http://hdl.handle.net/123456789/9609 2026-05-15T08:32:35Z 2026-05-15T08:32:35Z Мельник, Ярослав Григорович http://hdl.handle.net/123456789/9696 2021-04-21T06:48:46Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Дискурсологічний аналіз деструктивних соціоментальних та етнокультурних констант у творах Тараса Шевченка (на матеріалі текстів “Кобзаря”) Authors: Мельник, Ярослав Григорович Abstract: У статті розглядаються ті філософсько-естетичні та світоглядно-аксіологічні категорії, які впродовж усієї історії літературно-критичних публікацій залишалися поза межами дискусій. Йдеться про те, що Тарас Шевченко у своїй творчості крім тематики героїки минулих епох, крім патріотичної, пейзажної, інтимної лірики та крім філософських рефлексій інтенсивно опрацьовує проблему недоліків, перешкод, які притаманні ментальності українського народу, і є ключовими бар'єрами шляху до свободи. Ці девіації властиві українській картині світу. Автор виділяє такі категорії, як заздрість, нелюбов один до одного, зрадництво, відсутність єдності, неспроможність бути вірними заповітам предків, дріб’язкова меркантильність, злорадство, запроданство, задоволеність васала та небажання до інтелектуального та духовного розвитку, неспроможність жити у форматі християнських орієнтирів, невміння берегти історію, віру, культуру, мову, історичну пам'ять – у сумі призводять до катастрофи вселенського масштабу, до загибелі цілого народу. Тарас Шевченко у ролі пророка виголошує настанови і адресує своїм сучасникам та майбутнім поколінням. У творчому доробку поета ця тематика є лейтмотивом, але аналітиками творчої спадщини митця на передній план традиційно виводиться інша тематика. Запропонований інноваційний погляд на поетичні конструкції видатного українського поета є пропозицією перенесення фокусу бачення у площину, яка для поета була не менш важливою за інші. У статті на матеріалі поетичного збірника «Кобзар» робиться спроба фактурного аналізу та синтезу тих складників, які допоможуть краще зрозуміти не лише творчу спадщину поета, але наше минуле і сьогодення, а також будувати перспективні плани відродження української нації.

2020-01-01T00:00:00Z Заграй, Лариса Дмитрівна http://hdl.handle.net/123456789/9693 2021-04-20T13:15:37Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Наративна ідентичність: механізми її формування Authors: Заграй, Лариса Дмитрівна Abstract: У статті розглянуто проблему трактування ідентичності у постмодерних проекціях. Аналізуються відмінності між феноменами особистість та ідентичність. На основі трирівневої моделі особистості, що організовує різні аспекти особистості в концептуальному просторі і включає перший рівень – індивідуально-психологічні властивості особистості, другий рівень – адаптаційні можливості особистості та третій рівень - інтегрований індивідуальний досвід людини, що забезпечує їй відчуття самототожності, ідентичності, розкривається методологічний (ідіографічний) ракурс аналізу ідентичності. Метою статті є розкриття феномену «ідентичності» у постмодерному трактуванні; визначенні поняття “наративна ідентичність” та механізмів її формування. У постмодерному трактуванні персональна ідентичність визначається як соціокультурна репрезентація, яка організована як когнітивна структура у вигляді наративу. Наративна ідентичність формується у процесі діалогічної взаємодії, у результаті якої інтегрується та інтераналізується життєвий досвід. Визначено механізми формування наративної ідентичності у підлітковому віці – рефлексивні механізми самосвідомості (наративні навички), які забезпечують інтегрування різних аспектів, характеристик «Я». Ідентичність трактується як текстовий модус існування особистості, де самозрозуміння (его-ідентичність) і самопред’явлення (соціальна ідентичність) відбуваються одночасно, утворюючи єдиний конструкт. Визначено параметри дослідження наративної ідентичності: наявність/відсутність перспективи, готовність/не готовність до прийняття рішень, наявність/відсутність динамічного «Я». Розкрито доцільність застосування наративних методів у дослідженні ідентичності.

2020-01-01T00:00:00Z Голод, Роман Богданович http://hdl.handle.net/123456789/9692 2021-04-20T13:07:11Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Мерехтлива філософія імпресіонізму Authors: Голод, Роман Богданович Abstract: Статтю присвячено вивченню світоглядно-філософського базису імпресіонізму як літературного напряму. З’ясовуються причини труднощів, які виникають у процесі ідентифікації літературних творів як імпресіоністичних. Їх декілька: типологічна спорідненість літературного імпресіонізму з малярським і музичним видами мистецтва; перехідний характер напряму від реалістичного до модерністського типу творчості; концептуальна опозиційність імпресіоністів до будь-яких схем, правил і доктрин у мистецтві; чинники ідеологічного характеру тощо. З’ясовуються причини перехідності світоглядно-філософського базису імпресіонізму від раціоналістичного позитивізму до ірраціональних течій “філософії життя”. Історичні обставини, пов’язані з численними гуманітарними катастрофами на зламі віку – війнами та революціями – спричинили зневіру людей у раціоналістичні принципи філософії позитивізму. Однак зазначені зміни відбувалися не одномоментно. Тому ще й на початку ХХ століття філософія позитивізму зберігала свій вплив на духовне життя людства, а окремі положення її доктрини навіть адаптувалися й розвинулися в нових філософських системах. Це й зумовило перехідний характер філософського базису імпресіонізму. Немає сумніву, що особливості світоглядно-філософської основи імпресіонізму мали безпосередній уплив на перехідний (від реалістичного до модерністського типу творчості) характер його поетикальної системи. Відтак імпресіонізм – це своєрідний міст, який розділяє і водночас об’єднує традиційні ідейно-естетичні системи й новаторські пошуки кінця ХІХ століття. І в генетичному, і в типологічному аспекті напрям знаходиться на перетині двох типів творчості: реалістичного та модерністського. Водночас саме ця обставина й забезпечує ідейно-естетичну значущість і поетикальну своєрідність імпресіонізму.

2020-01-01T00:00:00Z Слоньовська, Ольга Володимирівна http://hdl.handle.net/123456789/9691 2021-04-20T13:02:20Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: “Як в нації вождя нема, тоді вожді її – поети” (Українська материкова література крізь міфологічну призму бачення Є. Маланюком) Authors: Слоньовська, Ольга Володимирівна Abstract: Євгена Маланюка прийнято вважати одним із чільних поетів української діаспори. Врешті, саме він започаткував вітаїстичний консолідуючий міф України в літературі ХХ століття у діаспорній літературі, яка продовжувала повноцінно існувати й розвиватися за рубежем як типове і повноцінне українське національне красне письменство епохи модернізму. Метафізична програма консолідуючого міфу України засобами художньої літератури метафізично перероджувала читачів-реципієнтів українського походження за рубежем із “рабів у буй-турів”. Іншими словами – забезпечувала реальну появу потенційних пасіонаріїв, національно свідомих українців, які навіть в умовах існування тоталітарного СРСР виношували ідею Української державності й мріяли про соборну Україну не “в екзилі”, а на питомих українських землях.

2020-01-01T00:00:00Z