Данилюк, Марія Миколаївна; Дмитришин, Марта Василівна
Abstract: Мета  даного  наукового  дослідження – виявлення  ключових  характеристик зеленого будівництва, які необхідні для можливих переваг і перспектив. Методи  дослідження,  що  були  використані  у  процесі написання  статті – порівняння, аналогії, індукції та дедукції, системного аналізу та системного підходу. Результати. У статті розкрито ключові характеристики, потреби та передумови існування зеленого  будівництва.  Розкрито  різницю  між  традиційним  та  зеленим  будівництвом. Охарактеризовано  місце  зеленого  будівництва  у  складі  зеленої  економіки.  Виокремлено фактори  за  допомогою  яких  об’єкти  зеленого  будівництва  впливають  на  навколишнє середовище  та  здоров’я  населення;  структуровано  їх  в  логічній  послідовності появи. Досліджено  системи  «зеленої  сертифікації».  Охарактеризовано  стандарт  LEED,  який застосовується при будівництві нових і реінноваційних проектів; внутрішній реконструкції та оздобленні  будівель,  що  експлуатуються;  житлової  нерухомості;  заміського  житлового будівництва та котеджних поселень. Аналогічно охарактеризовано стандарт BREEAM один з найвідоміших і поширених методів оцінки екологічної ефективності будівель (офісних центрів, торгових  майданчиків,  промислових  об’єктів,  загальноосвітніх  закладів,  багатоквартирних будинків, судів та тюрм, наявного житлового фонду). У межах стандартів описано показники (місце  для  забудови,  ефективність  споживання  води  та  енергії,  споживання  матеріалів  та ресурсів,  якість  середовища,  інновації,  управління,  здоров’я,  транспорт,  утилізація  відходів, забруднення),  які  оцінюються  та  їх  рейтинг  у  системі  бальної  оцінки.  Виділено  чинники підвищення інвестиційної привабливості об’єктів зеленого будівництва. Розроблено та описана схематична  модель  збільшення  інвестиційної  привабливості  зеленого  будівництво  через врахування  факторів  впливу  (унікальність,  якість,  відповідальність)  та  переваг  (зменшення витрат та збільшення можливостей). Окреслено переваги зеленого будівництва для чотирьох суб’єктів: регіону, інвесторів, будівельних компаній та власників «зелених» будівель.Наукова  новизна.  Результатом  публікації  є  побудова  цілісної  характеристики  зеленого будівництва починаючи з передумов та потреб його існування, а завершуючи перевагами та перспективами.Практична  значущість  результатів.  Результати  належним  чином  описані  та  графічно зображені;  це  дозволяє  їх  використовувати  у  процесі  подальшому  науковому  пошуку, практичній  діяльності  та  з  метою  поповнення  інтелектуального  капіталу  всіх  зацікавлених читачів.</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

