<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/8267" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/8267</id>
  <updated>2026-05-15T09:56:08Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T09:56:08Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Альтернативні палива із технічних олій: інноваційні методи і технології одержання та використання</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/8634" />
    <author>
      <name>Кириченко, Віктор Іванович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кириченко, В. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Рібун, Вікторія Степанівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Складанюк, Марія Богданівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/8634</id>
    <updated>2022-11-17T13:12:44Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Альтернативні палива із технічних олій: інноваційні методи і технології одержання та використання
Authors: Кириченко, Віктор Іванович; Кириченко, В. В.; Рібун, Вікторія Степанівна; Складанюк, Марія Богданівна
Abstract: Традиційні способи виготовлення біопалива з рослинних олій та аліфатичних спиртів (алкоголіз) мають ряд недоліків. В даній роботі запропоновано новий метод переестерифікації рослинних олій алкіл ацетатами (естероліз). Естероліз усуває проблему вмісту спиртів у біопаливі. Алкілацетати не потрібно виділяти з біопалива, оскільки вони виконують роль промоторів згоряння дизельного палива. Запропоновано спосіб удосконалення технологій алкоголізу та естеролізу шляхом модифікації температурного режиму. Розроблено хіміко-технологічні основи двостадійного процесу переестерифікації рослинних олій. На першій стадії здійснюють алкоголіз олій гліцерином (гліцероліз) з метою перетворення три-ацил-гліцеролів олій на моно-ацил-гліцероли. На другій стадії проводять алкоголіз етанолом (етаноліз) чи естероліз моно-ацил-гліцеролів. Оптимізовано температурний режим процесу переестерифікації шляхом використання розчинників-теплоносіїв. Порівняльний аналіз наведених матеріальних балансів технологій одно- і двостадійних способів етанолізу та естеролізу показав значне зростання селективності процесу, виходу і якості біопалива. Аналіз отриманих біопалив та їх 20% сумішей з дизельним паливом показав, що найбільш раціональним напрямком використання біопалива є формування композиційних палив.</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Вплив умов електролізу при мікродуговому оксидуванні на фазово-структурний стан, твердість і корозійну стійкість магнієвих сплавів</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/8633" />
    <author>
      <name>Субботіна, Валерія Валеріївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Білозеров, Валерій Володимирович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/8633</id>
    <updated>2020-11-17T13:52:34Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Вплив умов електролізу при мікродуговому оксидуванні на фазово-структурний стан, твердість і корозійну стійкість магнієвих сплавів
Authors: Субботіна, Валерія Валеріївна; Білозеров, Валерій Володимирович
Abstract: Методом мікродугового оксидування для різних типів електролітів (до складу яких включені KOH, Na2SiO3, Н2О2, NaOH, NaAlO2, Na5P3O10, NaF) і умов електролізу отримані багатофункціональні керамічні покриття на магнієвому сплаві. Фазовий склад покриття включає оксид магнію (МgO), шпінель MgAl2O4, Mg2SiO4 and Мg3(РО4)2. Фазовий склад покриттів визначається складом електроліту. Отримані МДО-покриття забезпечують високу твердість, яка становить 1500 до 7300 МПа, а також високу корозійну стійкість. Отримані результати дозволяють рекомендувати МДО-покриття, отримані на магнієвих сплавах, як в якості зовнішнього (функціонального) шару, так і для формування подслою для подальшого нанесення захисних покриттів (лаків, полімерів, зокрема політетрафторетилену).</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Адсорбція іонів Купруму бентонітом в полі дії НВЧ випромінювання</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/8632" />
    <author>
      <name>Степова, Катерина Вікторівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сиса, Леонід Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Концур, Андрій З.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мякуш, Оксана Романівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/8632</id>
    <updated>2020-11-17T13:43:42Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Адсорбція іонів Купруму бентонітом в полі дії НВЧ випромінювання
Authors: Степова, Катерина Вікторівна; Сиса, Леонід Володимирович; Концур, Андрій З.; Мякуш, Оксана Романівна
Abstract: У статті представлено результати вивчення зміни поверхневої структури бентоніту під впливом прямого НВЧ-опромінення під час адсорбції Cu2+ із концентрованих розчинів за допомогою рентгенофазового та енерго-дисперсійного аналізів. Було доведено, що НВЧ-опромінений бентоніт володіє підвищеною адсорбційною здатністю щодо іонів Купруму за рахунок розвинутої структури пор та деяких особливостей механізму адсорбції. Нелінійне моделювання експериментальних даних в рамках теоретичних моделей ізотерм продемонструвала, що адсорбція нативним бентонітом відповідає моделі Тота, а опроміненим – моделі Ленгмюра-Фрейндліха. Таке моделювання дає змогу передбачити максимальну адсорбційну здатність, що складає 44,8 мг/г. Результати рентгенофазового та мікроструктурного аналізів опроміненого зразка після адсорбції свідчать про утворення мікрокристалів окремої сполуки Купруму. Адсорбція на опроміненому зразку протікає не тільки в мономолекулярному шарі, а переважаючим механізмом є поверхнево-індуковане співосадження іонів міді у складі мікрокристалів окремої сполуки.</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Закономірності структуроутворення та корозії литих квазікристалічних сплавів Al63Cu25Fe12 та Al63Co24Cu13 у водному розчині натрій хлориду</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/8631" />
    <author>
      <name>Сухова, Олена Вікторівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Полонський, Володимир Анатолійович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/8631</id>
    <updated>2020-11-17T13:25:46Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Закономірності структуроутворення та корозії литих квазікристалічних сплавів Al63Cu25Fe12 та Al63Co24Cu13 у водному розчині натрій хлориду
Authors: Сухова, Олена Вікторівна; Полонський, Володимир Анатолійович
Abstract: В роботі досліджено структуру і особливості корозії квазікристалічних литих сплавів Al63Cu25Fe12 та Al63Co24Cu13 в 5-% розчині натрій хлориду (рН 6,9-7,1). Швидкість охолодження сплавів складала 5 К/с. Структуру сплавів вивчали методами кількісної металографії, рентгеноструктурного аналізу, растрової електронної мікроскопії. Корозійні властивості досліджували потенціодинамічним методом. Проведені дослідження підтверджують утворення стабільних квазікристалічних ікосаедричної (y) та декагональної (D) фаз у структурі сплавів Al63Cu25Fe12 та Al63Co24Cu13 відповідно. У 5-% розчині натрій хлориду досліджені сплави кородують за електрохімічним механізмом з кисневою деполяризацією. Порівняно зі сплавом Al63Cu25Fe12, сплав Al63Co24Cu13 має менш від’ємні значення потенціалу вільної корозії (–0,43 В і&#xD;
–0,66 В відповідно), а його зона електрохімічної інертності розширюється за рахунок гальмування анодних процесів. Величина струму корозії, розрахована з (E,lgi)–залежностей, для сплаву Al63Co24Cu13 складає 0,18 мА/см2, а для сплаву Al63Cu25Fe12 – 0,20 мА/см2. Більш низьку корозійну тривкість сплаву Al63Cu25Fe12 пояснено присутністю в його структурі залізовмістних фаз. Послуговуючись отриманими результатами, для створення покриттів на деталях ракетно-космічної техніки, що працюють в умовах морського клімату, рекомендовано сплав Al63Co24Cu13.</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

