DSpace Community:

Оцінка емоційно-вольової сфери та реактивної тривожності курсантів в контексті розробки моделі тренувального комплексу для спортсменів з військово-авіаційного п’ятиборства

2021-02-01T10:40:30Z

Title: Оцінка емоційно-вольової сфери та реактивної тривожності курсантів в контексті розробки моделі тренувального комплексу для спортсменів з військово-авіаційного п’ятиборства Authors: Полтавець, Андрій Іванович; Мулик, Вячеслав Володимирович; Кийко, Андрій Сергійович Abstract: Мета. Оцінка, емоційно-вольової сфери, реактивної тривожності а також їх зміни за умов ознак втоми після стрес-тесту методом кросфіту у курсантів в контексті планування тренувальної діяльності з військово-авіаційного п’ятиборства. Методи. В дослідженні використані наступні методи: анкетування, психологічне тестування, математично-статистичний аналіз. У педагогічному експерименті приймали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки), віком 17–18 років, з них 38 кандидатів в майстри та 10 майстрів спорту. Рівень ситуативної (реактивної) тривожності визначали за тестом Ч. Спілбергера.Для оцінки стабільності емоційної сфери використовували показник емоційної лабільності за шкалою самопочуття В.А. Доскіна. Статистичну обробку отриманих даних проводили параметричним методом, а перевірку значущості отриманих даних здійснювали за допомогою t-критерія Стьюдента (для n < 100) при заданому рівні надійності р = 0,95. Результати. Встановлені вихідні показники курсантів-спортсменів, кандидатів для подальшої тренувальної діяльності з військово-авіаційного п’ятиборства. Проведено розподіл кандидатів за такими видами спорту як ігрові, циклічні, складно-координаційні види та спортивні єдиноборства. Враховуючи те, що емоційно-вольова сфера, реактивна тривожність та когнітивні здібності є інтегрольними показниками прояву індивідуальних якостей кожного із спортсменів, були відібрані психофізичні тести, дані яких свідчать про найважливіші властивості емоційно- вольової сфери спортсменів, що можуть бути використані для прогнозування результату головних змагань з військово-авіаційного п’ятиборства. Висновок. Встановлена гетерогенність вихідних показників емоційно-вольової сфери, реактивної тривожності та когнітивних здібностей кандидатів в збірну команду з військово-авіаційного п’ятиборства. Обгрунтована необхідність розробки єдиного універсального алгоритму тренування з визначенням обов’язкових контрольних точок – періодів оцінки провідних психофізичних здібностей та розроблено комплекс допоміжних спортивних вправ (кросфіту) для покращення тих чи інших показників емоційно-вольової сфери, реактивної тривожності та когнітивних здібностей курсантів у відповідності до конкретного виду спорту.

Корекція порушень склепінчастого апарату стопи у молодших школярів засобами таеквон-до

2021-02-01T10:30:25Z

Title: Корекція порушень склепінчастого апарату стопи у молодших школярів засобами таеквон-до Authors: Випасняк, Ігор Петрович; Мицкан, Богдан Михайлович; Мицкан, Тетяна Степанівна; Войчишин, Лілія Ігорівна Abstract: Мета. Виявити вплив засобів таеквон-до на корекцію плоскостопості у молодших школярів.Методи. До педагогічного експерименту, за згодою батьків, було залучено 25 дітей чоловічої статі віком 7–10 років, з І–ІІ ступенем плоскостопості, з числа учнів 2–4 класів закладів середньої освіти м. Івано-Франківська. Секційні заняття проводилися під керівництвом тренера-інструктора з таеквон-до тричі на тиждень протягом 9-ти місяців, тривалістю 60 хвилин. Максимальна ЧСС не перевищувала 140 уд/хв. Для дослідження стопи використовували метод Е.Г. Мартиросова [4], який передбачає зняття відбитків підошовної поверхні стоп (плантограми). Результати. Виокремлюють наступні фактори,які впливають на розвиток плоскостопості: недорозвинені м’язи стопи, слабкість м’язово-зв’язкового апарату, надмірні фізичні навантаження, надлишкова вага, тривала гіпокінезія, неправильно підібране взуття, косолапість, ікс-подібна форма ніг, травми стопи та надп’ятковогомілкового суглобу, а також генетично детермінована форма стопи. Розробка нових і вдосконалення існуючих засобів збереження соматичного здоров’я дітей молодшого шкільного віку та відновлення їх організму при різних порушеннях є одним із важливих завдань фізичної культури. В цьому контексті була розроблена інноваційна програма для дітей молодшого шкільного віку з порушеннями склепінчастого апарату стопи. В підготовчій частині заняття, окрім гімнастичних вправ для різних груп м’язів, використовували комплекс суглобової гімнастики з метою підготовки організму молодших школярів до виконання технічних елементів таеквон-до. В основній частині заняття акцент робився на вивчення й удосконалення базових ударів ногами, а в заключній використовували релаксаційні вправи, самомасаж, дихальну гімнастику. Аналіз плантограм зроблених до початку і в кінці педагогічного експерименту дозволив встановити вірогідне покращення коефіцієнту К, пяточного кута і кутів біля першого і п’ятого пальців, що є свідченням повної корекції плоскостопості. Висновок. Отже встановлено, що комплексне застосування засобів таеквон-до і суглобової гімнастики забезпечує нормалізацію склепінчастого апарату стопи у дітей молодшого шкільного віку з І-ІІ ступенем плоскостопості.

