http://hdl.handle.net/123456789/9783 2026-05-15T09:52:54Z 2026-05-15T09:52:54Z Червінська, Інна Богданівна http://hdl.handle.net/123456789/9895 2021-05-14T11:55:10Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Соціокультурний простір гірської школи як історичне, етносоціальне, освітньо-культурне явище та предмет наукових студій Authors: Червінська, Інна Богданівна Abstract: У статті на основі цілісного ретроспективного аналізу наукової літератури, досвіду діяльності загальноосвітніх шкіл гірської місцевості регіону Українських Карпат увиразнено особливості соціокультурного простору гірської школи як історичного, етносоціального явища та предмета наукових студій. Вказано на те, що проблематика становлення, розвитку та проектування просторів є однією з тих, що найбільш активно розробляються в сучасній психолого-педагогічній літературі. У її рамках чітко виділяється й набуває самостійного статусу тематика еволюції регіональних соціокультурних просторів. Автором наголошується, що у філософських, культурологічних, психолого-педагогічних, соціологічних дослідженнях як фундаментальних, так і тих, які мають прикладний характер, термін «соціокультурний простір» використовується як вихідна категорія, оскільки розглядається як збірний образ, що вміщає все різноманіття існуючої реальності. Акцентується увага, що шляхом теоретичного аналізу джерельної бази та методологічного конструкту дослідження просторової тематики обґрунтовано сутність поняття «соціокультурний простір» як предмет історичних, етносоціальних, освітніх і культурологічних студій, окреслено теоретико-методологічні засади організації соціокультурного простору закладу загальної середньої освіти. Актуалізується використання таких методів дослідження як: пошуково-бібліографічний – з метою вивчення бібліотечних каталогів, бібліографічних видань; контент-аналіз – для з’ясування стану розробленості проблеми, формулювання терміносистеми базових понять і концептуалізації основних положень; аналіз змісту педагогічної діяльності закладів освіти, узагальнення власного досвіду співпраці з педагогами та учнями гірських шкіл.Узагальнено, що просторовий розвиток та аналіз життєдіяльності людей, які проживають у певному соціокультурному просторі постають серед низки актуальних для сучасного суспільства питань. Педагогічна наука послуговується великою кількістю підходів та методів просторового аналізу, що дозволяють досліджувати соціально-педагогічні проблеми та певною мірою сприяти їх ефективному вирішенню.

2020-01-01T00:00:00Z Ткачук, Ореста Владиславівна http://hdl.handle.net/123456789/9894 2021-05-14T11:50:50Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Фразеологізми як засіб розвитку мовлення третьокласників на уроках української мови гірської школи українських Карпат Authors: Ткачук, Ореста Владиславівна Abstract: У статті розглядається проблема роботи зі стійкими мовними зворотами, з якими діти знайомляться ще на початковому етапі навчання мови. Фразеологізми репрезентовані в усіх сферах життя людини, їх діти чують з уст батьків та знайомих щодня, а тому стають зрозумілими і входять у щоденний ужиток. У гірських регіонах, де виховання відбувається у тісному зв’язку з природою, з дещо обмеженим колом спілкування та специфікою умов проживання, дитина досконало змалечку засвоює мовні багатства власної говірки чи говору, у тому числі й стійкі вислови. Однак коли діти знайомляться з підручниками, то часто у молодших школярів виникають проблеми з розумінням і усвідомленням змісту деяких фразеологізмів, які на даній території не вживаються або використовуються рідко. Програма початкової школи передбачає тільки поверхове ознайомлення зі стійкими виразами, що спонукає деяких учителів до несистематичної роботи над фразеологізмами. У статті наводяться результати анкетування вчителів Карпатського регіону з різним рівнем досвіду роботи. Аналіз опитування дозволив зробити висновок, що робота з фразеологізмами у початковій школі носить фрагментарний характер. Зроблена спроба проаналізувати дидактичне наповнення діючих навчальних книг з української мови для третього класу дозволила дійти висновків про те, що більшість вправ мають репродуктивний характер, хоча наявні й такі, що містять творчі елементи завдань. На думку автора статті, схвалення заслуговує підручник для третього класу нової української школи (укладач – Г.Сапун). У статті наведено приклади прийомів роботи з гуцульськими фразеологізмами на уроках української мови у третьому класі. Поданий дидактичний матеріал може бути використаний як у процесі вивчення фразеологізмів у системі підготовки студентів вищих навчальних закладів, так і для розвитку пізнавальної активності учнів початкової школи на уроках української мови, літературного читання.

