http://hdl.handle.net/123456789/8267 2026-05-15T09:56:08Z 2026-05-15T09:56:08Z Кириченко, Віктор Іванович Кириченко, В. В. Рібун, Вікторія Степанівна Складанюк, Марія Богданівна http://hdl.handle.net/123456789/8634 2022-11-17T13:12:44Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Альтернативні палива із технічних олій: інноваційні методи і технології одержання та використання Authors: Кириченко, Віктор Іванович; Кириченко, В. В.; Рібун, Вікторія Степанівна; Складанюк, Марія Богданівна Abstract: Традиційні способи виготовлення біопалива з рослинних олій та аліфатичних спиртів (алкоголіз) мають ряд недоліків. В даній роботі запропоновано новий метод переестерифікації рослинних олій алкіл ацетатами (естероліз). Естероліз усуває проблему вмісту спиртів у біопаливі. Алкілацетати не потрібно виділяти з біопалива, оскільки вони виконують роль промоторів згоряння дизельного палива. Запропоновано спосіб удосконалення технологій алкоголізу та естеролізу шляхом модифікації температурного режиму. Розроблено хіміко-технологічні основи двостадійного процесу переестерифікації рослинних олій. На першій стадії здійснюють алкоголіз олій гліцерином (гліцероліз) з метою перетворення три-ацил-гліцеролів олій на моно-ацил-гліцероли. На другій стадії проводять алкоголіз етанолом (етаноліз) чи естероліз моно-ацил-гліцеролів. Оптимізовано температурний режим процесу переестерифікації шляхом використання розчинників-теплоносіїв. Порівняльний аналіз наведених матеріальних балансів технологій одно- і двостадійних способів етанолізу та естеролізу показав значне зростання селективності процесу, виходу і якості біопалива. Аналіз отриманих біопалив та їх 20% сумішей з дизельним паливом показав, що найбільш раціональним напрямком використання біопалива є формування композиційних палив.

2020-01-01T00:00:00Z Субботіна, Валерія Валеріївна Білозеров, Валерій Володимирович http://hdl.handle.net/123456789/8633 2020-11-17T13:52:34Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Вплив умов електролізу при мікродуговому оксидуванні на фазово-структурний стан, твердість і корозійну стійкість магнієвих сплавів Authors: Субботіна, Валерія Валеріївна; Білозеров, Валерій Володимирович Abstract: Методом мікродугового оксидування для різних типів електролітів (до складу яких включені KOH, Na2SiO3, Н2О2, NaOH, NaAlO2, Na5P3O10, NaF) і умов електролізу отримані багатофункціональні керамічні покриття на магнієвому сплаві. Фазовий склад покриття включає оксид магнію (МgO), шпінель MgAl2O4, Mg2SiO4 and Мg3(РО4)2. Фазовий склад покриттів визначається складом електроліту. Отримані МДО-покриття забезпечують високу твердість, яка становить 1500 до 7300 МПа, а також високу корозійну стійкість. Отримані результати дозволяють рекомендувати МДО-покриття, отримані на магнієвих сплавах, як в якості зовнішнього (функціонального) шару, так і для формування подслою для подальшого нанесення захисних покриттів (лаків, полімерів, зокрема політетрафторетилену).

2020-01-01T00:00:00Z Степова, Катерина Вікторівна Сиса, Леонід Володимирович Концур, Андрій З. Мякуш, Оксана Романівна http://hdl.handle.net/123456789/8632 2020-11-17T13:43:42Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Адсорбція іонів Купруму бентонітом в полі дії НВЧ випромінювання Authors: Степова, Катерина Вікторівна; Сиса, Леонід Володимирович; Концур, Андрій З.; Мякуш, Оксана Романівна Abstract: У статті представлено результати вивчення зміни поверхневої структури бентоніту під впливом прямого НВЧ-опромінення під час адсорбції Cu2+ із концентрованих розчинів за допомогою рентгенофазового та енерго-дисперсійного аналізів. Було доведено, що НВЧ-опромінений бентоніт володіє підвищеною адсорбційною здатністю щодо іонів Купруму за рахунок розвинутої структури пор та деяких особливостей механізму адсорбції. Нелінійне моделювання експериментальних даних в рамках теоретичних моделей ізотерм продемонструвала, що адсорбція нативним бентонітом відповідає моделі Тота, а опроміненим – моделі Ленгмюра-Фрейндліха. Таке моделювання дає змогу передбачити максимальну адсорбційну здатність, що складає 44,8 мг/г. Результати рентгенофазового та мікроструктурного аналізів опроміненого зразка після адсорбції свідчать про утворення мікрокристалів окремої сполуки Купруму. Адсорбція на опроміненому зразку протікає не тільки в мономолекулярному шарі, а переважаючим механізмом є поверхнево-індуковане співосадження іонів міді у складі мікрокристалів окремої сполуки.

2020-01-01T00:00:00Z Сухова, Олена Вікторівна Полонський, Володимир Анатолійович http://hdl.handle.net/123456789/8631 2020-11-17T13:25:46Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Закономірності структуроутворення та корозії литих квазікристалічних сплавів Al63Cu25Fe12 та Al63Co24Cu13 у водному розчині натрій хлориду Authors: Сухова, Олена Вікторівна; Полонський, Володимир Анатолійович Abstract: В роботі досліджено структуру і особливості корозії квазікристалічних литих сплавів Al63Cu25Fe12 та Al63Co24Cu13 в 5-% розчині натрій хлориду (рН 6,9-7,1). Швидкість охолодження сплавів складала 5 К/с. Структуру сплавів вивчали методами кількісної металографії, рентгеноструктурного аналізу, растрової електронної мікроскопії. Корозійні властивості досліджували потенціодинамічним методом. Проведені дослідження підтверджують утворення стабільних квазікристалічних ікосаедричної (y) та декагональної (D) фаз у структурі сплавів Al63Cu25Fe12 та Al63Co24Cu13 відповідно. У 5-% розчині натрій хлориду досліджені сплави кородують за електрохімічним механізмом з кисневою деполяризацією. Порівняно зі сплавом Al63Cu25Fe12, сплав Al63Co24Cu13 має менш від’ємні значення потенціалу вільної корозії (–0,43 В і –0,66 В відповідно), а його зона електрохімічної інертності розширюється за рахунок гальмування анодних процесів. Величина струму корозії, розрахована з (E,lgi)–залежностей, для сплаву Al63Co24Cu13 складає 0,18 мА/см2, а для сплаву Al63Cu25Fe12 – 0,20 мА/см2. Більш низьку корозійну тривкість сплаву Al63Cu25Fe12 пояснено присутністю в його структурі залізовмістних фаз. Послуговуючись отриманими результатами, для створення покриттів на деталях ракетно-космічної техніки, що працюють в умовах морського клімату, рекомендовано сплав Al63Co24Cu13.

2020-01-01T00:00:00Z