Професійне самовизначення та вмотивованість до рухової активності студенток педагогічних спеціальностей

2021-02-01T10:22:02Z

Title: Професійне самовизначення та вмотивованість до рухової активності студенток педагогічних спеціальностей Authors: Хлопецький, Василь Михайлович; Курилюк, Сергій Іванович; Мельник, Андрій; Мельник, Олена Abstract: Мета. З’ясувати вмотивованість студенток педагогічних спеціальностей до занять фізичною культурою. Методи. В роботі використані: теоретичний аналіз, психологічні та педагогічні методи дослідження, анкетування. Результати. З’ясовано, що понад 50 % студенток задоволені своїм професійним вибором. Вони мають чіткий намір оволодіти обраним фахом; хочуть у майбутньому здійснювати діяльність по професії та удосконалюватися у вибраному напрямку; знаходять час для занять справами, які стосуються обраної професії; прагнуть мати колег у обраній сфері; виділяють свою про- фесію серед інших. Високий рівень інтересу до занять фізичною культурою виявили 20,93 % студенток, 32,95 % – високий, 25,19 % – середній, низький – 11,4, а 9,69 % такої цікавості не мають. Найбільш поширеними мотивами до занять фізичною культурою для студенток є зміцнення здоров’я (98,84 %), поліпшення власної фізичної підготовленості (84,50 %) і покращення тіло будови (41,86 %). Висновок.Основними причинами, які є перепоною для занять фізичною культурою є дефіцит часу (51,55 %),поганий стан здоров’я (20,54 %), відсутність спортивних секцій, які б їх зацікавили (11,24 %), спор- тивної інфраструктури (4,65 %), партнерів для занять фізичними вправами (10,85 %), спортивного одягу і взуття (9,69 %).

Характеристика освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту

2021-02-01T10:14:08Z

Title: Характеристика освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту Authors: Черненко, Сергій Олександрович; Олійник, Олег Миколайович; Сорокін, Юрій Сергійович; Коваль, Олег Борисович Abstract: Мета. Встановити системність підготовки майбутніх тренерів- викладачів у закладі вищої освіти. Методи. У дослідженні взяли участь 30 студентів першого і 20 другого курсів. Вибір методів, що використані в статті, обумовлений логічною моделлю процесу дослідження, що склалася в педагогічній науці. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури проводився для вивчення основ- них концепцій управління підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 017 – фізична культура і спорт. Вивчення педагогічної та навчально-нормативної документації вищої школи дало змогу встано- вити проблеми в розумінні студентів процесу освіти в галузі фізичної культури. Анкетування, конс- татуючий експеримент, методи математичної статистики (графічне відображення даних, аналіз параметрів розподілу) дозволили визначити стан підготовки майбутніх викладачів фізичного виховання у вищому навчальному закладі. Результати. Встановлено, що професійно-педагогічна підготовка тре- нера-викладача спрямована на формування наступних компонентів: мотиваційно-педагогічного (відоб- ражає спрямованість, мотиви, потреби в навчанні, ціннісні орієнтації), когнітивно-педагогічного (знан- ня вікової психології, вікових морфо-функціональних особливостей людини), конструктивно-педаго- гічного (формуванням цілей діяльності, складанням планів і програм, плануванням занять із фізичного виховання і спорту), організаційно-педагогічного (здатність і готовність організовувати навчально- тренувальний процес, управляти і моніторити його ефективність), педагогічно-технологічного (пси- холого-педагогічні вміння та навички розв’язувати завдання спортивного тренування дітей і підлітків) та педагогічно-рефлексивного (вміння вивчати, адаптувати і застосовувати кращий досвід в управлінні фізичною підготовкою). Найбільший вплив на професійно-педагогічну мотивацію студентів першого і другого курсів чинять дисципліни, розташовані у загально-професійному та професійному блоці. Вияв- лений низький рівень зацікавленості студентів у здійсненні науково-дослідницької діяльності. Висновок. Встановлено, що для здобуття освітньої кваліфікації тренер-викладач на початкових етапах навчання (1–2 курси) для студентів найважливішими є дисципліни професійної підготовки.