2020-01-01T00:00:00Z Кіліченко, Оксана Іванівна http://hdl.handle.net/123456789/9893 2021-05-14T11:46:44Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Виховання культури спілкування учнів молодшого шкільного віку в різновіковій групі подовженого дня у школах гірського регіону Authors: Кіліченко, Оксана Іванівна Abstract: У статті розглянуто особливості формування і розвитку культури спілкування в дітей молодшого шкільного віку в різновіковій групі подовженого дня. Проаналізовано і визначено сутність поняття «культура спілкування». Визначено, що початкова школа є початком найважливішого для соціалізації особистості вікового періоду, оскільки сприяє формуванню групи подовженого дня як контактної групи, де діти засвоюють нові норми, цінності, стереотипи поведінки. Відзначено, що молодший шкільний вік є найбільш соціально значущим і найбільш педагогічно підступним періодом, тому що відхилення у формуванні особистості часто маскуються захисною формою поведінки (ретельністю, слухняністю). Однак молодший шкільний вік є унікальним за наявністю досвіду довільного спілкування. Він стає базою культурних норм, які перевіряються пізніше в найрізноманітніших ситуаціях спілкування. Він є сензитивним періодом формування культури спілкування. Усе це сприяє виробленню умінь розумно аналізувати, визнавати й оцінювати свої вчинки та дії, шукати і знаходити засоби досягнення поставленої мети, уміти переборювати перешкоди і труднощі.Дослідження процесу формування культури спілкування було організоване в різновіковій групі подовженого дня в початковій школі гірського середовища. Визначено основні напрями формування культури спілкування в групі подовженого дня: розвиток культури вербального і невербального спілкування, боротьба із лихослів’ям, розвиток уміння уважного слухання.

2020-01-01T00:00:00Z Івасюк, Марія http://hdl.handle.net/123456789/9892 2021-05-14T11:36:08Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Розвиток комунікативної компетентності в учнів 1 класу засобом навчальної гри Authors: Івасюк, Марія Abstract: У статті розглянуто проблему особливостей формування комунікативної компетентності учнів першого класу за допомогою навчальної гри. Експериментально досліджено початковий рівень сформованості комунікативних навичок і умінь школярів. Визначено різницю між поняттями «комунікативна компетентність» і «мовна компетенція». Проаналізовано особливості та визначено основні способи використання гри в освітньому процесі з метою формування комунікативної компетентності учнів початкової школи.З’ясовано вплив навчальних ігор на рівень сформованості комунікативної компетентності. Доведено, що комунікативна компетентність впливає не тільки на оволодіння необхідною кількістю мовних і мовленнєвих знань, але й на процес формування у молодших школярів умінь практичного використання мови в процесі мовленнєвої діяльності та відображає рівень їх майстерності у спілкуванні з іншими людьми і здатність обирати стратегію спілкування та застосовувати комплекс відповідних умінь. Процес формування комунікативної компетентності учнів першого класу передбачає оволодіння уміннями і навичками користування засобами вербального і невербального мовлення; розвиток діалогічного і монологічного мовлення; оволодіння культурою усного і писемного мовлення та розвиток умінь орієнтуватися у різноманітних комунікативних ситуаціях.Встановлено, що навчальні ігри за рахунок багаторазового сприйняття й відтворення матеріалу забезпечують міцне запам’ятовування лексичних одиниць і граматичних структур та впливають на мотивоване перенесення й вживання в нових ігрових ситуаціях. Саме у грі молодший школяр здобуває основні навички та уміння спілкування, у нього формуються якості, необхідні для встановлення контакту з однолітками.Визначено педагогічні вимоги до використання дидактичних ігор на ранкових зустрічах і уроках в початковій школі. Зокрема, з’ясовано, що ігри повинні відповідати віковим, індивідуальним особливостям і освітнім, зокрема, мовним можливостям; форма і зміст гри повинні бути обґрунтовані педагогічно й дидактично; обов’язкове залучення якомога більше дітей до участі в грі та використання ігор з метою розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності.У статті описано власний педагогічний досвід та подані методичні рекомендації щодо використання навчальних ігор в освітньому процесі початкової школи.

2020-01-01T00:00:00Z