<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/9607" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/9607</id>
  <updated>2026-05-15T10:27:32Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T10:27:32Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Дослідження впливу температури на фізичні, механічні та електропровідні властивості аустенітної нержавіючої сталі AISI 310S</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/9683" />
    <author>
      <name>Torun, Handan Özlü</name>
    </author>
    <author>
      <name>Taşdemir, Vedat</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kerli, S.</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/9683</id>
    <updated>2021-10-26T09:17:52Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Дослідження впливу температури на фізичні, механічні та електропровідні властивості аустенітної нержавіючої сталі AISI 310S
Authors: Torun, Handan Özlü; Taşdemir, Vedat; Kerli, S.
Abstract: У нашому дослідженні відпал проводили з нержавіючої сталі AISI 310S при 800 °C. Досліджено вплив цього відпалу на структурні, морфологічні, механічні властивості та електричну провідність. З результатів XRD було помічено, що матеріал є аустенітним і має кубічну природу. SEM-аналіз показав, що поверхня сталі AISI 310S змінюється з температурою. Було проведено випробування матеріалу на розтяг і виявлено, що межа міцності матеріалу на розтяг знижується під впливом температури. Крім того, провідність сталі AISI 310S вимірювалася чотиризондовим методом в залежності від термообробки. В результаті вимірювань було помічено, що величина опору зростала, а величина провідності зменшувалась у термообробленому матеріалі.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Магніторезистивні властивості багатошарових плівкових систем на основі пермаллою та срібла</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/9682" />
    <author>
      <name>Пазуха, Ірина Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Шуляренко, Денис Олегович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Долгов-Гордійчук, Сергій Романович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Однодворець, Лариса Валентинівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/9682</id>
    <updated>2024-10-31T09:42:05Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Магніторезистивні властивості багатошарових плівкових систем на основі пермаллою та срібла
Authors: Пазуха, Ірина Михайлівна; Шуляренко, Денис Олегович; Долгов-Гордійчук, Сергій Романович; Однодворець, Лариса Валентинівна
Abstract: У даній роботі експериментальні дослідження зосереджено на магніторезистивних властивостях нанорозмірних плівкових систем. Їх структура змінюється з пошарової до гранульованої за рахунок переходу від двошарової FM/NM (FM – феромагнітний матеріал, NM – немагнітний матеріал) до [FM/NM]n багатошарової плівкової системи за незмінної загальної товщини зразків. У якості магнітного і немагнітного матеріалів були обрані пермалоєвий сплав Ni80Fe20 (Py) та Ag, відповідно. Було показано, що форма польових залежностей магнітоопору залежить від кількості повторів бішару Py/Ag. Для свіжо сконденсованих систем [Py/Ag]n/П при n = 8, 16 відбувається перехід від антиферомагнітного упорядкування магнітних моментів до феромагнітного при прикладанні зовнішнього магнітного поля. Це призводить до зменшення опору зразків і, як наслідок, до прояву ефекту гігантського магнітоопору. Збільшення кількості повторів бішару з 2 до 16 за незмінної загальної товщини системи призводить до зростання величини магнітоопору з 0,1 % до 0,35 %. У процесі відпалювання до 600 K магніторезистивний ефект послаблюється, але не зникає повністю.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Моделювання поширення електромагнітних коливань методом модифікованого рівняння телеграфної лінії</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/9681" />
    <author>
      <name>Політанський, Руслан Леонідович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Нитребич, Зіновій Миколайович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Петришин, Роман Іванович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Когут, Ігор Тимофійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Маланчук, Оксана Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Вісьтак, Марія Володимирівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/9681</id>
    <updated>2021-04-20T09:06:34Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Моделювання поширення електромагнітних коливань методом модифікованого рівняння телеграфної лінії
Authors: Політанський, Руслан Леонідович; Нитребич, Зіновій Миколайович; Петришин, Роман Іванович; Когут, Ігор Тимофійович; Маланчук, Оксана Михайлівна; Вісьтак, Марія Володимирівна
Abstract: У роботі розглянуто фізичні процеси, що пов’язані з поширенням електромагнітних коливань у довгій лінії розміри якої є співрозмірними або перевищують довжину електромагнітної хвилі. В якості методу дослідження було використано диференційно-символьний метод, який був застосований до модифікованого рівняння телеграфної лінії. В якості параметрів керування процесом поширення електромагнітних коливань розглядалися граничні умови для двоточкової задачі а також додаткові параметри що є коефіцієнтами при перших похідних за координатою і часом у порівнянні із класичним рівнянням телеграфної лінії. На основі диференційно-символьного методу було знайдено граничні умови дво-точкової задачі, при яких у довгій лінії реалізовані найбільш характерні коливні процеси. На основі проведених досліджень можна зробити висновки про ефективність застосування аналітичних методів для аналізу конкретних технічних об’єктів та керування процесами, які у них відбуваються.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фізичні властивості нанокристалів сполук цинку отриманих електролітичним методом</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/9680" />
    <author>
      <name>Лисиця, Андрій Валерійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мороз, Микола Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Нечипорук, Богдан Дмитрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Рудик, Богдан Петрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Шамсутдинов, Б. Ф.</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/9680</id>
    <updated>2021-04-20T08:53:34Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Фізичні властивості нанокристалів сполук цинку отриманих електролітичним методом
Authors: Лисиця, Андрій Валерійович; Мороз, Микола Володимирович; Нечипорук, Богдан Дмитрович; Рудик, Богдан Петрович; Шамсутдинов, Б. Ф.
Abstract: Досліджено вплив хімічного складу електроліту і його температури на процес отримання нанокристалів сполук цинку електролітичним методом з використанням цинкових електродів. Проведені рентгеноструктурні дослідження результати яких були використані для визначення складу отриманих зразків та розмірів нанокристалів методами Шеррера та Вільямсона-Холла. Проведено порівняння результатів визначення розмірів нанокристалів обома методами. Обговорюються можливості утворення оксиду цинку, сульфіду цинку і гідроцинкіту при використанні електролітичного методу отримання наночастинок. Показано, що в залежності від виду електроліту отримуються нанокристали оксиду цинку, сульфіду цинку, гідроцинкіту або їх суміші. Досліджено вплив термічного відпалу на отримані зразки</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

