http://hdl.handle.net/123456789/9610 2026-05-15T07:56:39Z 2026-05-15T07:56:39Z Капець, Надія Володимирівна http://hdl.handle.net/123456789/9704 2021-04-21T12:29:08Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Анотований писок лишайників та ліхенофільних грибів басейну річки Тетерів (Україна) Authors: Капець, Надія Володимирівна Abstract: Перші відомості про лишайники басейну річки Тетерів датуються другою половиною XIX ст., тоді як перша інформація про знахідки ліхенофільних грибів у межах цієї території з’явились лише наприкінці XX ст. У статті наводиться анотований список лишайників та ліхенофільни грибів, що ґрунтується на літературних даних та матеріалах власних досліджень ліхенобіоти верхньої та середньої течії басейну р. Тетерів. Анотований список включає 300 видів (261 вид лишайників та 39 видів ліхенофільних грибів). Вперше для території досліджень вказується поширення 117 видів (80 видів лишайників та 37 видів ліхенофільних грибів). Вперше для України виявлено місцезростання 5 видів (Cercidospora macrospora, Lichenostigma epipolina, Lichenothelia tenuissima, Polysporina subfuscescens і Taeniolella beschiana), тоді як 7 видів (Anisomeridium polypori, Coenogonium pineti, Lichenoconium usneae, Monodictys epilepraria, Rinodina efflorescens, Sphaerellothecium propinquellum, Taeniolella punctata) наводяться вперше для її рівнинної частини. У результаті досліджень вдалось суттєво доповненити відомості про поширення низки цікавих та рідкісних для України лишайників і ліхенофільних грибів. Зокрема, знахідки 11 видів (Cornutispora lichenicola, Erythricium aurantiacum, Heterocephalacria physciacearum, Intralichen christiansenii, Laetisaria lichenicola, Lichenothelia convexa, Marchandiomyces corallinus, Psoroglaena dictyospora, Pyrenochaeta xanthoriae, Sarcogyne lapponica, Scoliciosporum gallurae, Stigmidium xanthoparmeliarum) є першими для території Поліської підпровінції хвойно-широколистяних лісів, поширення ще 1 виду (Pronectria leptaleae) – наведено вперше для Української лісостепової підпровінції. Окрім того під час досліджень в межах басейну річкиТетерів виявлено нові місцезростання низки рідкісних для України видів (Absconditella lignicola, Cornutispora lichenicola, Clypeococcum hypocenomycis, Lichenochora obscuroides, Lichenodiplis lecanorae, Marchandiomyces corallinus, Psoroglaena dictyospora, Sclerococcum sphaerale, Strangospora deplanata, Thelocarpon epibolum ect.).

2020-01-01T00:00:00Z Маховська, Любов Йосипівна Гнєзділова, Вікторія Ігорівна Неспляк, Оксана Степанівна Буняк, Віра Іванівна http://hdl.handle.net/123456789/9703 2023-10-26T06:48:52Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Структурний аналіз лікарських рослин та застосування їх при захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту Authors: Маховська, Любов Йосипівна; Гнєзділова, Вікторія Ігорівна; Неспляк, Оксана Степанівна; Буняк, Віра Іванівна Abstract: Лікарські рослини з глибокої давнини використовуються при лікуванні різних захворювань, і при хворобах органів травлення, зокрема. Вони містять майже всі біологічно активні речовини, що надає їм перевагу над синтетичними лікарськими препаратами, та можливість застосування впродовж тривалого часу. На основі опрацювання літературних джерел проведено систематичний та біоморфологічний аналізи лікарських рослин, які застосовуються при захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту, серед яких виділено чотири групи: шлунка (атонія, ахілія, виразка, гастрит), кишечника (ентерит, коліт), печінки та жовчного міхура (гепатит А, холангіт, холецистит, нудота) і диспептичні розлади (блювота, закрепи, діарея, вздуття). Кожна з цих груп характеризується певним видовим списком лікарських рослин із зазначенням життєвих форм. Виявлено 110 видів лікарських рослин, які відносяться до 102-х родів, 46-и родин, 33-х порядків, 4-х класів та 3-х відділів. Серед лікарських рослин найбільш чисельнішими є трав’яні полікарпики – 60 видів (54,55 %), тоді як однорічники налічують 21 вид (19,01 %), дерева – 9 видів (8,18 %), кущі – 8 видів (7,27 %), дворічники– 7 видів (6,36 %), напівкущі – 4 види (3,64 %) та ліани – 1 вид (0,91 %). Таксономічну та біоморфологічну структури досліджуваних рослин подано загалом та детально проаналізовано в кожній із виділених груп хвороб. Наведено приклади рослин, які застосовують при лікуванні різних захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Встановлено, що при захворюванні кишечника використовують 28 видів, печінки та жовчного міхура – 47 видів, шлунка – 60 видів та диспептичних розладах – 75 видів лікарських рослин. Для лікування різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту найчастіше використовуються такі види рослин, як: Gentarium erythraea Rafn, Acorus calamus L., Menyanthes trifoliata L., Fumaria officinalis L., Hypericum perforatum L., Artemisia absintium L., Gentiana lutea L., Gentiana cruciata L., Achillea submillefolium L., Mentha piperita L., Chamomilla recutita L., Betula pendula Roth., Archahgelica officinalis Hoffm, Salvia officinalis L., Berberis vulgaris L., Juglans regia L., Tanacetum vulgare L., Plantago major L., Cichorium intybus L., Rosa canina L., Altheae officinalis L., Viburnum opulus L.

