http://hdl.handle.net/123456789/24335 2026-05-15T09:20:12Z 2026-05-15T09:20:12Z Аріфай Хоті, Арта Хасані Вайолет, Вісока http://hdl.handle.net/123456789/24351 2026-01-08T08:21:21Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Підвищення корпоративної прозорості та підзвітності завдяки державному аудиту: міжкраїновий аналіз регуляторної практики Authors: Аріфай Хоті, Арта; Хасані Вайолет, Вісока Abstract: Метою цього дослідження було встановити роль державного аудиту у забезпеченні прозорості та підзвітності корпоративного управління в різних інституційних системах. Аналіз охопив шість компаній з Австрії, Німеччини та Косово (по дві з кожної країни), які працюють у стратегічно важливих секторах – енергетиці, телекомунікаціях та банківській справі. Період дослідження охоплював 2020-2024 роки. Для оцінки практики реагування на аудиторські рекомендації було застосовано методологію тематичного дослідження разом із аналізом контенту аудиторських звітів. Результати дослідження виявили системний вплив аудиту на управлінські процеси: у Німеччині та Австрії рівень виконання аудиторських директив досяг 87,4% та 81,2% відповідно, що супроводжувалося цифровізацією звітності, впровадженням блокчейн-рішень та розробкою внутрішніх планів реагування. Компанії в Німеччині та Австрії використовували національні платформи електронної звітності та протоколи XBRL, що сприяло своєчасному проведенню аудитів та доступу до супровідної документації. Натомість, рівень виконання в Косово не перевищував 43,6%, при цьому понад 50% аудитів все ще проводилися в паперовому форматі, що значно знижує ефективність контролю. Частота порушень бухгалтерського обліку, подвійного обліку витрат та невідповідностей у документації була вищою серед косовських фірм. Результати показали сильну кореляцію між цифровою інтеграцією, реагуванням організації на аудит та якістю управлінських коригувань: у німецьких фірмах середній час реагування на зауваження аудитора скоротився до 5 днів, тоді як у Косово він залишився незмінним – понад 21 день. У дослідженні пропонується концептуальна модель, що інтегрує цифрові, поведінкові та регуляторні фактори для пояснення ефективності аудиту в умовах інституційного ризику. Результати є практично актуальними для країн з перехідною економікою, особливо щодо розвитку інфраструктури цифрового контролю та підвищення прозорості корпоративної звітності.

2025-01-01T00:00:00Z Андрощук, Ілона Данилишин, Богдан Дріуеш, Нуреддін Тимкович, Оксана Халін, Станіслав Шараг, Олена http://hdl.handle.net/123456789/24350 2026-01-08T08:14:47Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Продовольча безпека України та трансформація аграрного ринку: взаємозв’язки та виклики глобальних загроз Authors: Андрощук, Ілона; Данилишин, Богдан; Дріуеш, Нуреддін; Тимкович, Оксана; Халін, Станіслав; Шараг, Олена Abstract: У статті розглядається взаємозв'язок між продовольчою безпекою та рівнем розвитку сільськогосподарського сектора в Україні в контексті глобальних викликів та військових загроз. Основна увага приділяється етимології поняття «продовольча безпека», його еволюції в міжнародному та національному законодавстві, а також сучасним підходам до визначення його складових. Проаналізовано основні тенденції функціонування сільськогосподарського сектору, зокрема в контексті дестабілізуючих факторів, таких як пандемія COVID-19, зміна клімату та війни з росією. Визначено ключові проблеми: порушення логістичних ланцюгів постачання, ускладнення посівної кампанії, зниження врожайності, обмеження доступу до міжнародних ринків, втрати інфраструктури. Особливу увагу приділено показникам сільськогосподарського експорту, які, незважаючи на значні втрати, залишаються визначальним фактором макроекономічної стабільності та інтеграції України у світовий економічний простір. Доведено, що аграрний сектор є стратегічною основою продовольчої безпеки, що забезпечує задоволення внутрішнього попиту, формування валютних надходжень та зміцнення позицій України як одного з провідних світових постачальників зернових та олійних культур. Показано, що продовольча безпека охоплює три взаємопов'язані аспекти: доступність, доступ та споживання, кожен з яких безпосередньо залежить від ефективності розвитку сільськогосподарського виробництва та політики державної підтримки. Обґрунтовано перспективи розвитку сільськогосподарського сектору, зокрема у сфері рослинництва та насінництва олійних культур, а також важливість гуманітарних ініціатив, таких як «Зерно з України», для зміцнення міжнародного іміджу держави. Підкреслено важливість адаптації аграрної політики до стандартів ЄС, розвитку інноваційних технологій та надання системної підтримки агробізнесу як необхідних умов для забезпечення сталого розвитку та зміцнення продовольчої безпеки в Україні та світі в цілому.

