<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Community: Науковий журнал</title>
  <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/272" />
  <subtitle>Науковий журнал</subtitle>
  <id>http://hdl.handle.net/123456789/272</id>
  <updated>2026-05-15T09:55:49Z</updated>
  <dc:date>2026-05-15T09:55:49Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Голоси зі Стефаникового свята (Голос із Русова: художньо-публіцистичне видання)</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/16652" />
    <author>
      <name>Савчук, Руслана Любомирівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/16652</id>
    <updated>2023-06-15T13:02:42Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Голоси зі Стефаникового свята (Голос із Русова: художньо-публіцистичне видання)
Authors: Савчук, Руслана Любомирівна
Abstract: «Голос із Русова» – таку влучну метафоричну назву має книга розповідей та інтерв’ю з учасниками Стефаникового свята, що відбулося в садибі письменника з нагоди його 150-річного ювілею. Здавалося б, відтоді пройшло вже чимало часу, однак, читаючи це видання зараз, перед нами постають ледь не всі події незабутнього дійства, що зібрало в травневі дні 2021 року велелюддя гостей як із України, так і за кордону. Ні, ця книга – не хронологія розгортання святкових урочистостей у Русові, вона радше покликана передати ту незабутню й дивовижну атмосферу, в якій вирувало і Стефаникове слово, і слово численних учасників заходу та й самих русівчан, що прийшли вклонитися і віддати шану видатному новелісту Василеві Стефанику.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Оригінальне дослідження (Ольга Товт. Історико-романтична драматургія Миколи Костомарова)</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/16651" />
    <author>
      <name>Вівчарик, Наталія Михайлівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/16651</id>
    <updated>2023-06-15T12:57:19Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Оригінальне дослідження (Ольга Товт. Історико-романтична драматургія Миколи Костомарова)
Authors: Вівчарик, Наталія Михайлівна
Abstract: Драматургія Миколи Костомарова посідає важливе місце в національній мистецькій спадщині, адже вона відіграла важливу роль не тільки в літературному процесі 30–40-х років ХІХ століття, а й у розвитку  театральної культури. Врахувавши напрацювання попередників, зокрема Василя Івашківа, Марка Павлишина, Валерії Смілянської, Агапія Шамрая, Михайла Яценка, Ольга Товт свідомо обрала об’єктом свого дослідження драматургію як один із найменш вивчених пластів творчого доробку М. Костомарова.  Монографічна праця кандидата філологічних наук з Ужгородського національного університету Ольги Товт – це вдала спроба заповнити прогалини, викликані навмисним табуюванням «неблаугодної» історичної тематики в радянський період.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>«…Наша боротьба за волю така важка і кривава»: проза про Першу світову війну у спробі антології</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/16650" />
    <author>
      <name>Мочернюк, Наталія Дмитрівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/16650</id>
    <updated>2023-06-15T12:52:11Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: «…Наша боротьба за волю така важка і кривава»: проза про Першу світову війну у спробі антології
Authors: Мочернюк, Наталія Дмитрівна
Abstract: Російсько-українська війна, лихо якої переживає зараз наш народ, загострила інтерес до відповідної літератури. «Війна» стало ключовим словом, за яким читацький загал орієнтується у вирі письменництва – як літератури факту, так і художньої літератури. І справді, «воєнної» книги не бракує: у перший місяць агресії творчі сили українців, здавалося, завмерли, письменники затамували подих від зухвалості й підлості ворога, слова застигли, та згодом віджили, відродилися, щоб передати переломність історичного моменту, все вистраждане й пережите. Вже вийшли збірки поезії «Поезія без укриття», своєрідна «антологія всенародного протистояння», як зазначено в анотації, у якій зібрано враження першого місяця повномасштабної війни. Готуються й інші збірки. Викликала велике зацікавлення літературознавча праця Оксани Пухонської «Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі». Сигналізували про активізацію творчих сил українців такі заходи, як науково-мистецький форму «Музи не мовчать», організований Інститутом літератури.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Те, що позначено часом (Степан Хороб. У відлуннях часу. Статті, ескізи, рецензії, спогади.)</title>
    <link rel="alternate" href="http://hdl.handle.net/123456789/16649" />
    <author>
      <name>Ушневич, Соломія Едуардівна</name>
    </author>
    <id>http://hdl.handle.net/123456789/16649</id>
    <updated>2023-06-15T09:15:03Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Те, що позначено часом (Степан Хороб. У відлуннях часу. Статті, ескізи, рецензії, спогади.)
Authors: Ушневич, Соломія Едуардівна
Abstract: У новій книзі прикарпатського автора Степана Хороба «У відлуннях часу», що вийшла в Івано-Франківському видавництві минулого року, зосереджено увагу на недостатньо з’ясованих проблемах у розвитку української і європейської драматургії, зокрема кінця ХІХ – початку ХХ століття. Крім того, на сторінках рецензованого видання, порівняно з попередніми книгами Степана Хороба, вміщено такі різножанрові дослідження, як ескізи, рецензії та спогади. Останнє є радше приналежністю до публіцистики, чи, точніше кажучи, мемуарної літератури. І все ж «У відлуннях часу» сприймається,  з одного боку, як літературознавчий і мистецтвознавчий матеріал (розділи «Поетична драматургія і кіномистецтво» і «З теорії та історії драми»), а з іншого – як начерки до майбутніх досліджень (розділ «Ескізи»), як літературознавчі рецензії (розділ «Літературно-критичні причинки»), як пам’ятні знаки (розділ «Спогади»).</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

