<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/915" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/915</id>
  <updated>2026-05-15T10:38:30Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T10:38:30Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Використання множинної лінійної регресії для прогнозу теплового режиму свердловин</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/1119" />
    <author>
      <name>Білецький, Ярослав Семенович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бурак, Костянтин Омельянович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Прокопів, Володимир Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сенюшкович, Микола Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Туровська, Лілія Вадимівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/1119</id>
    <updated>2020-01-22T10:47:32Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Використання множинної лінійної регресії для прогнозу теплового режиму свердловин
Authors: Білецький, Ярослав Семенович; Бурак, Костянтин Омельянович; Прокопів, Володимир Володимирович; Сенюшкович, Микола Володимирович; Туровська, Лілія Вадимівна
Abstract: Розглядаються питання прогнозування теплового режиму свердловини для підрахунку параметрів буріння. Проведено аналіз досліджень і публікацій і відзначено, що не дивлячись на те, що на необхідність такого прогнозу вказується, рекомендацій, щодо методики виконання, в літературі немає. Пропонується виконувати такий прогноз з використанням багатофакторного регресійного аналізу, використовуючи результати вимірів температури, які виконують під час геофізичних досліджень свердловини відразу після закінчення буріння. Приведено приклад використання методики, що пропонується. На основі математико статистичного аналізу одержаних результатів підтверджено, що температурний режим залежить не тільки від глибини, планового положення, але і від часу експлуатації родовища.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості формування багаторівневої металізації в субмікронних структурах великих інтегральних схем</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/1118" />
    <author>
      <name>Новосядлий, Степан Петрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бойко, Сергій І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Котик, Михайло Васильович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/1118</id>
    <updated>2022-01-27T08:50:43Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Особливості формування багаторівневої металізації в субмікронних структурах великих інтегральних схем
Authors: Новосядлий, Степан Петрович; Бойко, Сергій І.; Котик, Михайло Васильович
Abstract: В даній статті проведено огляд сучасних алюмінієвих сплавів що використовуються при формуванні багаторівневої металізації в субмікронних структурах ВІС/НВІС та магнітних сплавів що використовуються для виготовлення магнітних дисків зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв з досить великим об’ємом пам’яті для сучасних ЕОМ. Крім того наведено характеристики магнетронів що можуть бути використані для напилення металізації: магнетронного розпилювального пристрою з магнітним блоком, що обертається охолоджувальною деіонізованою водою, який дозволяє значно підвищити ефективність розпилення мішені; магнетронного високочастотного пристрою УМВ-2,5 з магнітною системою, що сформована на електромагнітах із скануванням магнітного поля; установки двостороннього магнетронного розпилення металевих мішеней типу УВН МДЕ.П-1250-012; Двоярусного пристрою магнетронного формування багаторівневої контактної металізації на основі установки вакуумного напилення УРМ.3.279.05</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Порівняльний аналіз визначення напруженого стану епоксидних компаундів гідростатичною усадкою та тензометричною деформацією</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/1117" />
    <author>
      <name>Сіренко, Геннадій Олександрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мартинюк, Марія Іванівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Солтис, Любов Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мандзюк, Ігор Андрійович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/1117</id>
    <updated>2020-04-10T18:07:07Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Порівняльний аналіз визначення напруженого стану епоксидних компаундів гідростатичною усадкою та тензометричною деформацією
Authors: Сіренко, Геннадій Олександрович; Мартинюк, Марія Іванівна; Солтис, Любов Михайлівна; Мандзюк, Ігор Андрійович
Abstract: Зроблено порівняльний аналіз визначення напруженого стану епоксидних компаундів гідростати- чною усадкою та тензометричною деформацією. Приведені результати коефіцієнта усадки в залежно- сті від обраної розрахункової формули.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Кристалоквазіхімічний опис процесів дефектоутворення в нанодисперсному залізо-ітрієвому гранаті</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/1115" />
    <author>
      <name>Федорів, Василь Дмитрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сташко, Назар Васильович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Яремій, Іван Петрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Туровська, Лілія Вадимівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/1115</id>
    <updated>2020-01-22T10:09:02Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Кристалоквазіхімічний опис процесів дефектоутворення в нанодисперсному залізо-ітрієвому гранаті
Authors: Федорів, Василь Дмитрович; Сташко, Назар Васильович; Яремій, Іван Петрович; Туровська, Лілія Вадимівна
Abstract: Золь-гель методом автогоріння синтезовано вихідну шихту для отримання нанодисперсного залізо- ітрієвого гранату при подальшому відпалі. Отримано гранатову структуру при температурі відпалу 973 К в атмосфері статичного повітря. Запропоновані кристалоквазіхімічні формули, що описують процеси дефектоутворення внаслідок нестехіометрії по кисню в Y&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;Fe&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;12&lt;/sub&gt;. Розраховані залежності концентрації дефектів та вивільнених електронів, що викликають появу двовалентного заліза в октапідгратці від відхилення від стехіометрії по кисню. Встановлено, що для формування гранатової структури необхідна киснева атмосфера відпалу, так як парціальний тиск кисню визначає дефектність отриманої структури.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