2020-01-01T00:00:00Z Різничук, Надія Іванівна Гнєзділова, Вікторія Ігорівна http://hdl.handle.net/123456789/9702 2021-04-21T11:59:11Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Анатомічні особливості будови видів роду Polygonatum Mill Authors: Різничук, Надія Іванівна; Гнєзділова, Вікторія Ігорівна Abstract: Види роду Polygonatum Mill. мають кореневища симподіального типу. Вони утворюються за рахунок проростаючого підземного пагона. Одночасно на пагоні закладається верхівкова брунька, яка росте вгору, виходить на поверхню ґрунту і розвивається в надземну частину. А новий підземний пагін формується з ближчої бічної бруньки. Кореневища видів роду купина мають первинну анатомічну будову. Видоспецифічною ознакою Polygonatum multiflorum (L.) All. є наявність простих алейронових (протеїнових) зерен, які складаються з білкової оболонки та аморфного білка. При гістохімічному аналізі на мікропрепараті кореневища Polygonatum multiflorum (L.) All. було виявлено вторинні метаболіти – краплі жирної олії, найбільш енергоємкі запасні речовини. На відміну від ефірних олій, вони менш ароматні та нелеткі. У первинній будові стебла, як і кореневища, видів роду Polygonatum Mill. виділяють центральний циліндр та первинну кору. Але у кореневищі центральний циліндр займає в кілька разів менший об’єм, ніж первинна кора. У стеблі ж основна маса належить центральному циліндру, а первинна кора представлена порівняно тонким шаром. Анатомічна будова стебла видів роду купина Polygonatum Mill. первинна, пучкового типу, тобто всі частини утворюються з первинної твірної тканини – прокамбію. Листки видів роду Polygonatum Mill. довгасті або еліптичні, біля основи трохи звужені, голі з короткими черешками, зверху зелені, знизу сірувато-зеленуваті, 10–11 см завдовжки, 4–4,5 см завширшки. Будова листкової пластинки пов’язана із виконанням основних функцій: фотосинтез, дихання і транспірація. Анатомічна організація листка видів роду Polygonatum Mill. ізолатерального типу з більш освітленою адаксіальною і затіненою абаксіальною сторонами. Мезофіл листка пронизаний мережею жилок, що складається з одного або декількох щільно з'єднаних колатеральних судинно-волокнистих пучків. Камбій міститься лише в центральній жилці, що зумовлює її потовщення.

2020-01-01T00:00:00Z Долинко, Неля Петрівна Микитин, Тетяна Василівна Бєлова, Наталія Володимирівна http://hdl.handle.net/123456789/9701 2021-04-21T09:42:24Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Алкогольна інтоксикація та її вплив на перебіг сперматогенезу щурів-самців Authors: Долинко, Неля Петрівна; Микитин, Тетяна Василівна; Бєлова, Наталія Володимирівна Abstract: Проведено морфометричний та функціональний аналіз статевих клітин в гістологічних мікропрепаратах і еякуляті щурів-самців контрольної групи на 7-у, 14-у, 21-у і 28-у добу алкоголізації дослідних тварин. Встановлено, що тривале вживання етанолу знижує резистентність до його дії клітин сперматогенного епітелію, які знаходяться на різних стадіях розвитку, що проявляється гальмуванням сперматогенезу з редукцією кількості сперматоцитів і сперматид, а в еякуляті – зниженням концентрації сперматозоїдів із збільшенням числа їхніх патологічних форм. Проведені дослідження показують, що зі збільшенням терміну алкоголізації у яєчках дослідних тварин спостерігається набряк інтерстиційної сполучної тканини та десквамація частина клітин сперматогенного епітелію. Середній діаметр звивистих сім’яних трубочок зменшується і становить (221,17 + 2,44) мкм проти (241,12 + 2,31) мкм у контрольної групи тварин. Спостерігається редукція шарів клітин сперматогенного епітелію з масивним їх злущенням у просвіт трубочок.

2020-01-01T00:00:00Z