2025-01-01T00:00:00Z Шолойко, Антоніна Шевченко, Людмила Пен’юе, Хоу http://hdl.handle.net/123456789/24349 2026-01-08T08:08:14Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Оцінка ефективності фінансового трейдингу в умовах глобалізації Authors: Шолойко, Антоніна; Шевченко, Людмила; Пен’юе, Хоу Abstract: Ефективність фінансового трейдингу є фундаментальною концепцією у фінансах, необхідною для ефективного визначення цін, мінімізації транзакційних витрат та ліквідності ринку. Незважаючи на теоретичну стійкість таких концепцій, як гіпотеза ефективного ринку, емпіричні дані виявляють постійну неефективність, особливо щодо фінансового трейдингу на ринках, що розвиваються в умовах глобалізації, та нових класів активів, таких як криптовалюти. Метою статті є оцінка ефективності фінансового трейдингу в умовах глобалізації. Для досягнення мети було використано моделювання часових рядів ARIMA-GARCH. Емпіричний аналіз включав дані з розвинених (S&P 500, FTSE 100) та фінансових ринків, що розвиваються (Шанхайський композитний індекс) за 2010-2023 рр., зосереджуючись на транзакційних витратах, ліквідності та волатильності. Математична модель включала такі компоненти, як динаміка ринкових цін, транзакційні витрати, ліквідність та інформацію про швидкість потоку, для побудови комбінованої метрики ефективності. Результати демонструють значні відмінності в ефективності між ринками. Фінансовий трейдинг на розвинених ринках продемонстрував меншу кластеризацію волатильності та вищу передбачуваність цін, що свідчить про більшу ефективність. Натомість, фінансовий трейдинг на ринках, що розвиваються, продемонстрував виражену неефективність через вищі транзакційні витрати та волатильність. Запропонована модель дозволила кількісно оцінити ефективність ринку і підкреслила вплив ліквідності та транзакційних витрат на вирівнювання цін, вона також забезпечує цілісне уявлення про ефективність ринку та слугує інструментом для трейдерів, полісімейкерів і регуляторів. Подальші дослідження мають бути спрямовані на емпіричну перевірку моделі для різних класів активів та оцінку її впливу на регуляторні системи.

2025-01-01T00:00:00Z Рябокінь, Марина Котух, Євген http://hdl.handle.net/123456789/24348 2026-01-08T07:59:03Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Розвиток інституційного середовища для RWA-токенізації як механізму сталого фінансування місцевих громад в Україні Authors: Рябокінь, Марина; Котух, Євген Abstract: Стаття присвячена дослідженню інституційних передумов та механізмів впровадження токенізації реальних активів (RWA) як інноваційного інструменту сталого фінансування місцевих громад в Україні. В умовах цифрової трансформації світової фінансової системи та необхідності диверсифікації джерел фінансування територіального розвитку, особливо в контексті повоєнної відбудови, актуалізується потреба у пошуку альтернативних механізмів залучення інвестицій на рівні місцевого самоврядування. Авторами проаналізовано сучасний стан інституційного середовища для впровадження RWA-токенізації в Україні, виявлено основні перешкоди та можливості розвитку цифрових фінансових інструментів у практиці муніципального управління. Розроблено концептуальну модель інституційно-функціональної архітектури екосистеми RWA-токенізації, що включає нормативно-правовий, організаційно-інституційний, технологічний, фінансово-економічний, комплаєнс та інформаційно-освітній компоненти. Проведено комплексний SWOT-аналіз потенціалу токенізації реальних активів для місцевих громад України, який виявив значні можливості для створення інноваційних механізмів фінансування інфраструктурних проєктів та підвищення інвестиційної привабливості територій. Запропоновано чотири сценарії розвитку інституційного середовища: “інституційний застій”, “експериментальний етап”, “інтегрована RWA-екосистема” та “технологічна трансформація”. На основі емпіричного дослідження готовності територіальних громад до впровадження блокчейн-технологій сформульовано практичні рекомендації щодо створення ефективного інституційного підґрунтя для RWA-токенізації. Результати дослідження можуть бути використані для розробки державної політики у сфері цифровізації муніципальних фінансів та реалізації пілотних проєктів токенізації комунальних активів.

2025-01-01T00:00:00Z