DSpace Collection:http://hdl.handle.net/123456789/3702026-05-15T07:14:45Z2026-05-15T07:14:45ZСуб’єктивно про непересічну особистість (до 85-ліття професора Віталія Кононенка)Великочий, Володимир Степановичhttp://hdl.handle.net/123456789/102742021-06-17T12:06:08Z2018-01-01T00:00:00ZTitle: Суб’єктивно про непересічну особистість (до 85-ліття професора Віталія Кононенка)
Authors: Великочий, Володимир Степанович2018-01-01T00:00:00ZФестиваль європейської культури як місце зустрічей культур пограниччя (на прикладі українських університетських ансамблів)Ухто, Г.http://hdl.handle.net/123456789/102732021-06-17T12:02:19Z2018-01-01T00:00:00ZTitle: Фестиваль європейської культури як місце зустрічей культур пограниччя (на прикладі українських університетських ансамблів)
Authors: Ухто, Г.
Abstract: У статті представлені українські університетські ансамблі, що демонструють танці й пісні різних регіонів країни, у тому числі: Буковини, Гуцульщини, Лемківщини, Поділля, Полісся, Закарпаття, детальні програми їхніх концертів, точні списки членів окремих ансамблів (вокальних, танцювальних, музичних) та солістів, прізвища художніх керівників і хореографів та всіх осіб, причетних до організації концертів. У тексті будуть подані також назви міст та інших населених пунктів, де виступали ансамблі, та інформацію про те, що кожен щорічний Фестиваль європейської культури завершувався культурно-кулінарним святкуванням, під час якого відбувалися концерти університетських ансамблів і солістів, ярмарки художнього ремесла та дегустації страв різних країн Європи. Концерти українських університетських ансамблів (вокальних, танцювальних і музичних) та солістів Уманського національного університету й Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (Івано-Франківськ) відбувалися в різних місцях та населених пунктах.2018-01-01T00:00:00ZДо 80-річчя професора Я. С. Калакури та 55-річчя його науково-педагогічної діяльностіВеликочий, Володимир СтепановичДерев'янко, Сергій МироновичВичівський, Павло Павловичhttp://hdl.handle.net/123456789/102722022-06-20T09:00:21Z2018-01-01T00:00:00ZTitle: До 80-річчя професора Я. С. Калакури та 55-річчя його науково-педагогічної діяльності
Authors: Великочий, Володимир Степанович; Дерев'янко, Сергій Миронович; Вичівський, Павло Павлович
Abstract: У статті висвітлено основні етапи життя і науково-педагогічної діяльності професора Ярослава Степановича Калакури. Проаналізовано основні наукові досягнення та напрацювання видатного історика. Розглянуто його особистий внесок у розвиток української історичної науки, зокрема, історіографії, джерелознавства, архівознавства. Підкреслено, що у новітніх студіях з історіографії Я.С. Калакура досліджує еволюцію історіографічної ситуації, провідні тенденції розвитку і нарощування історичних знань, починаючи з княжих часів і завершуючи внеском в інституалізацію української історіографії М. С. Грушевського та історіографічним доробком сучасних істориків. Важливе місце у цих працях посіли питання декомунізації української історіографії, її остаточного розриву з методологією партійно-класового і формаційного підходу до історії, утвердження цивілізаційного розуміння історіографічного процесу, позитивні наслідки антропологічного, культурного та інформаційного поворотів, які принципово змінили характер і методику пізнавальної діяльності істориків. Варті уваги розвідки Я. С. Калакури проблемно-тематичного характеру, діапазон яких достатньо широкий: це і питання історичної пам’яті, і взаємодії історика та влади, і Української революції, і голодомору в Україні, і української духовності та історіософії Тараса Шевченка, і українсько-турецьких взаємин козацької доби та ін. Автор загострив увагу на необхідності захисту історичної пам’яті України від кремлівської неоекспансії, відмежування від концепцій російських істориків великодержавницької орієнтації, активізації професійних дискусій, послідовного розвінчування домислів і спростування фальсифікацій української історії в російській історіографії, протидії спробам останньої нав’язувати світу спотворене уявлення про українську минувшину і сучасність. Ці проблеми набули особливої актуальності в контексті путінської агресії, анексії Криму і підтримки сепаратистських і терористичних сил на Донбасі.2018-01-01T00:00:00ZSAMOZWAŃCZE KONSULATY JAKO ŚWIADECTWO ODBIORU NOWEGO POGRANICZATaborska, K.http://hdl.handle.net/123456789/102702021-06-17T11:34:23Z2018-01-01T00:00:00ZTitle: SAMOZWAŃCZE KONSULATY JAKO ŚWIADECTWO ODBIORU NOWEGO POGRANICZA
Authors: Taborska, K.
Abstract: Artykuł prezentuje nowatorski zbiór Sa-mozwańcze konsulaty. Rzecz o emocjonal-nym stosunku Niemców i Polaków do tego samego skrawka ziemi (Witnica-Gorzów 2013). Jego koncepcję opracował Zbigniew Czarnuch – mieszkaniec ziemi przyłączo-nej do Polski po drugiej wojnie światowej, historyk regionu, działacz społeczny, zało-życiel Parku Drogowskazów i Kamieni Mi-lowych Cywilizacji w Witnicy. Jest on także jednym z autorów tekstów zamieszczonych w analizowanym tomie. Samozwańcze kon-sulaty można traktować jako przykład jed-nego ze sposobów oglądu miejsc obecnego województwa lubuskiego. W drugiej poło-wie lat czterdziestych XX wieku w efekcie ustaleń konferencji w Jałcie i Poczdamie i wiążących się z nimi wielkimi migracjami całych społeczności powstały na tych te-renach nowe układy kulturowe, tworzące nowe pogranicza. Prezentowana w Samo-zwańczych konsulatach perspektywa opisu przestrzeni styków różnych kultur skłania do rozwinięcia dotychczasowych analiz teoretycznych klasyfi kujących metody inter-pretacji pograniczy. W artykule pojawia siępropozycja tego uzupełnienia, która może być wykorzystana przy badaniu różnych pograniczy. Istotą tego artykułu jest zatem ukazanie koncepcji Zbigniewa Czarnucha i przedstawienie nowych typologii badaw-czego opisu pogranicza. W wypowiedzi wy-korzystano metajęzyk i koncepcję ‘pogra-niczy’, które zaproponowano w monografi i Katarzyny Taborskiej Literatura miejsca. Piśmiennictwo postlandsberskie (Wydaw-nictwo Naukowe AJP, Gorzów Wielkopolski 2017).2018-01-01T00:00:00Z