<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/8072" />
  <subtitle />
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/8072</id>
  <updated>2026-05-15T10:00:11Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T10:00:11Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Розвиток творчості дошкільників у різних видах образотворчої діяльності</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/8585" />
    <author>
      <name>Скоморовська, Ірина Анатоліївна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/8585</id>
    <updated>2020-11-12T13:44:01Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Розвиток творчості дошкільників у різних видах образотворчої діяльності
Authors: Скоморовська, Ірина Анатоліївна
Abstract: У статті аналізується вплив різних видів образотворчої діяльності на творчий розвиток дітей старшого дошкільного віку. Представлено різні підходи до тлумачення ключових понять: «творчість» (зокрема, художня творчість, яка трактується як вища форма естетичної діяльності), «творчі здібності», «творча уява». Схарактеризовано поняття дитячої творчості, якому притаманні такі особливості, як: спонтанний характер; зв’язок з ігровою діяльністю; отримання необхідної інформації або вражень про відповідний об’єкт чи явище; відсутність нав’язливого впливу дорослих. Визначено критерії розвитку творчої уяви, зокрема такі, як уміння передавати форму предмета, володіння різними техніками малювання, демонстрування емоційного ставлення до створюваного образу через добір кольорової гами малюнка, уміння правильно розміщати композицію предметів на аркуші, емоційність створеного образу, предмета або явища, розробленість змісту зображення, динамічність художнього образу. Розкрито характеристику творчих здібностей, а також перелічено чинники, що стримують їх розвиток. Установлено, що образотворча діяльність значною мірою впливає на розвиток творчості дітей старшого дошкільного віку. Проаналізовано програму розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» та програму розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля». Cхарактеризовано вплив малювання на розвиток творчості дітей дошкільного віку, наголошено на необхідності використання різних технік малювання (малювання воском, засипання кухарською сіллю, малювання сухим пензлем по вологому тлі тощо); розкрито особливості ліплення старших дошкільників та його вплив на емоційно-почуттєву сферу дитини; проаналізовано роботу над аплікацією та конструюванням.</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Професійна підготовка соціальних педагогів до інклюзивного навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/8584" />
    <author>
      <name>Ворощук, Оксана Дмитрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лемко, Галина Іванівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/8584</id>
    <updated>2020-11-12T13:37:03Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Професійна підготовка соціальних педагогів до інклюзивного навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку
Authors: Ворощук, Оксана Дмитрівна; Лемко, Галина Іванівна
Abstract: Стаття присвячена питанню професійної підготовки соціальних педагогів до інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в середовищі навчального закладу. Аналіз літературних джерел і власні наукові розвідки дають можливість розглянути компоненти професійної готовності майбутнього соціального педагога до роботи за умов інтеграції дітей з особливостями психофізичного розвитку. З метою формування у студентів професійної компетентності у сфері розвитку, навчання і виховання дітей з особливими потребами авторами складено схему підготовки фахівця до роботи на основі аналізу навчального плану зі спеціальності «Соціальна робота» (освітня програма «Соціальна педагогіка»). Виокремлено нормативні та вибіркові дисципліни циклу природничо-наукової і професійно-практичної підготовки, що забезпечують опанування студентами системою знань щодо анатомо- фізіологічних особливостей дітей з порушеннями в розвитку; перспективних напрямів, сучасних технологій соціально- педагогічної роботи, методів корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми, які мають особливості психофізичного розвитку; закономірностей міжособистісного спілкування тощо. Розглянуто емоційно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний критерії готовності майбутніх фахівців до інтеграції дітей з особливостями психофізичного розвитку в середовищі загальноосвітнього навчального закладу та їх змiстoвi характеристики.</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості розвитку логічного мислення учнів  за умов інформатизації освіти</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/8583" />
    <author>
      <name>Власій, Олеся Орестівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Довгий, Олег Ярославович</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/8583</id>
    <updated>2020-11-12T13:29:55Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Особливості розвитку логічного мислення учнів  за умов інформатизації освіти
Authors: Власій, Олеся Орестівна; Довгий, Олег Ярославович
Abstract: Стаття присвячена дослідженню актуальної проблеми розвитку логічного мислення школярів за умов інформатизації освіти. Метою дослідження є аналіз наявного стану проблеми формування логічного мислення учнів та пошук шляхів його розвитку за допомогою цифрових технологій. Завдання дослідження – проаналізувати роль і місце логічного мислення за умов цифрового суспільства, закордонні та вітчизняні електронні освітні ресурси для розвитку логічного мислення дітей різного віку; виокремити електронні освітні ресурси, які доцільно використовувати в освітньому процесі під час вивчення математики та інформатики; окреслити можливість реалізації логічних завдань засобами ІКТ. У результаті дослідження проаналізовано місце та роль логічного мислення за умов інформатизації освіти; обґрунтовано важливість розвитку логічного мислення для формування ключових компетентностей особистості ХХІ століття, зокрема математичної та інформаційно-цифрової; наведено огляд відкритих електронних освітніх ресурсів для розвитку логічного мислення дітей та дорослих; виокремлено електронні освітні ресурси, які доречно використовувати в освітньому процесі для розвитку логічного мислення та наведено приклади їх використання; окреcлено перспективи подальших досліджень у цьому напрямі, які полягають в доладному аналізі особливостей процесу розроблення електронних освітніх ресурсів та пошуку можливостей для самостійного створення сучасними педагогами електронних освітніх ресурсів для розвитку логічного, творчого та креативного мислення учнів.</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Методологічні підходи до розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/8582" />
    <author>
      <name>Харківська, Арина Ігорівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/8582</id>
    <updated>2020-11-12T13:10:32Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Методологічні підходи до розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури
Authors: Харківська, Арина Ігорівна
Abstract: На основі аналізу науково-педагогічної та спеціальної літератури у статті обґрунтовано сутність поняття «комунікативна культура майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти». Зосереджено увагу на тому, що для розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури доцільно використовувати наступні методологічні підходи, а саме: дитиноцентристський, системний, андрагогічний, діяльнісний, лінгводидактичний, культурологічний. Доведено, що врахування зазначених підходів сприятиме розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури, а також розвитку у них відповідних компетентностей, набуття необхідних знань, особистісних комунікативних якостей і вмінь із метою формування висококваліфікованого та конкурентоздатного фахівця на міжнародному ринку праці.</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

